Спецпосланець президента США Стів Віткофф задекларував понад $107 млн доходу за 2025 рік від холдингової компанії, через яку він володів часткою у криптовалютному проєкті World Liberty Financial. Ця сума більш ніж утричі перевищує $34 млн доходу, який Віткофф вказував роком раніше.
Про це пише The Wall Street Journal.
Із задекларованих надходжень близько $69 млн Віткофф отримав у грошовій формі, ще приблизно $38 млн – у криптовалюті.
World Liberty Financial створили у 2024 році Стів Віткофф, Дональд Трамп та члени їхніх родин. Нині одним із керівників проєкту є Зак Віткофф, син спецпосланця. Після призначення на державну посаду Стів Віткофф заявляв про намір позбутися своєї частки в компанії.
Згідно з новою фінансовою декларацією, загальна вартість активів Віткоффа у 2025 році перевищувала $400 млн, а сукупний дохід становив понад $250 млн. Ще близько $120 млн він отримав від продажу частки у девелоперській компанії Witkoff Group.
Фактична вартість активів і доходів може бути вищою, оскільки правила федеральної фінансової звітності США дозволяють декларувати великі активи у визначених вартісних діапазонах.
WSJ також нагадало про угоду, яку раніше розслідувало видання. У січні 2025 року, за кілька днів до інавгурації Трампа, компанія Aryam Investment 1, яку підтримує радник із національної безпеки ОАЕ шейх Тахнун бін Заїд Аль Нахайян, погодилася інвестувати $500 млн у World Liberty Financial в обмін на 49% компанії.
За даними видання, з першого траншу $187 млн надійшли структурам родини Трампа, а щонайменше $31 млн – структурам, пов’язаним із родиною Віткоффа.
Окрему увагу WSJ приділяє перетину ділових і дипломатичних зв’язків Віткоффа. Як спецпосланець він бере участь у переговорах адміністрації Трампа щодо Близького Сходу та інших міжнародних криз і неодноразово зустрічався з Тахнуном.
У Білому домі заявляють, що колишні бізнес-інтереси Віткоффа відокремлені від його роботи на державній службі.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп міг отримати від $1,5 млн до $4,4 млн завдяки зростанню вартості акцій дев'яти нафтогазових компаній за перші шість місяців війни з Іраном. Водночас точний прибуток визначити неможливо, оскільки фінансові декларації не містять даних про кількість придбаних акцій та ціни угод.
Читайте також


