Железняк Ярослав

Железняк Ярослав

Український економіст, депутат ВРУ ІХ скликання, керівник фракції партії "Голос"

Всі новини

Железняк Ярослав – експерт американської торгової палати, викладач Київської школи економіки, колишній радник прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, один з керівників виборчого штабу партії "Голос".

Місце народження

Народився 23 жовтня 1989 року в Маріуполі Донецької області.

Освіта

2009 рік – навчання в Інституті права Верховної Ради України.

2013 рік – закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Спеціальність "Міжнародний бізнес", магістр.

Родина

Дружина – Антуанета Юріївна, родом з Білої Церкви, займається бізнесом. Даних про дітей немає.

Коротка біографія

  • 2010 – 2014 роки – працює старшим радником з питань уряду в компанії Kesarev Consulting.
  • 2014 – 2015 роки – член ради директорів, радник з питань уряду в компанії Anheuser-Busch Inbev.
  • 2015 – 2019 роки – офіційно займався підприємництвом, зареєструвавшись як фізична особа. Основним видом діяльності було надання консультативних послуг з питань управління і комерційної діяльності.
  • Фахівець в області GR(взаємодія з органами державної влади), адвокації і комунікацій.
  • Керівник ГО "Агенція інноваційної демократії" та співзасновником проекту PolitEyes.
  • Ярослав Железняк викладач Київської школи економіки. За останні роки був автором майже десятка публікацій в "Українській правді". Тематика його матеріалів – аналіз податкової політики уряду, роз’яснення нових законів ВРУ щодо нововведень для підприємців, підсумки сесій українського парламенту, критика тиску СБУ на вітчизняний бізнес, тощо.

Політична діяльність та робота в парламенті

Ярослав Железняк до обрання в парламент активно займався політичною діяльністю.

2007 – 2012 роки – на громадських засадах працював помічником-консультантом депутата ВРУ Олексія Плотникова (Партія регіонів).

2014-2019 роки – помічник-консультант нардепа Вікторії Пташник (партія "Самопоміч"), теж на громадських засадах.

Біографія Ярослава Железняка сповіщає, що з 2014 року він взагалі став затребуваний як консультант.

2015 – 2016 роки – працював радником з питань уряду та парламентських відносин міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавічуса.

2016 – 2019 роки – радник в складі стратегічної консультативної групи з підтримки реформ в Україні (SAGSUR).

2017 – 2019 роки – працює радником прем'єр-міністра Володимира Гройсмана (досьє Володимира Гройсмана) з парламентських відносин.

Весною 2019 року приєднується до партії Святослава Вакарчука "Голос" . Стає одним з керівників виборчого штабу партії, в якому відповідає за координацію кандидатів на мажоритарні округи. В парламентському списку "Голосу він був під номером 4 і в серпні 2019 року прийняв присягу як депутат Верховної Ради України ІХ скликання.

В парламенті його обирають заступником голови депутатської фракції партії "Голос". Він перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Досьє Ярослава Железняка інформує, що в червні 2020 року він був одним із ініціаторів внесення постанови про звільнення міністра внутрішніх справ Арсена Авакова (досьє Арсена Авакова). Фракція "Голос" зібрала 55 підписів нардепів і проект постанови подали на реєстрацію. Проте монобільшість підтримала міністра і ця ініціатива завершилась без результату.

Ярослав Железняк на трибуні Верховної Ради (фото: facebook.com/zheleznyak.y)

26 січня 2021 року голова Верховної Ради Дмитро Разумков (досьє Разумкова Дмитра) сповістив перед початком засідання про обрання керівником фракції "Голос" Ярослава Железняка, а заступником – Романа Костенко. Подія відбулась ще в грудні 2020 року, коли фракція прийняла рішення про ротацію, задовільнивши заяву Сергія Рахманіна (досьє Сергія Рахманіна), який заявив однопартійцям, що ротація керівництва – необхідний процес для молодої політичної сили. Ярослав Железняк став самим молодим керівником фракції в історії українського парламенту.

Критика та скандали

В жовтні 2019 року Верховна Рада підтримала законопроект №1008, який фактично передбачав судову реформу – повністю переобиралась Вища кваліфікаційна комісія суддів, створювалась етична комісія, яка може ініціювати питання про звільнення членів Верховного Суду, Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Ярослав Железняк був одним із тих, хто не підтримав цей законопроєкт.

Після скандального рішення КСУ в жовтні 2020 року, депутати взялись реанімувати скасовані положення. Був прийнятий новий закон, який обурив суспільство. Він передбачав не позбавлення, а обмеження волі за брехню в деклараціях, а "сума брехні" була підвищена до 9 мільйонів гривень. Одним із нардепів, що голосували за таке рішення виявився Ярослав Железняк.

Але найбільший скандал виник в березні 2020 року, коли "Компромат.Leaks" написав, що сім’я нардепа Ярослава Железняка має бізнес в Донецьку і співпрацює з владою так званої ДНР.

Журналісти встановили, що батьки депутата Іван Степанович та Ірина Василівна в 2012 році у Донецьку зареєстрували керуючу компанію офісного центру "Конгрес-Хол". Разом з іншими інвесторами вони вклали кошти в будівництво 27-поверхової будівлі в самому центрі міста. Тоді Ярослав Железняк був помічником нардепа-регіонала  Олексія Плотникова, що сприяло отриманню дозволу на будівництво. Після смерті батька в 2018 році компанією управляли мати нардепа і його сестра Оксана.

Після відомих подій 2014 року, в "Конгрес-Холі" розмістились основні відділи та управління адміністрації так званої ДНР та підрозділи ФСБ Росії.

Але ні Ярослав Железняк, ні його родина ні разу не звернулись до правоохоронних органів України з заявою про незаконне захоплення їх нерухомості терористами ДНР та окупантами ФСБ. Це дає підставу вважати, що сім’я українського парламентаря або комфортно веде бізнес на окупованій території, отримуючи прибуток, або має якісь таємні домовленості з ватажками терористів, що передбачають отримання якихось благ в обмін за використання будівлі.

Знаючи про цей сімейний бізнес, Железняк роками мовчав. А якщо припустити, що посланці з того боку вимагають від нього якихось послуг в обмін на добробут близьких родичів? Враховуючи його депутатський статус і попередні місця надання ним консультацій, така ситуація видається зовсім не фантастичною, а попадає під статтю 111 Карного кодексу України про державну зраду.

На запитання журналістів про цю нерухомість і діяльність родини в ДНР нардеп незграбно все заперечував, називав інформацію фейком, стверджував, що будівлі недобудовані і ніякого бізнесу немає. Проте всі в Донецьку знають, що "Конгрес-Хол" функціонує і навіть поширювались натяки про контакти Ярослава Железняка з ватажками терористів.

У будь-якому випадку депутату від партії з національно-патріотичними домінантами приховувати таку інформацію - означає давати слушну підставу для самих непривабливих чуток, пліток, версій. Чи все ж у звинуваченнях не все неправда?

Дата публікації: 27.01.2021
Дата останньої зміни: 14.09.2021
1