Банки та церква – на вихід: як парламент через закони протидіє росії

Які законодавчі акти ухвалили народні депутати у закритому режимі під час війни
Ексклюзив
Банки та церква – на вихід: як парламент через закони протидіє росії
Верховна Рада Фото: сайт парламенту

За день до повномасштабного вторгнення росії 23 лютого Верховна Рада затвердила введення надзвичайного стану. Однак він так і не встиг початися – вже наступного дня влада ввела воєнний стан. У таких умовах парламент, хоч і не одразу, але продовжив працювати й наближати перемогу України на своєму фронті. Які важливі закони ухвалили депутати за майже три місяці війни та що нині на розгляді, проаналізував "Парламент.UA".

Як парламент через закони протидіє росії

Один із дійсно важливих законів, ухвалених Верховною Радою за період повномасштабного вторгнення, є 7371 "Про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів" від 11 травня 2022 року.

Там йдеться про вилучення в Україні прав власності рф та її резидентів:  99,772644% акцій "Промінвестбанку" (ПІБ, Київ), що належать держкорпорації розвитку "ВЭБ.рф", та 100% акцій "Міжнародного резервного банку" (МР Банк, раніше – "Сбербанк", Київ), що належать "Сбербанку росії".

Окрім того, документ передбачає вилучення інших фінансових активів зазначених "дочок" російських банків. Йдеться про кошти на накопичувальному та кореспондентському рахунках, ОВДП, депозитні сертифікати Нацбанку. Виняток становлять 3 млрд грн "МР Банку", які спрямують на задоволення вимог його кредиторів.

Інший не менш важливий ухвалений законопроєкт – №7194. Він передбачає удосконалення механізму застосування санкцій проти рф та її суб’єктів. Також закон стосується людей, які підтримують військову агресію рф проти України або прямо чи опосередковано фінансують країну-агресора. Закон встановлює спрощений порядок стягнення активів цих громадян у дохід України.

Партнер ЮК ASA GROUP Максим Колдоба також звернув увагу на важливість змін до держбюджету на 2022 рік – №7167. У документі врахували кошти зовнішніх запозичень – офіційної кредитної підтримки обороноздатності ЗСУ, яку надали уряди Великої Британії та Північної Ірландії. Також закон затвердив додаткові видатки спеціального фонду Міністерству оборони на фінансування бюджетної програми "Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання".

Важливим жестом з боку парламенту стало ухвалення постанови від 14 квітня "Про заяву Верховної Ради України "Про вчинення російською федерацією геноциду в Україні". У документі йдеться про те, що істинними намірами країни-агресора є знищення українського народу. Депутати ухвалили постанову, аби донести цю інформацію до міжнародної спільноти та ініціювати притягнення до відповідальності всіх винних. І донесли – Латвія та Естонія вже офіційно визнали воєнні злочини росії в Україні геноцидом.

І на останок, ухвалений за основу законопроєкт – №7232. Він передбачає створення публічного реєстру суб’єктів господарювання, які мають економічні звʼязки з росією. На компанії, включені до списку, чекає підвищення податків. Але це не кінець: у випадку розірвання звʼязків з країною-агресором підприємства перестануть сплачувати збільшені податки. Закон має на меті посилити економічну ізоляцію росії.

Спроба "прикрити" російську церкву

На фоні значної кількості військових, економічних та соціальних законопроєктів помітно виділяється група тих, що стосуються релігійної сфери. Йдеться про проєкти законів №7204 та №7213. Обидва стосуються Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Попри різних авторів, суть їхня схожа – ліквідація російської церкви. Наразі вони перебувають на розгляді.

Подання цих законів не викликають подиву, адже очільник російської православної церкви Кирило раніше благословляв росіян на війну в Україні. Зокрема, передавав ікони командувачу росгвардії. До речі, Євросоюз у новому пакеті санкцій хоче заморозити активи патріарха Кирила.

За час повномасштабної війни церкву московського патріархату почали забороняти на місцях. Зокрема, це зробили в Конотопі та Броварах. Таке ж обмеження розглянуть у Тернопільській області. А в Івано-Франківську просять президента й спікера Верховної Ради заборонити діяльність церкви московського патріархату по всій країні.

УПЦ МП у своїй заяві 12 травня звинуватила у нападі росії, зокрема, попередню українську владу та "руйнівну ідеологію" ПЦУ. У Держслужбі з етнополітики прокоментували, що таку заяву можна розцінити як розпалювання ворожнечі та виправдання війни.

Церква Фото: facebook.com/Church.ua

Все це наштовхує на те, що ініціатива просто "прикрити" російську церкву дійсно має сенс. І все ж є одне "але": обидва проєкти закону, запропоновані депутатами, суперечать нормам чинного законодавства України (Конституції та закону "Про свободу совісті та релігійні організації"), заявив нам релігієзнавець Євген Савісько.

За його словами, основною підставою для подібних нормативно-правових актів називають наявність керівного центру цієї релігійної організації в країні, яка здійснила військову агресію проти України.

"Однак не зрозуміло, чому автори згаданих законопроєктів бажають ліквідувати лише УПЦ МП. А як щодо старообрядців? Зокрема з тими, які належать до Білокриницької згоди. Їхні керівні структури перебувають у Москві", – зазначив Савісько.

Дійсно, є низка релігійних спільнот, засновниками або керівниками яких є ті, хто належать до спецслужб колишнього СРСР та нинішньої рф. А їхні центри теж розташовані в росії. І при цьому вони вільно діють в Україні, мають свою релігійну мережу. Релігієзнавець наголошує, що депутати про них не згадують або через незнання, або навмисно.

Ще одне питання з релігійної сфери потребує термінового розвʼязання. Окупанти повністю або частково зруйнували десятки храмів різних конфесій. За які кошти їх відбудовувати? Самі громади не зможуть це зробити, а кошти державного та місцевих бюджетів не можуть бути спрямовані на подібні цілі, – наголосив експерт.

І справді, подібні витрати не передбачені Бюджетним кодексом України. Винятком є культові споруди, які належать державі та є пам'ятками архітектури або культурної спадщини.

Прибутки бюджетів різного рівня кардинально зменшилися. За таких умов Мінкультури спільно з Мінфіном мають терміново розробити проєкт закону, який звільнить від оподаткування кошти фізичних та юридичних осіб, витрачені на відбудову церков, а також дозволить місцевим радам та територіальним громадам витрачати частину коштів місцевих бюджетів на такі видатки, – додав Савісько.

Як депутати хочуть повернути призовників-втікачів

Одним із найбільш дискусійних серед громадськості став законопроєкт №7265, який пропонує запровадити відповідальність для чоловіків призовного віку, які виїхали з України та не повернулися під час воєнного стану. Ухвалення цього документу, на думку парламентарів, посилить рівень функціональності сил оборони, органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану.

Закон як ніколи актуальний. На теренах ЄС з’являється все більше українських чоловіків віком від 18 до 60 років, які, згідно з законодавством України, обмежені у виїзді за кордон. Деякі країни ЄС вже почали виражати своє ставлення до цього явища. Так, з 1 квітня у Польщі скорегували правила надання безкоштовного проїзду залізницею для українських біженців. Зокрема, безоплатним проїздом у поїздах PKP Intercity можуть скористатися тільки діти та підлітки до 18 років, жінки, чоловіки старше 60 років та чоловіки з інвалідністю віком 18-60 років.

Кандидатка юридичних наук, адвокатка з Адвокатського Бюро "ЮФ "Семенова і Партнери" Марина Семенова вважає ухвалення цього закону доцільним та вчасним. У коментарі "Парламент.UA" вона зазначила, що в умовах воєнного стану та ведення бойових дій дійсно необхідно забезпечити обороноздатність країни та відновити безперервну роботу всіх гілок влади.

Призовники

Багато чоловіків, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, залишили територію країни після заборони виїзду, використовуючи корупційні схеми. Такі дії вже мають склад правопорушення, яке передбачено Кримінальним кодексом України. Крім того, перебування вказаних громадян за межами України в умовах воєнного стану фактично є способом ухилення від участі у захисті держави, – наголосила вона.

І все ж наразі дискусійним є питання, чи буде працювати цей закон. Як пояснив нам адвокат з Адвокатського Бюро "ЮФ "Семенова і Партнери" Володимир Фогель, закон про кримінальну відповідальність не має зворотної дії в часі.

"На мій погляд, у цьому випадку не йдеться про зворотну силу закону, оскільки пунктом 4 Прикінцевих положень законопроєкту встановлено, що зазначені громадяни зобов’язані повернутися в Україну не пізніше як через 15 днів із дня набрання чинності закону", – зазначив експерт.

Тобто, до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років підпадатимуть лише ті чоловіки, які не повернуться в Україну протягом 15 днів з дати набуття чинності цього закону.

Законопроєкт №7265 Верховна Рада отримала ще 8 квітня. Попри те, що його мали розглядати якомога швидше, 19 квітня документ повернули на доопрацювання. Відтоді парламент ще не повертався до цього питання.

Чи успішно Рада протидіє росії

Максим Колдоба вважає, що станом на сьогодні Верховна Рада України працює як ніколи зважено та як єдиний організм, основні зусилля якого направлені на стримування агресії з боку рф та знищення окупантів.

В той самий час, за його словами, пришвидшення перемоги можливе завдяки вчасному та якісному постачанню українським захисникам сучасного та необхідного їм озброєння та воєнної техніки.

Водночас експерт радить не забувати і про громадян та бізнес, які наразі перебувають у важкому становищі через руйнування, завдані військовим вторгненням. Тому, каже, необхідно розробити та ухвалити дієві механізми відшкодування за пошкоджене майно підприємств та фізичних осіб.

"Один із таких механізмів представлений у проєкті закону "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації" (№7198), що був ухвалений за основу ВРУ 1 квітня. Але цього не достатньо, і потрібно далі законодавчо закріпляти право громадян та бізнесу на відшкодування завданої їм шкоди", – підсумував Колдоба.