Національний спротив Зеленського: що воно таке та як працюватиме

29 червня Верховна Рада 318 голосами у першому читанні ухвалила ініційований президентом України законопроєкт №5557 "Про основи національного спротиву". Документ повинен допомогти сформувати в Україні національний спротив та спонукати ширше коло українців долучитись до захисту суверенітету і територіальної цілісності своєї держави.

Парламент.UA проаналізував документ, а також поспілкувався з представником президента у Конституційному суді та ініціатором подібного законопроєкту, котрий профільний комітет забракував, для того, щоб розповісти вам про усі деталі та "підводні камені", які нас очікують, якщо його ухвалять остаточно.

Як ухвалювали документ та чому представник Зеленського в КСУ вважає, що нардеп з "Голосу" вкрав законопроєкт?

Насамперед потрібно відзначити, що про національний спротив Володимир Зеленський згадав через два роки після своєї інавгурації. 25 травня президент України вніс до Верховної Ради законопроєкт "Про основи національного спротиву" і одразу визначив його як невідкладний. Профільний комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки максимально швидко його розглянув і вже за місяць після внесення народні депутати змогли ухвалити документ в першому читанні.

Цікаво, що ще в грудні 2020 народний депутат від "Голосу" Андрій Шараскін зареєстрував подібний за змістом законопроєкт №4504 "Про територіальну оборону України", проте він кілька місяців лежав без розгляду, аж доки в Раду не потрапив законопроєкт Зеленського: за висновком Головного науково-експертного управління Апарату ВРУ їх довелось розглядати одночасно, адже обоє спрямовані на врегулювання тих самих питань. Зрозуміло ж, Комітет надав перевагу президентському законопроєкту, а варіант Шараскіна відхилив.

"Законопроєкт Шараскіна – це законопроєкт, який був напрацьований в нашому комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки: під моїм керівництвом півтора року працювала робоча група. Пан Шараскін фактично вкрав цей законопроєкт і зареєстрував його, не маючи на це жодних юридичних і морально-етичних підстав", - так прокоментував Парламент.UA рішення Комітету представник президента України в Конституційному суді, народний депутат Федір Веніславський.

Він також додав, що законопроєкт Шараскіна був "проміжним варіантом", а ось президентський - більш комплексно та системно регламентує питання діяльності територіальної оборони та руху опору.

Федір Веніславський (фото: УНІАН)

Зрештою, у першому читанні "за" законопроєкт Володимира Зеленського проголосували і "слуги", і "Голос", і Веніславський, і Шараскін: щоправда, останній уточнив для Парламент.UA, що до другого читання необхідно внести низку правок, без яких говорити про повторне голосування немає змісту.

"Він може частково вирішити питання Збройних сил, але за умови, що буде суттєво допрацьований. До прикладу, на органи місцевого самоврядування покладено багато відповідальності, натомість не передбачено жодного інструменту відстежування, моніторингу чи контролю за використанням коштів, який має виділяти місцевий бюджет, - це потрібно виправити. Але найголовніше, що ми пропонували – це створити головний військово-цивільний орган, в який за посадами і позиціями мусили б увійти керівники ОДА, силових відомств та інших міністерств, ДСНС, СБУ, мери міст тощо. І саме цей орган повинен займатись кризовим управлінням – а це горизонтальне підпорядкування і взаємодія усіх силових структур і органів місцевого самоврядування", - зазначив Шараскін.

Андрій Шараскін (фото: Facebook Андрій Шараскін)

Зрештою, після невеликих дискусій та скороченої процедури розгляду, за основу президентський документ таки зібрав 318 голосів народних обранців. Крім того, парламент скоротив терміни підготовки законопроєкту до другого читання, а це означає, що, найімовірніше, вже всередині липня - на останньому робочому тижні ВРУ до літніх канікул, документ планують остаточно ухвалити.

Про що взагалі йде мова? Національний спротив, рух опору, партизанство

У тексті законопроєкту "національний спротив" визначений, як складова всеосяжної оборони України, що містить в собі комплекс заходів, які організовуються та здійснюються в мирний час і в особливий період в Україні з метою максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити агресію проти України.

А ось основну роль в національному спротиві відіграватимуть Сили територіальної оборони, які підпорядковуватимуться Збройним силам України. За задумом глави держави, в кожній області та місті з населенням у понад 900 тис. мешканців, повинно бути не менше однієї бригади (від 2 до 8 тисяч осіб) Сил територіальної оборони, а у районах та адміністративних центрах цих районів – не менше батальйону (від 400 до 800 осіб).

"На території, яка контролюється владою України утворюються та функціонують сили територіальної оборони – близько 30 бригад. Вони забезпечуватимуть нормальне функціонування органів державної влади, підприємств, установ, організацій, місцевого самоврядування, коли є загроза або вже здійснюється агресія з боку іншої держави", - розповів Федір Веніславський.

За його словами, кістяк бригад територіальної оборони формуватиметься з кадрових військовослужбовців і саме для цього іншим законопроєктом №5558 Володимир Зеленський хоче збільшити граничну чисельність ЗСУ на 11 000 військовослужбовців.

"10 000 військовослужбовців будуть складати основу Сил територіальної оборони, і 1000 - буде складати основу сил руху опору", - пояснив Веніславський.

Рух опору – це також невіднятна складова оборони України, проте на території, яка вже не контролюється українським урядом. Головним завданням руху опору є вузькоспеціалізована розвідувально-диверсійна діяльність: завдання шкоди живій силі, збройним силам країни-агресора та окупаційній владі. По факту – це такі собі "партизани" в тилу українського ворога, яких фінансово забезпечує Україна та координують наші Збройні сили.

Коли все почнеться та чи буде призов до лав Сил територіальної оборони і руху опору?

У тексті самого законопроєкту немає згадки про примусову службу в Силах територіальної оборони чи, тим паче руху опору. Ідея обох структур полягає у тому, що поряд з основною професією звичайні громадяни здобувають навички і надалі можуть чинити опір агресору. Така підготовка поділяється на початкову і базову: початкова проводиться у закладах середньої освіти, а базова – з громадянами, які досягли 18-річного віку та не проходять службу в ЗСУ чи інших військових та правоохоронних формуваннях і органах.

Водночас доки ці люди виконують функції покладені на Сили територіальної оборони, на них поширюються усі передбачені законодавством соціальні пільги та гарантії, як і для військовослужбовців, а, наприклад, іноземці, які зробили вагомий внесок у розвиток України, можуть бути прийняті до громадянства України за спрощеною процедурою або отримати статус біженця чи притулок в Україні. Крім того, тим, хто бажає долучитись до руху опору та залишатись інкогніто, держава гарантує нерозголошення факту їх участі та передбачений українським законодавством соціальний і правовий захист.

"Коли ми говоримо про бригади територіальної оборони і командування територіальної оборони, то там буде звичайна військова служба і за контрактом, а у випадку мобілізації - вони будуть доукомплектовуватись резервістами та військовозобов'язаними. Фактично, це буде практично повністю така ж система, як і у Збройних силах України, а на рівні добровольчих батальйонів – це буде добровольча компонента", - пояснив Федір Веніславський.

До складу добровольчих формувань територіальних громад, до речі, зараховуватимуть лише громадян України, які відповідатимуть необхідним вимогам та пройшли медичний, професійний, психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони.

Як переконує представник президента в КСУ, кістяк з кадрових людей буде сформований за кілька місяців після набуття законом чинності.

"Потрібно максимум – пів року. Тобто до середини 2022 року у нас вже буде повністю оновлена система. А процес вступу добровольців до сил територіальної оборони буде постійно триваючим, оскільки містить у собі і підготовку, і навчання, і службу, якщо буде потрібно. Після ухвалення цього законопроєкту фактично відбудеться повноцінна реформа територіальної оборони", - сказав Веніславський.

Щоправда, термін введення закону в дію прописаний у самому тексті – це 1 січня 2022 року. Проте так саме через те, що формування Сил територіальної оборони передбачає додаткове фінансування, яке має бути закладено в закон про державний бюджет. А він, як правило, ухвалюється наприкінці кожного року.

Зважаючи на те, що для ухвалення подібних законопроєктів достатньо простої більшості у 226 голосів, а ініціатором документу є Володимир Зеленський, можна із 99% впевненістю стверджувати, що незабаром в Україні на законодавчому рівні будуть закріплені "партизани", а країна, зрештою, потроху буде привчатись до національного спротиву. І, зважаючи на те, хто наш географічний сусід, дивно, що ми не почали робити цього раніше.