Під час спільної пресконференції з німецьким канцлером Фрідріхом Мерцом глава держави наголосив, що для України неприйнятні будь-які моделі поетапного або часткового членства, оскільки країна прагне бути рівноправним партнером у всіх механізмах безпеки та економіки. Володимир Зеленський акцентував на тому, що українська армія вже зараз є невід'ємним елементом європейського оборонного щита, тому обмеження в інтеграції лише послаблять спільну безпеку континенту.
Про це стало відомо за результатами офіційних переговорів у Берліні.
Дискусія навколо формату вступу розгорнулася на тлі внутрішніх обговорень у Євросоюзі щодо можливої реформи процедур розширення. Окремі європейські політики пропонують варіанти «поетапного доступу» до спільних політик, проте Київ розглядає це як спробу відтермінувати реальне членство. Наразі процес вступу базується на суворій відповідності законодавства України до права ЄС (acquis communautaire), що включає 35 переговорних глав, охоплюючи все — від судової реформи до екологічних стандартів.
Процедура вступу до Європейського Союзу є багатоетапною та вимагає одностайної підтримки всіх країн-членів.
Україна, яка отримала статус кандидата у 2022 році, зараз активно готується до відкриття основних переговорних кластерів. Європейська комісія підтверджує прогрес у реформах, проте наголошує, що фінальні темпи інтеграції залежатимуть не лише від внутрішніх перетворень у Києві, а й від готовності самого блоку до розширення.
Німеччина як ключовий донор України підтвердила свою готовність допомагати на цьому шляху, хоча канцлер Фрідріх Мерц закликав до реалістичного сприйняття часових рамок. Попри це, позиція Зеленського залишається непохитною: Україна не погодиться на роль «другорядного учасника» і вимагає чіткого шляху до повного політичного впливу всередині ЄС. Стратегічне партнерство з Берліном у військовій сфері лише підсилює аргументи Києва щодо необхідності повноцінної інтеграції в європейську систему безпеки.
Нагадаємо, під час візиту до Німеччини президент Володимир Зеленський порушив гостру тему повернення українців з-за кордону для виконання конституційного обов’язку. Глава держави наголосив, що це не лише юридичний аспект, а насамперед питання рівності перед тими, хто вже понад два роки захищає країну на передовій.
Читайте також


