Головний з науки: нового главу НАН порекомендував Патон

Після майже шістдесятирічного правління Бориса Патона Національна академія наук України обрала нового президента. Що зміниться для Академії крім прізвища на табличці біля головних дверей, розбирався Парламент UA.

Про рівень суспільного інтересу до українських учених і їх діяльності чесніше за все говорить цифра переглядів новин на офіційному сайті Національної академії наук. Пояснення Нобеля з хімії, відкриті лекції науковців, інтерв'ю докторів наук читають, в середньому, не більше 100 чоловік. На цьому тлі 12 000 переглядів під заголовком "Національна академія наук України обрала нового Президента" виглядають ще більш красномовно. Попри факультативность в переліку громадських інтересів, НАН залишається об'єктом пильної уваги для людей прямо або побічно пов'язаних з наукою або її матеріальними активами.

Чергові вибори президента НАН, в яких вперше з 1962 року не планував брати участь Борис Патон, були заплановані на квітень 2020 року. Їх проведенню позаважав пік антикороновірусних заходів і карантин, який не закінчився і понині. Але смерть 101 річного президента Академії в серпні зробила їх необхідними навіть на тлі другої хвилі пандемії - в першій декаді жовтня НАН обрала нового керівника.

Вперше за майже 60 років вибори проходили без Бориса Євгеновича Патона і таким чином посада президента стала не тільки де-юре, але і де-факто виборною. Всього на цю посаду претендували п'ять чоловік, один із яких вибув.

Це дійсно були повноцінні вибори, максимально відкриті і демократичні: кандидати були відомі заздалегідь, з їх програми були у відкритому доступі, і була витримана 50% квота на участь в голосуванні представників трудових колективів, - говорить доктор біологічних наук, професор, завідувачка відділом сенсорної сигналізації Інституту фізіології імені О.О.Богомольця НАН України Нана Войтенко.

Ще одна відмінність від звичного формату - поправка на СOVID і дотримання карантинних заходів: кандидати презентували свої програми дистанційно, а сесія питань-відповідей пройшла в режимі відеоконференції. Саме голосування проходило офлайн - голосуючі невеликими групами заходили в зал, опускали бюлетені в урни, які потім опечатувалися і відвозились до централізованого місця підрахунку голосів.

"По суті, виборчий процес не відрізнявся за формою, єдина відмінність - він проходив в режимі онлайн, - пояснює академік НАН Володимир Семиноженко, один з кандидатів на пост президента Академії. - Але, на думку багатьох учасників і мою формально це все-таки не було Загальними зборами, тобто всі учасники в одному приміщенні". Він передбачає, що навіть в умовах карантину процедурні вимоги все ж можна було дотримати, вибравши масштабну локацію - Національний палац мистецтв "Україна" або виставковий центр КиївЕкспоПлаза.

Президентом НАН обрали 69-річного фізика Анатолія Загороднього - за нього проголосували 426 осіб або майже 70%.

Біографія переможця

Анатолій Глібович Загородній

Народився 29 січня 1951 року в селищі Велика Багачка Полтавської області.

1972 - закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету ім. Горького (тепер - Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна).

1972 - по т. ч. - в Інституті теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова НАН України, зокрема:

1980-1988 рр. - вчений секретар;

1989-2002 рр. - заступник директора з наукової роботи;

1996-2016 рр. - завідувач відділом теорії і моделювання плазмових процесів;

2003 - до т. ч. - директор.

1978 - захистив дисертацію на тему "Коливання і спектри випромінювання обмеженою плазми" і отримав ступінь кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю "Теоретична фізика".

1990 - захистив дисертацію на тему "Електромагнітні флуктуації в обмежених плазмово-молекулярних системах" і отримав ступінь доктора фізико-математичних наук за спеціальністю "Фізика плазми".

1997 року - обраний членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю "Теоретична фізика, фізика плазми".

1998 г. - отримав вчене звання професора.

2006 р - обраний академіком НАН України за спеціальністю "Теоретична фізика, фізика плазмових процесів".

2009-2011 рр. - головний учений секретар НАН України.

2011-2020 рр. - віце-президент НАН України.

Передбачений переможець

Ім'я переможця - наскільки це можливо для представників наукового світу, ревнивого до успіхів один одного і українського суспільства, заточеного на пошук зради, майже не викликало нарікань і гучних скандалів. Анатолій Загородній - визнаний вчений з високим індексом цитування, до того ж в статусі віце-президента Академії присвячений на всю внутрішню кухню роботи НАН. Всі ці безумовно похвальні якості були посилені недвозначною підтримкою, яку висловлював Загородньому Борис Патон. "Я з вибором вже визначився: буду голосувати за академіка Анатолія Загороднього, який займає пост віце-президента нашої академії. На мою думку, саме в його особі найбільш вдало об'єднані професійні і людські якості, - сказав Патон в інтерв'ю "Урядовому кур'єру" в липні. Для академічної спільноти така рекомендація могла бути сприйнята як директивна, припускає Володимир Семиноженко. "Що стосується інтерв'ю Б.Є. Патона "Урядовому кур'єру" і його рекомендацій, я вважаю, що воно стало єдиним визначальним [результат голосування] чинником", - вважає він.

Нана Войтенко менш категорична: не дивлячись на безумовний авторитет Бориса Патона і повагу до нього, в останні роки були прецеденти, коли керівництво інститутів йшло врозріз з його побажаннями - особливо при таємному голосуванні. "Тому зараз, вже після його смерті, при таємному голосуванні, малоймовірно, що голосуючі орієнтувалися виключно на його думку. Можливо, Борис Євгенович, до останніх днів дуже ясно володів ситуацією в Академії, розумів настрої і передбачав, яким буде результат голосування", - говорить вона.

Незважаючи на велику перевагу в голосах у переможця, список претендентів не був безальтернативним і у більшості з них були свої прихильники. Якщо судити з публічних висловлювань, то найбільш однозначне неприйняття викликав тільки один. "Хто ті двоє, які голосували за Гончарука?" - найчастіший коментар про академіка Владислава Гончарука, що отримав три голоси і передбачається, що один він віддав для себе сам.

Також до останнього моменту в списку претендентів значився та навряд чи мав шанси на перемогу Богдан Данилишин, голова ради НБУ, який зняв свою кандидатуру за кілька днів до виборів і зробив це максимально голосно і дискомфортно для решти. 29 вересня він подав позов до Шевченківського районного суду Києва про незаконність проведення виборів президента і президії НАН України. На своїй сторінці в Facebook він закликав бойкотувати вибори і не допустити "консервації застою і панування 80-річних старців".

В даний час цей запис з Facebook політика видалено.

Сам Богдан Данилишин не відповів на повідомлення Парламент.UA з проханням прокоментувати свою позицію.

Академічні перспективи

Судячи з результатів голосування, вчені не страждають інфантилізмом - за варіант "проти всіх" проголосували лише двоє, тобто абсолютна більшість делегатів мають свою думку і готові його відстоювати. При таких передумовах 30% голосів, відданих не за переможця, створюють основу для саботажу і блокування його ініціатив. "Саботаж- ні. Напруга - так", - говорить Семиноженко, підкреслюючи, що відноситься воно в основному до самого процесу виборів і він докладе зусиль, щоб його погасити.

Анатолій Загородній в опублікованому на сайті НАН подячному тексті вказав, що незалежно від розподілу голосів, у всіх є "загальна мрія і мета - зміцнити авторитет і посилити роль Академії в життя українських суспільства і держави".

З пресою він зараз не спілкується - час на це у нього з'явиться, як спрогнозували в прес-службі Академії в розмові з Парламент.UA, не раніше листопада. Швидше за все - навіть пізніше, з огляду на масштабність завдань, які стоять перед новим президентом.

"Напевно, не залишилося людей - ні всередині Академії, ні ззовні, які б не розуміли, що НАН потребує реформування", - говорить Войтенко. На її думку, найбільш нагальними завданнями є проведення аудиту ефективності роботи, аудит матеріальних активів і формування сучасної структури та порядку функціонування Академії, в тому числі на рівні внесення змін до законодавчих актів, що регулюють її діяльність.

Володимир Семиноженко наводить свій перелік: створення згуртованої команди, яка реалізувала б кращі програмні цілі кандидатів у Президенти; введення нового, більш ініціативного, сучасного та ефективного стилю роботи Президії та всієї НАН України; забезпечення відкритості та прозорості роботи. "Але принципово - повернути довіру суспільства і переконати владу в тому, що НАНУ - це головний фундамент, на який повинен спиратися науково-технічний і сучасний економічний розвиток країни", - перераховує він.

Борис Патон в своєму останньому інтерв'ю серед інших завдань свого наступника називав збереження інституційної самостійності НАН. І судячи з усього, саме навколо цього питання розгорнеться боротьба.

На кону, зокрема - 6443 об'єктів будівель і інженерних споруд загальною площею 3541,5 тис. кв. м і землі різного цільового призначення загальною площею 145 тис. гектарів, що входять до майнового комплексу НАН. Їх загальна вартість, за остаточною оцінкою Державної аудиторської служби, 44,3 млрд грн, зокрема 36,9 млрд грн - вартість земель.