Закупівлю енергоблоків для ХАЕС у Болгарії зірвали в останній момент — Железняк

Закупівлю енергоблоків для Хмельницької атомної електростанції у Болгарії вдалося зірвати в останній момент через зміну положень законопроєкту.

Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк, оприлюднивши деталі історії у відео, яке він назвав прикладом однієї з найрезонансніших спроб реалізувати корупційну схему у сфері енергетики.

За словами народного депутата, голосування за закон щодо закупівлі обладнання для ХАЕС він вважає одним із найбільш суперечливих рішень парламенту за рік.

Железняк стверджує, що йшлося про закупівлю обладнання радянського зразка, яке зберігалося на складах у Болгарії, за приблизно 1 млрд доларів. Надалі це обладнання, за його словами, планували використати для масштабного атомного будівництва в Україні вартістю сотні мільярдів гривень.

Він заявив, що схему нібито просували окремі представники уряду, а наприкінці, за його словами, президент вимагав терміново ухвалити відповідний закон.

«Рада проголосувала. Але блоки так і не змогли купити. У цьому відео я вперше розповідаю, як в останню мить було змінено текст і чому закон перестав бути цікавим для його ініціаторів», — зазначив Железняк.

Парламентар розповів, що на Хмельницькій АЕС ще з радянських часів планувалося добудувати нові енергоблоки. Частина відповідного обладнання зберігалася в Болгарії.

За версією Железняка, ініціатори проєкту розглядали закупівлю цих енергоблоків як старт масштабного будівництва за кошти державного бюджету. Загальна вартість робіт, за його словами, могла становити 130–140 млрд грн.

Він стверджує, що прибутки учасників схеми планували формуватися на кількох етапах — від закупівлі через посередників до постачання обладнання та безпосереднього будівництва.

За словами Железняка, ідея з’явилася ще у 2024 році. На початку року уряд схвалив законопроєкт про будівництво двох нових енергоблоків, адже чинне законодавство передбачає ухвалення окремого закону для кожного нового атомного об’єкта.

Законопроєкт подали 3 квітня 2024 року, однак протягом року його блокували в парламенті. Пізніше, за словами депутата, стало відомо, що ключовим завданням було не будівництво, а саме купівля обладнання у Болгарії.

Тоді, як стверджує Железняк, було запропоновано компромісне рішення: дозволити купівлю енергоблоків без права їх встановлення чи будівництва без окремого закону.

Відповідну правку внесли до іншого законопроєкту. Вона дозволяла прямий контракт на купівлю обладнання, але забороняла його розміщення або використання без нового рішення парламенту.

Нардеп заявив, що зміни до тексту були внесені в останній момент, а представники Міністерства енергетики нібито не звернули на них уваги.

Після ухвалення документа, за його словами, в Офісі президента побачили, що закон не містить механізмів для реалізації масштабного будівництва.

Закон тривалий час не підписували, а згодом, у березні, він усе ж набув чинності. Після цього болгарська сторона заявила, що передумала продавати енергоблоки, оскільки запропонована формула втратила для неї привабливість.

Железняк наголосив, що президент України публічно підтримував ідею закупівлі енергоблоків, тому, на його думку, залишаються відкритими питання щодо того, чи змінилася позиція глави держави після провалу угоди.

Нагадаємо, Україна та Росія погодили тимчасове локальне перемир’я у районі Запорізької атомної електростанції, щоб забезпечити проведення ремонтних робіт на лініях електропередач.

Читайте також

Путін готовий продавати Україні електроенергію за низькими цінами: Трамп зробив заяву щодо окупованої ЗАЕС