Іран відновив складання балістичних ракет на підземних виробничих об’єктах після масштабних ударів США та Ізраїлю по його військовій та промисловій інфраструктурі. За даними американських і близькосхідних джерел, Тегеран уже поновив виробництво двох основних типів ракет, однак його нинішні можливості залишаються нижчими за довоєнний рівень.
Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на джерела у Вашингтоні та на Близькому Сході.
Розвідувальні дані, які аналізували співрозмовники видання, свідчать про відновлення ракетного виробництва, зокрема на підземному комплексі Ходжир на південному сході Ірану.
За даними WSJ, іранська промисловість працює над двома категоріями балістичних ракет. Йдеться про рідкопаливні ракети, які потребують заправки безпосередньо перед запуском, та твердопаливні ракети, які можуть зберігатися у готовому до застосування стані.
Іран відновлює ракетну промисловість після ударів
Американські та ізраїльські удари завдали значної шкоди частині виробничих потужностей Ірану. Окремі підприємства були пошкоджені або виведені з ладу, що обмежило здатність Тегерана швидко поповнювати ракетний арсенал.
Водночас підземні виробничі комплекси дозволяють Ірану поступово відновлювати окремі процеси. За інформацією джерел WSJ, масштаби нинішнього виробництва все ще поступаються показникам до війни.
Додатковою проблемою для Тегерана стало постачання необхідних компонентів та сировини. Зокрема, морська блокада ускладнила доставку матеріалів, необхідних для виготовлення твердого ракетного палива.
Попри це, американський чиновник припустив, що Іран може виготовити щонайменше кілька сотень балістичних ракет із компонентів, які вже має у своєму розпорядженні.
За його словами, Тегеран міг погодитися на обмежене відновлення виробництва після попередньої домовленості з президентом США Дональдом Трампом щодо відкриття Ормузької протоки та проведення переговорів про завершення війни.
Ормузька протока залишається важелем тиску
Окремим фактором у протистоянні Ірану та США залишається Ормузька протока. Через цей морський маршрут до початку війни проходила приблизно п’ята частина світових поставок нафти та скрапленого природного газу.
Тегеран використовує контроль над ситуацією навколо протоки як один із ключових інструментів тиску на своїх противників.
Попри заяви Трампа про нібито відкриття протоки, експорт енергоносіїв із регіону Перської затоки залишається обмеженим. Морські обмеження щодо іранських портів також продовжують впливати на перевезення та постачання.
На цьому тлі світовий нафтовий ринок реагує на загострення ситуації на Близькому Сході. Зміни в доступності маршрутів через Ормузьку протоку створюють додаткові ризики для глобальних поставок енергоносіїв.
Хусити та Баб-ель-Мандебська протока
Ситуацію ускладнює активність єменських хуситів, яких підтримує Іран. За даними видання, вони досягли стратегічного острова Перім у Баб-ель-Мандебській протоці.
Цей морський маршрут має важливе значення для міжнародної торгівлі, зокрема перевезення енергоносіїв між Азією, Близьким Сходом та Європою.
Водночас прямих переговорів між США та Іраном наразі немає. Дипломатичні канали між сторонами підтримуються за участю посередників, які намагаються зберегти можливість подальшого діалогу.
Відновлення Іраном ракетного виробництва на тлі збереження напруженості навколо морських шляхів створює додатковий фактор ризику для подальшого розвитку конфлікту на Близькому Сході.
Читайте також


