Стефанчук Руслан

Стефанчук Руслан – український правознавець, політик, член-кореспондент Національної академії правових наук України, депутат ВРУ IX скликання, радник президента Зеленського, голова Верховної Ради України.

Місце народження

Народився 29 жовтня 1975 року в місті Тернопіль.

Освіта

• 1997 рік — закінчив Хмельницький інститут регіонального управління та права за спеціальністю "Правознавство".
• 1999 рік – закінчив Технологічний університет Поділля за спеціальністю "Менеджмент виробничої сфери".
• 2000 рік – закінчив аспірантуру Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.
• 2000 рік — захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, в тому ж році надано вчене звання доцента.
• 2008 рік – захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Ступінь доктора юридичних наук присуджено в тому ж році. Вчене звання професора теж отримав у 2008 році.
• 2009 рік — обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині — Національна академія правових наук України).

Родина

Дружина – Марина, теж юрист, викладає у ВНЗ Тернополя та Києва.

Діти – донька Злата та син Олесь. Старша Злата володіє шістьма мовами. Вона закінчувала школу вже в Києві й поступила в престижний європейський навчальний заклад – університет у Відні. Але у 2022 році, після початку повномасштабної війни з Росією, студентка перевелась до Київського національного університету, щоб бути з родиною в важкі часи. В цей же університет після закінчення навчання в школі поступив і син спікера Олесь.

Молодший брат Микола – доцент, заслужений юрист України, викладав в КНУ ім. Т.Шевченка до обрання у 2019 році народним депутатом від партії "Слуга народу" (переміг на мажоритарному окрузі в Хмельницькій області).

Коротка біографія

• Родина Руслана Стефанчука після його народження переїхала по новому місцю роботи до Хмельницького. Тут майбутній юрист закінчив середню школу №18 і здобув вищу освіту.
  В студентські роки захопився КВК. Виступав у місцевій команді "Три товстуни", яка стала чемпіоном у першому сезоні "Відкритої української ліги КВК" в 1999 році.
• 2000 – 2005 роки – Руслан Стефанчук працює в Хмельницькому університеті управління та права на посадах старшого викладача, доцента, завідувача кафедри цивільноправових дисциплін.
• 2005-2011 роки — обіймає посаду проректор університету з наукової роботи.
• 2011-2013 роки – Стефанчук завідував відділом проблем розвитку національного законодавства в Інституті законодавства Верховної Ради України.
• 2013 - 2014 роки — завідувач кафедри цивільноправових дисциплін Національної академії прокуратури.
• 2014 по 2016 рік — проректор по науковій роботі Національної академії прокуратури.
• 2016 – 2019 роки — Стефанчук працював проректором по науковій роботі Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів.
• 2017 рік – був претендентом на посаду судді у Верховному суді України, однак не пройшов за конкурсом.
• 21 травня 2019 року — Стефанчук призначений радником президента - представником глави держави у Верховній Раді.
• Того ж року на позачергових парламентських виборах обраний депутатом ВРУ 9-го скликання за списком партії "Слуга народу".
• 29 серпня 2019 року Руслан Стефанчук обраний першим заступником голови Верховної Ради України.
• 8 жовтня 2021 року обраний головою Верховної Ради України замість Дмитра Разумкова.

Бізнес, наукова та громадська діяльність

Біографія Руслана Стефанчука констатує, що певний період він займався адвокатською діяльністю та був співвласником деяких підприємств. Юрист був бенефіціарним власником ТОВ “ЮВ "ПРАВО УКРАЇНИ" (частка 25%), ТОВ “МНБ “ВЕРБА” (частка 25%), ТОВ “РАТІО ДЕЦІДЕНДІ” (частка 30%). Також володів частками у ТОВ “СУДОВА ПРАКТИКА” (20%) та ТОВ “УКРАЇНСЬКА МИТЬ” (10%). Після обрання до парламенту він продав свої частки в цих бізнесах.

До переходу в політику активно займався науковою роботою. Пріоритетні напрямки наукової діяльності — проблеми загальної теорії приватного права, особисті немайнові права фізичних осіб, договірні й деліктні зобов'язання, право інтелектуальної власності, європейське громадянське право, діяльність Європейського суду з прав людини, медичне право, юридична освіта і наука.

Член спеціалізованих учених рад в Інституті держави й права ім. В. М. Корецького НАН України та в Інституті законодавства ВР.

Опублікував понад 500 наукових і навчально-методичних робіт. Головний редактор журналу "Law of Ukraine". Обіймав посади заступника головного редактора або члена редколегії у багатьох журналах - "Право України", "Університетські наукові записки", "Юридична наука", "Вісник Національної академії прокуратури України", "Журнал цивільного і кримінального судочинства", "Приватне право", "Вісник прокуратури", "Правова держава".

Брав участь в розробці законів "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері особистих немайнових прав фізичних осіб", "Про охорону репродуктивного здоров'я", "Про облік часу в Україні" та ін.

Досьє Руслана Стефанчука свідчить, що він не уникав громадської роботи. Входив до складу Науково-консультативної ради при Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Член Навчально-методичної комісії по праву Міністерства освіти й науки України. Член робочої групи Міністерства освіти й науки України з розробки Концепції розвитку юридичної освіти в Україні.

З 2016 по 2019 рік працював радником на громадських засадах віцепрем'єра України Степана Кубіва.

Руслан Стефанчук був керівником таких громадських організацій: "Ліга професорів права, докторів юридичних наук та докторів філософії в галузі права", "Волонтерський ініціативний рух" Інтелектуальна Україна ", "Асоціація випускників Хмельницького університету управління та права".

Крім того, він член наступних громадських організацій: "Асоціація університетів України"; "Асоціація цивілістів України"; "Юридична освіта України"; "Всеукраїнська правозахисна організація" Меморіал "імені Василя Стуса"; "Хмельницький обласний КВК-клуб " Три товстуни"; "Благодійний фонд" Братство меценатів "Благодійники Вітчизни"; "Національна асоціація адвокатів України".

Політична кар’єра і скандали

В біографії Руслана Стефанчука відмічено, що перша спроба перейти до активного заняття політикою була здійснена у 2006 році, коли він на громадських засадах став працювати помічником народного депутата Анатолія Матвієнка.

Оскільки Володимир Зеленський назвав Стефанчука головним ідеологом партії, він спробував закласти лібертаріанство ідеологічною основою своєї політичної сили. Але віцеспікера спіткала невдача, бо для нашвидкуруч зліпленого збіговиська шоуменів, аніматорів, бізнесменів така концепція була, вочевидь, складною і малозрозумілою. Тож прийшлось Стефанчуку перекваліфікуватись у законотворці. Він після обрання віцеспікером озвучив такі завдання нового парламенту, як систематизація законодавства, аудит економіки країни, відмова від переводу годинників на "літній час".

З майбутнім президентом Стефанчук познайомився ще в 1996 році, коли виступали в Українській лізі КВК. І ось тепер всебічний досвід, глибокі знання Стефанчука в різних галузях державотворення стали цінним надбанням нової політичної сили. Коли 18 квітня 2019 року Зеленський представляв свою команду, Стефанчука він назвав однією з ключових фігур своєї команди, ідеологом партії "Слуга народу" та експертом з реформування державних правових інститутів та законопроєктної роботи.

Досьє Руслана Стефанчука інформує, що після перемоги на виборах, Зеленський в травні того ж року призначає його своїм радником та представником президента у Верховній Раді України. Проте Рада 8-го скликання незабаром була розпущена і почалась підготовка до нових виборів. Стефанчук був кандидатом від партії "Слуга народу" і проходив по списку під №2.

Одразу після виборів Зеленський призначає Стефанчука своїм радником та представником президента у Верховній Раді (фото: facebook.com/ruslan.stefanchuk)

Біографія Руслана Стефанчука фіксує, що 29 серпня 2019 року він приймає присягу народного депутата, і того ж дня його обирають Першим заступником Голови Верховної Ради України.

Віцеспікер активно включився в процес законотворчості, почав просувати деякі зі своїх ідей. Зокрема спробував закласти лібертаріанство в основу ідеології партії. Серед основних завдань називав такі, як систематизація законодавства, аудит економіки країни, відмова від переводу годинників на "літній час". Він вважає доцільним ввести подвійне громадянство, щоб об’єднати усі 65 мільйонів українців, яких доля розкидала по світу. Деякі його ініціативи вже оформлені і запропоновані Раді як законопроєкти.

Перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук (фото: facebook.com/stefanchuk.official)

Чим більше часу проходить з дня виборів, тим більше поглиблюються розбіжності між різними групами та кланами найбільшої фракції в парламенті. Зокрема колега по партії Стефанчука, якого журналісти не назвали, звинуватив віцеспікера в тому, що він сидить на зарплаті в олігарха-латифундиста Веревського. Як доказ приводить той факт, що саме Стефанчук вів засідання, коли приймали сумнівний, непопулярний "закон про ринок землі", і наполегливо довів справу до результативного голосування, ігноруючи протести опозиції та порушення регламенту.

Колеги Стефанчука також посприяли й найбільшому скандалу навколо віцеспікера. Як депутат, що не має у Києві житла, він оформив в оренду квартиру тещі та отримав за це компенсацію. Про це звичайно розповіли медійникам. На запитання журналістів щодо вчинку його заступника, голова ВРУ Разумков (досьє Разумкова Дмитра) спромігся лише заявити, що все оформлено бездоганно з юридичної точки зору і не порушено жодного закону. Правда згодом віцеспікер заявив, що всі гроші за житло він повернув, проте репутація скнари вже гуляла країною.

Зрозуміло, що статки Стефанчука не йдуть ні в яке порівняння з багатством більшості колег-депутатів. Не секрет, що він звик все життя крутитись і заробляти на гідне утримання сім’ї, та й донька у нього, як то кажуть, на виданні. Але чи варто людині з такою репутацією поповнювати лави дрібних розкрадачів бюджету?..

Правда на Банковій такі пустощі з бюджетними коштами взагалі залишились без жодного інтересу. Їх занепокоєння викликала позиція голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, який згадав, що Україна – парламентсько-президентська республіка. Наївний політик навсправжки сприйняв положення Конституції й почав демонструвати суб’єктність парламенту. На осінь 2021 року ситуація ставала критичною і для Зе-команди Разумков створював реальні проблеми. Керівника парламенту треба було негайно замінити, а найкращий кандидат сидів поруч з опальним спікером. Ще до парламентських виборів цей авторитетний юрист заявив, що всі остаточні рішення ухвалює особисто Зеленський і це нормально. З того часу Стефанчук не давав жодних підстав для сумнівів у надійності  - і кадрові рішення не забарились. 8 жовтня 2021 року 261 депутат проголосував за обрання Руслана Стефанчука головою Верховної Ради України. Так Банкова закрила тему суб’єктності парламенту й отримала слухняного виконавця, який різні ініціативи Володимира Зеленського швидко втілював у вигляді законопроєктів.

Але довго пожити в тиші та благодаті не довелось. Мало того, що Стефанчук двічі захворів на коронавірус, депутати критично сприйняли його ініціативу рекомендувати їм для читання на різдвяних канікулах певні книги (така традиція існує у британському парламенті). Водночас Росія починає декларувати відверту зневагу до територіальної цілісності України.

Очільник парламенту в роки повномасштабної війни

На початку 2022 року секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексій Данілов заявив, що Україна не планує наступ на Донбасі, проте Росія сконцентрувала на кордоні 150-тисячну армію. Спікер українського парламенту ініціював звернення до міжнародної спільноти через ескалацію з боку Росії. 15 лютого 326 депутатів проголосували за відповідну постанову. 21 лютого 2022 року голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зробив заяву на тлі загрози вторгнення Росії в Україну. За його словами, Україна готова до розвитку будь-яких подій, а процедури чітко прописані. Але війна не оминула, бо агресор 24 лютого остаточно вирішив поставити Україну на коліна.

Вже 26 лютого стали відомі численні факти терористичних дій російських окупантів на українській території, а воєнні злочини та злочини проти людяності взагалі стали масовими. Голова парламенту Руслан Стефанчук озвучив заклик Верховної Ради щодо виключення Росії з Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй (ООН) та визнати президента країни-агресора Володимира Путіна військовим злочинцем за вчинені дії й посилити санкції не лише проти нього та його фашистського режиму, а й проти всіх росіян, які несуть повну відповідальність за свою владу.

В наступні місяці парламент активно працював над забороною проросійських партій, пришвидшенням євроінтеграційних процесів. Україна за 115 днів отримала статус кандидата в члени ЄС, а 1 липня 2022 року в присутності Володимира Зеленського у Верховній Раді було встановлено прапор Євросоюзу. Президент заявив, що він разом з прем’єр-міністром і спікером парламенту підпишуть спільну заяву щодо єдності всіх гілок влади заради досягнення спільної мети – повноцінного членства у Європейському Союзі. Того ж дня Верховна Рада ухвалила пакет євроінтеграційних законопроєктів.

Варто вказати, що за час війни парламент прийняв низку важливих законів, деякі викликали значний резонанс в суспільстві. Верховна Рада швидко та ефективно виконала всю законодавчу роботу, яка була необхідна для початку переговорів про членство України в ЄС та НАТО. Про це в березні 2024 року заявив спікер українського парламенту Руслан Стефанчук. Він зауважив, що законопроєкт про лобізм, який народні депутати нещодавно ухвалили остаточно, був останньою вимогою до парламенту, щоб почати формувати переговорну рамку про вступ до ЄС.

В липні того ж року, Стефанчук особисто ініціював прийняття закону, який передбачав відмову від переведення годинників на літній час. Натомість визначається "фіксація" зимового часу на території нашої держави.

В серпні 2024 року Верховна Рада проголосувала за заборону Російської православної церкви (РПЦ) та афілійованих з нею організацій в Україні. Тоді ж у першому читанні народні депутати проголосували за ініційований Президентом України Володимиром Зеленським законопроєкт № 11410, який передбачає позбавлення державних нагород колаборантів та зрадників України. Це рішення підтримав 341 парламентар. Взагалі серпень 2024 року був «урожайним» щодо прийняття важливих законів. Так, 21 серпня парламентарі ратифікували Римський статут, що було однією з умов Угоди про асоціацію України з ЄС.

У вересні 2024 року Руслан Стефанчук був запрошений на парламентський саміт G7 в Італії. Він провів ряд двосторонніх зустрічей, на яких розглядались питання посилення допомоги Україні у військовій, фінансовій, економічній та енергетичній сферах, підтримка у реалізації української Формули миру, дозвіл на удари вглиб РФ, посилення санкцій проти Росії.

Спікер парламенту зайняв чітку позицію щодо депутатів-втікачів. В жовтні 2024 року він заявив на брифінгу, що депутати, які в незаконний спосіб виїхали з України, мають понести відповідальність за законодавством. Таких втікачів він вважає зрадниками.

Необхідно звернути увагу, що й у воєнний період мали місце і скандали, і справедлива критика на адресу Стефанчука. Коли він хвалився своїми дітьми, що перебувають на території України, його син Олесь розміщував на своїх сторінках в соцмережах фотографії перебування на вечірці «мажорів» у Лондоні, хоча не мав права на виїзд за межі країни.

Схоже, зажерливість очільника парламенту перемогли муки совісті, і спікер Верховної Ради Стефанчук отримав у 2022 році майже пів мільйона відшкодування за житло і проїзд, хоча його дружина має квартиру й авто, а в Стефанчука теж є новий автомобіль.

Стефанчука критикували за те, що він за вказівкою з Банкової систематично позбавляє можливості виїзду за кордон Петра Порошенка і інших депутатів фракції «Європейська Солідарність». Тому нардепка Ірина Геращенко подавала в суд на голову Верховної Ради Стефанчука через його "бездіяльність" у питанні закордонних відряджень. А коли спікера парламенту помітили у товаристві одіозного ексрегіонала Сергія Ківалова, нардеп Олексій Гончаренко спробував збирати підписи за відставку голови Верховної Ради.

Мало хто в Україні не чув про землячку Стефанчука, голову Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу, в якої під час обшуку знайшли 6 мільйонів доларів. Але хабарниця отримувала не лише купюри з американськими президентами, але й грамоту від голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, датовану 15 листопада 2022 року. Як там казали до 1939 року на Західній Україні – свій до свого по своє.