Дванадцять неповторних замків України, які варто відвідати восени

Замки України – серед найцікавіших історичних пам’яток України. За даними істориків, в Україні було понад 5 тисяч фортець – на кордонах, важливих водних шляхах, у володіннях садибах князів та бояр, – хоча про більшість з них нині знають лише вчені-археологи.

Замкові споруди в будь-якій країні є предметом гордості та ваблять туристів. Пропонуємо віртуальний квест гарними, історично цінними видовищними місцями України – у сподіванні, що схочете побачити їх "живцем" – бо варті вашої уваги.

Кожна з цих історичних пам’яток має свої легенди: про підземні ходи й неприступні мури, скелети монахів і навіть привиди. Аби не влаштовувати між ними змагання, подаємо їх за абеткою.

Аккерманська фортеця

Білгород-Дністровський – нині районне місто в Одеській області – кілька разів за свою історію (яку ведуть аж від скіфів!) змінював назву. Нині на в’їзді в місте можна побачити білборди з кожною такою назвою. Від турків залишилася назва Аккерман. Її й зараз носить тамтешня фортеця, побудову якої науковці відносять до ХІІІ століття і вважають, що створена вона колоністами-генуезцями. Аккерманська фортеця була однією з найвеличніших і наймогутніших фортець Півдня. Вона й досі справляє величне враження своїми позначеними часом мурами та чотирма баштами, які омиваються водами Дністровського лиману.

Аккерманська фортеця

Поміж поетичних легенд, пов’язаних із цією фортецею, згадуються імена римлянина Публія Овідія Назона та Олександра Сергійовича Пушкіна. Знаменно, що обидва були найбільшими поетами свого часу і обидва перебували тут на засланні – не догодили владі.

Аккерманська фортеця неодноразово піддавалася облозі.

Жовківський замок

Пам'ятка архітектури ренесансу розташована в центрі міста Жовква Львівської області. Побудували замок на замовлення Станіслава Жолкевського в 1594–1606 роках як оборонну споруду. Замок витримував облоги, хоча кілька разів його здобували козаки. Наприкінці XVII століття став улюбленою резиденцією польського короля Яна ІІІ Собеського. Існує легенда, що від замкових садів через став і болота була прокладена на дерев’яних палях алея на гору Гарай, де стояв літній палац короля Яна III Собєського. Туди нібито вів і підземний хід.

Жовківський замок

Сучасного вигляду замок набув внаслідок багатьох перебудов і відверто недбалого ставлення протягом XIX—XX століть. Нині замок реконструюють, для огляду відкрита лише його частина – внутрішнє подвір'я та музей.

Золочівський замок

Ще одна пам'ятка історії на Львіщині міститься в Золочеві. Заповідник "Золочівський замок" є відділом Львівської галереї мистецтв і належить до туристичного маршруту "Золота підкова Львівщини".

Зведений у 1634 році як оборонна фортеця, упродовж віків замок послужив фортецею, королівською резиденцією, панською садибою, в'язницею та навчальним закладом.

Золочівський замок

З часів заснування збереглися вали, бастіони, частково надбрамний корпус, а равелін і міст – вже відбудова. У дворі замку розташовані два палаци – Великий та Китайський. Цікава деталь: у замку була система каналізації, яка збереглася до наших днів. Сьогодні це музей-заповідник.

Кам’янець-Подільська фортеця

Відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам'янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст., Подільського воєводства XV–XVIII ст., а далі Подільської губернії (1793–1925 pp.). Є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець", що належить до "Семи чудес України".

Кам`янець-Подільська фортеця

Найважливішими документами є два його описи – 1494 та 1544 року. Надзвичайно важливі документи виявив Александер Яблоновський, оприлюднивши у 1880 році перший опис, а в 1882-му — наступний.

Це одне з місць, яке вже роками приваблює відвідувачів і не тільки з України. Тут ви матимете можливість взяти участь у нічній театралізованій екскурсії вежами та підземеллями.

Олеський Замок

Олеський замок, пам'ятка XIII—XVIII століть, розташований у смт Олесько на Львівщині. Один із найдавніших в Україні замків побудований на пагорбі, що височить серед заплави р. Ліберції.

Побудований на межі Волині й Галичини, замок опинився на кордоні Литви й Польщі, коли Королівство Польське й Велике князівство Литовське 1385 року уклали Кревську унію, за якою об'єдналися в одну державу через одруження великого князя литовського Ягайла з польською  королевою Ядвігою.

Олеський замок

Одна з легенд  замку пов’язана з монахами і культом скелета: вважалося, що можна захиститися від темних сил, якщо поховати при вході кістки покійного ченця. Ще одна легенда – про служителя замку, який втопився в колодязі й відтоді блукає замком.

На першому поверсі міститься картинна галерея. В околицях зберігся монастир

Паланок

Таємнича споруда у Мукачевому на Закарпатті, за різними даними, веде свою історію від ІХ-ХІV століття. Унікальний зразок середньовічного оборонного зодчества свого часу був резиденцією Трансильванського князівства. Замок, побудований на горі 68 м заввишки, пережив незліченну кількість господарів, десятки штурмів та облог і зберігся в майже ідеальному стані до наших днів.

Замок Паланок

Після поразки визвольної війни Ференца II Ракоці замок поступово втратив своє стратегічне значення. Від 1782 р. тут містилася політична в'язниця Австрійської монархії, в якій за понад 100 років було заґратовано більше 20 тисяч в'язнів. Найвідомішим з них був російський революціонер Михайло Бакунін. 1897 року Паланок викупило міністерство юстиції Австро-Угорщини.

У період Чехословацької республіки (1919–1938) в замку дислокувалися військові частини. Після приєднання Закарпаття у 1944 році до УРСР в замку містилось  профтехучилище. Замок поступово занепадав.

Палац Кирила Розумовського

Батурин на Чернігівщині протягом століть був гетьманською столицею України.  "Гетьманською столицею" й зветься Національний історико-культурний заповідник, розташований в колишньому маєтку Розумовських. Грандіозний палацово-парковий ансамбль, замислений гетьманом Кирилом Розумовським, – видатна пам'ятка доби класицизму, єдина архітектурна споруда в Україні, зведена геніальним архітектором  Чарльзом Камероном. Як міркував граф Кирило Розумовський, палац мав слугувати штаб-квартирою для українських гетьманів. Однак після кончини графа гетьманів більше не призначали. Після смерті гетьмана 1803 року палац успадкував його син Андрій, який володів ним до смерті (1836 р.). Спадкоємці відмовилися від маєтку через його віддаленість від столиці, і палац залишився в забутті.

Палац Кирила Розумовського

1824 року майже всі інтер'єри споруди знищила пожежа.

Питання подальшої долі гетьманського палацу постало 1908 р. на XIV Всеросійському Археологічному з'їзді в Чернігові. 1909 р. Батурин відвідав правнук гетьмана Каміл, який виділив кошти на реставрацію палацу, де хотів створити Музей народного мистецтва. Та не судилося: наближався 1917 рік.

Сучасного вигляду палац набув від 2003 року. Нині в залах маєтку проводять розкішні бали і виставки фамільних цінностей.

Палац Шенборнів

Колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів у селі Карпати на Закарпатті від 1946 року передана санаторію "Карпати". Станом на 2011 рік входить до Укрпрофоздоровниці.

Цей палац побудований у 1890–1895 роках. Навколо палацу розбитий чудовий сад-дендрарій з рідкісними породами дерев (самшит, катальпа, сосна Веймута, канадська ялина, сакура, рожевий бук) і декоративним озером у центрі.

Замок Шенборнів

Легенда, не підтверджена фактами, оповідає, що палац має, за будовою рокі, 365 вікон, 52 кімнати та 12 входів. Замок прикрашений багатим декором, у палацовому парку встановлені дві скульптурні композиції – "Олень" і "Ведмедиця з ведмежатком". Контурии викопаного наприкінці XIX століття ставка умовно відтворюють карту Австро-Угорської імперії.

Тут свого часу знімалися відомі фільми "Снігова королева" та "17 миттєвостей весни".

Підгорецький замок

Палац у Підгірцях на Львівщині – пам'ятка архітектури пізнього Ренесансу і бароко, збудована в 1635–1640 роках за проєктом Андреа дель Аква та вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.

Замок розташований на краю рівнинного плато на одному з відрогів Подільської височини, на висоті 399 м над рівнем моря, неподалік від верхів'їв річки Стир. Має форму квадрата, сторона якого дорівнює приблизно 100 метрів. На його рогах розташовані п'ятикутні бастіони. За гарної погоди місцевість на північ проглядається на десятки кілометрів.

Підгорецький замок

На жаль, багато пам’яток у радянські часи вивезені до РФ, і вони так і не повернулись додому. Сьогодні замок належить до Переліку пам’яток світу, які потребують реставрації. Та мабуть найцікавіше те, що, як розповідають місцеві жителі й відвідувачі, у підвалах замку бродить привид жінки.

Садиба Попова

Палацово-парковий ансамбль у Запорізькій області, нині Василівський історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова" пам'ятка архітектури 2-ї половини XIX століття. Землі на Запоріжжі імператриця Катерина II подарувала генералу Попову Василю Степановичу. Він і став засновником поселення, що пізніше стало містом Василівка. Раніше тут було кілька хуторів, які використовувалися для зимівлі козаків.

Будівництво комплексу садиби тривало 20 років (1864—1884), вона стала найбільшою на Східній Україні. Замок має риси північно-італійського ренесансу, готичні і мавританські. Будівлі споруджені з червоної цегли з власних заводів Попова в Василівці. Родина Попових володіла садибою до Жовтневого перевороту.

Садиба Попова

В палаці Попова ще збереглися окремі фрагменти споруди, де облаштовані зал, присвячений історії маєтку, невелика картинна галерея, етнографічний зал і експозиція, присвячена Другій світовій війні.

Хотинська фортеця

Хотинська фортеця – середньовічна укріплена фортифікаційна споруда в Хотині (Чернівецька область, Україна), збудована русо-влахами за господарювання Мушатів у Молдавському князівстві на межі XIII–XVIII століть на місці фортеці давньоруської(Х–ХІІІ ст.ст.). Ця твердиня на правому березі Дністра була однією з наймогутніших у тогочасній Східній Європі, важливим оборонним і торговельним пунктом Молдавії в часи господаря Олександра Доброго.
Хотинська фортеця встигла побувати в юрисдикції багатьох державних утворень – Молдавського князівства, Королівства Польського, Османської та Російської імперій. У ХІХ ст. твердиня втратила своє стратегічне значення, 1856 року її скасовано як військовий об'єкт.

Хотинська фортеця

У 1960-тих комплекс споруд фортеці отримав статус пам'ятки архітектури. 12 жовтня 2000 утворено державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця". За підсумками всеукраїнської акції Хотинську фортецю визнано одним із "семи чудес України".Оскільки вона збереглася до наших днів в автентичному стані, тут проводять лицарські турніри та знімають історичні фільми.

Шарівський палац

Білокам'яна будівля кінця ХІХ століття неоготичного стилю розташована у смт. Шарівка на Харківщині. Згадується під назвами Шарівський замок, Цукровий замок, Шарівська перлина. Колись село та прилеглі до нього землі належали поміщикам Ольховським. Вони й побудували тут садибу. Поміщик Ольховський чітко вловив нові тенденції західноєвропейської архітектури і подбав про збереження первозданної краси природи. Шарівський замок ззовні нагадує казковий палац (Цукровий замок). Парадний вид прикрашають дві восьмигранні вежі, увінчані зубцями та шпилями. У Шарівському парку вік одного з дубів становить близько 600 років! У парку дуже мальовничі ставки.

Шарівський палац

Незважаючи на те, що комплекс тривалий час був занедбаний, він і сьогодні не втрачає своєї привабливості.

Від 1925 до 2008 року в палаці містився протитуберкульозний санаторій. Після шести років пустки, 2014 року за ініціативи громадського діяча Олексія Толкачова палацово-парковий комплекс передали в оренду Благодійному фонду "Омріяна Країна" для створення центру культури і мистецтв.