Україні варто розвивати власну мережу підземних сховищ пального для формування стратегічного запасу. Директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн вважає, що такий підхід дозволить захистити паливні резерви від російських атак, швидше використовувати їх у разі кризи та інвестувати кошти в українську інфраструктуру.
Уряд України наполягає на створенні стратегічних запасів нафтопродуктів, однак країна втратила значну частину можливостей для їхнього зберігання через російські удари. За словами Сергія Куюна, відновлювати великі наземні резервуари в умовах війни недоцільно, оскільки вони залишаються вразливими для атак.
Українське законодавство дозволяє зберігати до 50% мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів у сусідніх з Україною країнах і ще до 25% — у державах, які межують із ними. Подібна практика поширена в Європі. Водночас пошук вільних резервуарних потужностей у сусідніх країнах ускладнюється тим, що держави ЄС самі мають формувати значні стратегічні запаси.
Україна та угорська компанія MOL раніше підписали меморандум щодо спільного опрацювання проєкту зі створення потужностей для зберігання нафтопродуктів в Угорщині поблизу українського кордону. Потужності мали забезпечувати потреби українського ринку.
Однак прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що за нинішнього угорського уряду будівництва українського нафтосховища в країні не буде.
На думку Куюна, через це Україні можуть пропонувати не оренду вже наявних резервуарів, а інвестувати у будівництво нових потужностей за кордоном. Такі проєкти потребуватимуть тривалого будівництва, отримання місцевих дозволів і ліцензій, а також значних валютних інвестицій за межі України.
Якщо ж будівництво фінансуватиме іноземний партнер, може виникнути необхідність гарантувати завантаження таких сховищ протягом багатьох років.
Є ще одна проблема — доставка пального в Україну в разі масштабної кризи.
"Навіть якщо створити запас за кордоном, як його потім привезти в екстреній ситуації? Кордон тріщить навіть у нормативному режимі — куди запхати ще додаткові десятки й сотні тисяч тонн?" — зазначив Куюн.
За його словами, у критичний момент країни можуть обмежити або тимчасово зупинити експорт пального, тому покладатися виключно на закордонні резерви ризиковано.
Альтернативою експерт називає будівництво захищених підземних сховищ безпосередньо в Україні. Такий підхід, на його думку, дозволить одночасно розвивати українську інфраструктуру, підвищити захищеність запасів від російських атак і забезпечити швидший доступ до пального у разі дефіциту.
Перші державні механізми підтримки таких інвестицій уже створені. У вересні уряд розширив програму фінансової підтримки великих проєктів у паливному секторі. Зокрема, пільгові кредити можна спрямовувати на створення захищеної та децентралізованої системи зберігання пального — будівництво або модернізацію підземних резервуарних потужностей.
Програма також передбачає фінансування відновлення паливної та складської інфраструктури, модернізації підприємств переробної промисловості та, як тимчасовий антикризовий захід, оборотного капіталу для оптової й роздрібної торгівлі.
Держава компенсуватиме 5,5 процентного пункту річних від базової ставки банку. Мінімальна сума кредиту становить 100 млн грн, для прифронтових територій — 30 млн грн, а максимальний ліміт на групу пов'язаних компаній — 1 млрд грн.
Окремо в межах програми передбачене фінансування заходів для підвищення стійкості паливної інфраструктури, зокрема перенесення під землю резервуарів, насосних станцій та систем зберігання пального.
Куюн вважає, що наступним кроком має стати спрощення погодження проєктної документації для підземних паливних сховищ. За його словами, зараз цей процес може тривати понад рік.
Експерт також повідомив, що кілька приватних компаній уже розпочали реалізацію відповідних проєктів, паралельно проходячи необхідні процедури погодження.
На його думку, Україні варто робити ставку на власну захищену інфраструктуру зберігання пального, яка залишатиметься доступною навіть у разі проблем із постачанням із сусідніх держав.
Читайте також


