Літній час в Україні: чи доведеться українцям знову переводити годинники

Щопівроку Україна переводить стрілки годинника. Так триває з 1981 року, коли в СРСР вперше був запроваджений літній час. Але цього разу питання - переводити чи ні - набуло відтінку загадковості. Спойлер: багато шансів за те, що переводити годинники на годину вперед в ніч з 29 на 30 березня о третій годині за київським часом нам все ж таки доведеться.

Річ у тому, що 16 липня 2024 року Верховна Рада  ухвалила закон 4201 про скасування літнього часу. Тобто минулої осені Україна мала перевести свої годинники на зимовий час востаннє – і все, далі жити тільки за ним. (До речі, саме він є для нас та Європи природнім).  Далі документ був відправлений на підпис президенту. Але він і досі цього не зробив. І чи зробить це до кінця березня – не відомо. А відтак ми мусимо знову переводити свої годинники на годину вперед.

Науковці проти скасування літнього часу

Прихильники переводу годинників вважають, що ця процедура економить електроенергію. Ті хто проти, наголошують на порушенні біоритмів людини і як наслідок погіршенні стану здоров’я.

Цікаво, що до Президента України Володимира Зеленського із закликом ветувати на закон про скасування переходу на літній час звернулися науковці з Академії наук вищої школи.

Вони зазначили, що, виявляється, ніхто не проводив серйозних наукових досліджень щодо негативного впливу сезонного переведення годинників на фізіологічний і психологічний стан людини. Як аргумент – люди, подорожуючи на далекі відстані, можуть змінювати часові пояси, і частіше ніж двічі на рік. (Щоправда, цей аргумент вщент розбили б українці, у яких через ракетні та дронові атаки розлад сну або регулярне недосипання. Якби їхню думку хтось спитав).

З іншого боку, розбита росіянами українська енергетика все ж таки потребує допомоги.

«Ухвалення в цілому законопроєкту «Про обчислення часу в Україні» №4201 означатиме, що наприкінці червня в Києві відтепер світатиме вже о 3-й ранку, а натомість сутенітиме о 20-й вечора (зараз – о 4-й і о 21-й відповідно). Це відчутно збільшить витрати установ, підприємств і домогосподарств на електричне освітлення у вечірні години навесні, влітку та восени, що матиме особливо відчутний ефект в умовах постійних відключень електроенергії, спричинених руйнуваннями енергетичної інфраструктури», - зазначили науковці в Академії наук вищої школи України.

А хто це взагалі придумав?

Вважається, що ідею переведення годинників задля економії вперше висловив у 1784 році вчений, політик, журналіст та один з батьків-засновників США Бенджамен Франклін під час перебування послом в Парижі. Чогось одного разу йому погано спалося і він прокинувся о шостій ранку – і о диво! – побачив вранішнє сонце, яке в цей час вже сяяло. Тоді він вигадав написати для Journal de Paris сатиру про економічну ефективність освітлення в будинках, і як на цьому можна заощадити. Стаття так і називалася «Економічний проєкт для зменшення вартості світла». До речі, це був жарт, Франклін і французи продовжили вставати, коли їм заманеться.

Сталося це в 1784, а про ідею літнього часу згадали лише на початку 20 сторіччя. Першими до переведення на літній час вдалися у 1916 році у розпал Першої світової війни Австро-Угорщина та Німеччина. Але остання через три роки відмовилася. А масово переводити годинники країни почали тільки в кінці 70-х – на початку 80-х.

На сьогодні, окрім України сезонного переходу дотримуються понад 60 країн світу. Серед них – майже всі країни Європи. Серед інших країн, які змінюють час (на території всієї країни або частково), варто згадати також: США, Канада, Мексику, Канаду, Ізраїль, Ліван, Палестину, Єгипет, Ґренландію, Сен-П'єр і Мікелон, Багамські острови, Гаїті, Кубу, Чилі, Парагвай, Єгипет, Марокко, Австралію. Серед тих, які не переводять – росія, Білорусь, Йорданія, Сирія, Іран, Самоа, Фіджі, Бразилія, Намібія, Тонга, Монголія, Туреччина, Азербайджан, Уругвай.

Про історію питання в Україні

Насправді в Україні скасовувати зимовий або літній час намагаються не вперше. Ще на початку 1990-х у нас спробували відмовитися від сезонного переходу, однак 1992 року переведення годинників знову відновили, врахувавши порядок обчислення часу, який діє в Європі.

У 2011-му президент росії Дмитро Медведєв видав указ, згідно з яким після переходу на літній час у березні того ж року подальші сезонні переведення годинника були скасовані. Ці зміни на московії  викликали певні конфлікти і в нашій країні. Тоді при владі був Віктор Янукович, для якого було важливо жити саме за московським часом. Тож 20 вересня 2011 року постановою Верховної Ради було скасовано повернення на зимовий час. Але вже 18 жовтня 2011 року Верховна Рада визнала постанову про скасування зимового часу такою, що втратила чинність.

Зимовий чи літній?

Автором законопроєкту  4201, який минулого літа ухвалила Верховна Рада, був спікер парламенту Руслан Стефанчук. Він пропонував зимовий час, тому що то є природній для України. Вперше Стефанчук подав законопроєкт  ще 2020 року, але за різних причин, він тоді провалився.

А от коли в липні все ж таки в липні 2024 року закон було ухвалено Радою, серед українців, за нашою традицією почалися суперечки. Комусь зранку було дуже світло, іншим ввечері – занадто темно. Але все ж таки здебільшого люди були незадоволені тим, що влада обрала саме зимовий час, особливо цим обурені жителі Сходу країни. Адже влітку там сонце встає о 3-тій ранку. Лунало багато голосів, що літні світлі вечори через це опиняться у минулому.

Проте не думайте, що з приводу переводу годинників на літній або зимовий час сперечаються лише українці. Ще в 2018 році було зроблено опитування, яке показало: 80% європейців проти цієї процедури. Подібне опитування зробили того ж року і в Німеччинні – майже 73% населення висловилося, проти переведення годинників. І все - через «погане самопочуття».

Тож в  ЄС запереживали за біоритми своїх громадян, і з 2019 року було скасовано обов'язкове для всіх країн переведення часу. Але, як бачте, поки що не в більшості країн поки що все залишається, як було.

Що робити?

Наш біологічний годинник регулюється насамперед зміною світла і темряви – саме це впливає на ритми сну та пробудження. Та сьогодні мі залежимо й від соціального – бо вимушені вставати йти на роботу, до школи, займатися своїми справами. І якщо час на цих двох годинниках не збігається, то виникає певна десинхронізація між внутрішнім ритмом організму та соціальним розпорядком дня. Тож не дивно, що коли ще треба працювати іноді вже тягне спати.

Але не настільки так все погано. Учені з Каролінського інституту у Швеції з’ясували, що перехід на зимовий час в останню неділю жовтня супроводжується зниженням ризику серцевого нападу. Головною причиною цього є зміни в тривалості сну, які впливають на функціонування серцево-судинної системи. Восени переведення годинників найчастіше сприймається організмом легше, адже з’являється можливість на одну годину довше поспати.

З іншого боку, втрата світлої години ввечері після осіннього переведення годинника може спровокувати сезонний афективний розлад – депресію, яка пов’язана з нестачею денного світла. Результати дослідження, опублікованого в журналі Еpidemiology, демонструють, що у перші дні після переведення годинника на зимовий час на 11% збільшується кількість нових діагностованих депресій у порівнянні з іншими періодами року.

Але про то будемо думати восени, зараз повинні підготуватися прокидатися на годину раніше. Тим, хто дуже погано переносить перехід на літній час, фахівці радять заздалегідь нормалізувати свій сон, тобто приблизно за тиждень почати лягати спати раніше. А крім того більше гуляти на свіжому повітрі, дотримуватися стабільного режиму сну і менше користуватися гаджетами перед сном та менше читати новин. І буде дуже добре, якщо почнете проходити щодня 10 тисяч кроків.