Новий етап судової реформи: чому Зеленський може ветувати закон "слуг"

29 червня Верховна Рада України 293 голосами ухвалила зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", який передбачає перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів – органу, без якого неможливо призначити інших суддів на посади.

Парламент.UA розібрався в ухваленому законі та поспілкувався з тими, хто його критикує. Розповідаємо, що саме змінилось та чому це так важливо для України та українців.

Що таке ВККС та чому її потрібно перезавантажувати?

Вища кваліфікаційна комісія суддів – це постійно діючий орган у системі судоустрою України, відповідальний за формування суддівського корпусу, переведення суддів, забезпечення їх належного кваліфікаційного рівня. Саме ВККС проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді вперше, проводить кваліфікаційне оцінювання суддів та "веде" досьє протягом їх суддівської кар'єри. По факту, попри те, що призначає суддів на посади інший орган – Вища Рада Правосуддя, без ВККС здійснити таке призначення – практично неможливо.

До складу цього суддівського органу входять 16 членів, які є громадянами України, мають повну вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років: частину з них пропонує для призначення з'їзд суддів, частину – з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, по два – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (зараз – це Людмила Денісова) та Голова Державної судової адміністрації України (т.в.о. Олександр Сальніков), а також по одному з'їзд адвокатів та міністр Юстиції (Андрій Малюська). Принаймні так було раніше.

16 жовтня 2019 року Верховна Рада на прохання Володимира Зеленського розпустила чинний склад ВККС. Зроблено це було через те, що цей суддівський орган не мав ані крихти довіри з боку громадянського суспільства. Активісти постійно наголошували на тому, що склад ВККС сформований таким чином, аби суддівської реформи ніколи не відбулось. Водночас одразу сформувати її новий склад не вдалось, тому країна півтора року жила без органу, який би стежив за кваліфікацією суддівського корпусу та надавав можливість призначати на посади нових вершителів правосуддя, - і все це в умовах тотального дефіциту суддів та перенавантаженості українських служителів феміди.

Як буде тепер і чому про це стільки говорять?

У складі ВККС так і залишиться 16 членів, яких тепер призначатиме Вища Рада Правосуддя, проте виключно після конкурсного відбору – і це ключова зміна, за яку боролись громадські активісти та правозахисні організації: їм вдалось дотиснути народних депутатів та змусити їх ухвалити поправку №453, зміст якої полягає у тому, що вирішальний голос у конкурсній комісії належатиме міжнародним експертам, а не суддям: рішення цієї комісії вважатиметься прийнятим тільки у випадку, якщо за нього проголосують понад чотири її члени, двоє з яких є міжнародними експертами, а у випадку, якщо голоси розділяються порівну, то голоси членів міжнародних організацій матимуть вирішальну роль.

Річ у тому, що сама Конкурсна комісія з питань доброчесності складатиметься з 6 осіб: 3 – це чинні судді або судді у відставці, яких запропонує Рада суддів України, а ще 3 – це незалежні міжнародні експерти, які будуть туди делеговані міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів.

Без ухваленої поправки вирішальне слово було б за суддями. Це призвело б до того, що старі судді без зайвих проблем блокували невигідних їм кандидатів і надавали перевагу тим, хто вже давно є частиною української суддівської системи. Цілком зрозуміло, що за таких обставин про жодні зміни у судочинстві і тим паче про судову реформу йтись не могло.

Натомість тепер у громадськості з'явився реальний важіль для формування ВККС, через який можна відсіяти недоброчесних кандидатів та створити умови, за яких навіть у далекої від ідеалу честі і справедливості ВРП буде вибір лише між доброчесними кандидатами, а отже їй доведеться призначити такий склад ВККС, який надалі розпочне реальну судову реформу.

ВККС (фото: Facebook Вищої кваліфікаційної комісії суддів)

Хто "проти" та чому Зеленський може ветувати закон "слуг"

Попри те, що за закон проголосувала ледь не конституційна більшість від складу ВРУ, у парламенті знайшлось аж дві фракції, які не підтримали президентську ініціативу – "Батьківщина" та "Опозиційна платформа – За життя".

Як показує практика наших "реформ", наявність міжнародних експертів у формуванні тих чи інших органів може блокувати ключові процеси, -  так пояснив своє рішення "утриматись" під час голосування нардеп від ОПЗЖ Григорій Мамка.

За його словами, через ухвалену поправку "чергові грантоїди" будуть визначати, хто в Україні ставатиме суддею.

Влада "Зе" продовжує ламати судову систему, змушуючи парламент виконувати свої злочинні вказівки. Багато депутатів монобільшості в черговий раз, натискаючи кнопки, навіть не розуміють наслідків, до яких може призвести голосування у подібний спосіб", - написав Мамка у своєму Фейсбуці.

А ось фракція "Батьківщина", окрім того, що не дала жодного голосу за президентський закон, ще й зареєструвала одразу дві постанови, якими хотіла взагалі скасувати його ухвалення.

Це абсолютно ганебний законопроєкт, який ухвалила Верховна Рада - він не вирішує жодного питання і точно не є судовою реформою, - заявив з трибуни Верховної Ради народний депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко.

На його думку, народним обранцям через півтора-два роки доведеться знову збиратись та розв'язувати питання, які стосуються судової реформи, адже документ порушує першу статтю Конституцію України, у якій йдеться про те, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною та правовою державою. Крім того, Власенко стверджує, що ухвалений документ порушує ще й ст. 131 КУ, в якій чітко прописані повноваження Вищої Ради Правосуддя.

Цим законопроєктом віддали абсолютно на відкуп представникам іноземних організацій створення органів, які здійснюють контроль за судовою системою, чим передали їм весь контроль за цією системою. Ані в слаборозвинених країнах Африки, ані в Латинській Америці, ані в країнах 4-го, 5-го світу, - в жодній країні світу немає таких процедур. Ця процедура унікальна і була придумана для України, - наголосив Власенко.

Проте жодна з зареєстрованих "Батьківщиною" постанов не набрала необхідної кількості (226 та більше) голосів народних обранців. Тепер ухвалений 29 червня документ може підписати голова ВРУ Дмитро Разумков, а після цього - президент України: принаймні шлях до цього розчищено.

Щоправда, 2 липня, Дмитро Разумков заявив, що Зеленський може ветувати законопроєкт своїх же "слуг" через правову колізію, яка виникла після ухвалення правки щодо вирішальної ролі міжнародних експертів.

Є проблема: коли була проголосована 453 правка, яка збільшувала вплив міжнародних експертів на прийняття рішення. Після цього проголосована 409 правка. Зараз у законі ми маємо колізію, коли абсолютно по різному можна трактувати ці норми, або збільшення ролі експертів, або зменшення, - зазначив Разумков.

Він пояснив, що парламент не може вносити зміни у вже ухвалений закон, тому президенту доведеться ветувати його та повернути до Верховної Ради.

Якщо це відбудеться, то наступного пленарного тижня (12-16 липня – ред.) ми зможемо його розглянути і усунути суперечності, - наголосив Разумков.

На сьогодні судова система Україна потребує 2000 суддів – саме настільки недоукомплектований штат української феміди. Ще 2000 суддів повинні пройти переатестацію та отримати висновок ВККС щодо придатності продовжувати вершити правосуддя. Якщо Конкурсна комісія з питань доброчесності якісно виконає своє завдання, то Україну врешті може охопити реальна судова реформа. Але, як показує досвід, будь-яку хорошу ініціативу, навіть підкріплену законодавчо, у нашій реальності можна зарубати в корінь. Тому наразі нам лише залишається чекати та пильно стежити за тим як відбуватиметься добір членів ВККС.