Зеленський: Україна очікує першу систему FREYJA до кінця 2026 року

Україна розраховує отримати першу власну антибалістичну систему FREYJA до кінця 2026 року. Проєкт передбачає створення спільної європейської системи протиракетної оборони, у якій українська сторона вироблятиме ракету-перехоплювач і пускову установку, а партнери забезпечуватимуть радари, сенсори та інші необхідні компоненти.

Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в Канаді.

FREYJA розробляють насамперед для протидії балістичним ракетам. Саме такі цілі є одними з найскладніших для сучасних систем протиповітряної та протиракетної оборони, оскільки вони рухаються з великою швидкістю та можуть змінювати параметри польоту.

Що вироблятиме Україна

За словами Зеленського, українська промисловість уже має можливості для самостійного виробництва ключових елементів майбутнього комплексу – ракети-перехоплювача та пускової установки.

Водночас для створення повноцінної системи необхідні технології, які Україна планує отримати від європейських партнерів. Зокрема, йдеться про радари, сенсори та інші компоненти, необхідні для виявлення, супроводу та перехоплення балістичних цілей.

Такий формат має дозволити об’єднати український досвід розробки озброєнь із технологічними можливостями європейських оборонних компаній.

До FREYJA вже долучилися десять країн

У спільному проєкті беруть участь Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія.

Після переговорів у Канаді Зеленський також повідомив про готовність Оттави приєднатися до програми.

На початку вересня питання реалізації FREYJA обговорювали в Осло за участю представників української та європейської оборонної промисловості. До консультацій долучилися компанії Fire Point, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, HENSOLDT, Thales, Safran, Sener і Leonardo.

Під час зустрічі сторони визначали конкретні кроки для розвитку проєкту на найближчі місяці.

Таким чином, FREYJA поступово переходить від концепції спільної європейської системи до етапу практичної кооперації між виробниками та розробниками з різних країн.

FREYJA поки не замінить Patriot

Водночас створення власної системи не означає, що Україна найближчим часом зможе відмовитися від західних комплексів Patriot.

Ці системи залишаються одним із ключових засобів захисту українських міст та інфраструктури від балістичних ракет. Тому напередодні холодного сезону Київ продовжує працювати над отриманням додаткових ракет-перехоплювачів.

Зеленський заявив, що навіть забезпечення України 100 ракетами Patriot на місяць є надзвичайно складним завданням через обмежені світові запаси та виробничі можливості.

За його оцінкою, для проходження найскладніших місяців Україні необхідно отримувати приблизно 100–120 ракет Patriot щомісяця.

Потреба у великій кількості перехоплювачів пов’язана, зокрема, з інтенсивністю російських ракетних атак. Для підвищення ймовірності знищення складної балістичної цілі в окремих випадках можуть застосовувати кілька перехоплювачів.

Росія нарощує виробництво балістичних ракет

Україна також враховує збільшення російського виробництва балістичних ракет.

У червні Зеленський оцінював російський випуск приблизно у 120 балістичних ракет на місяць. Згодом українська розвідка повідомляла про подальше збільшення виробництва окремих типів ракет.

На цьому тлі розвиток власної протиракетної системи має стратегічне значення для України. FREYJA покликана стати додатковим інструментом захисту від балістичних загроз, водночас на перехідному етапі Україна продовжуватиме залежати від постачання західних перехоплювачів.

Україна планує представити прототип системи ПРО FREYJA у 2027 році: що відомо про проєкт