Новий шкільний навчальний рік: між бажанням учитися і безпекою

Два дні залишилося до початку нового навчального року в Україні. Яким буде навчальний процес – наразі складно відповісти однозначно: очевидно, що для всіх різним. І хоч український уряд попередив, що "організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті", та прийняв одне для всіх рішення: навчальний рік розпочнеться 1 вересня.

Про це йдеться в постанові КМУ від 24 червня 2022 року №711 "Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні". У якій також зазначається, що "в умовах війни обласні військові адміністрації та засновники закладів освіти повинні приймати рішення, що необхідні для збереження життя та здоров’я всіх учасників освітнього процесу".

Саме для місцевої влади у Міністерстві визначили першочергові завдання. Це – призначення комісій, які обстежать заклади освіти щодо готовності до організації навчання та забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, а також визначеня форми організації освітнього процесу. Йдеться про три варіанти: очна, дистанційна і змішана форми навчання. Тим часом батьки школярів до ймовірності початку навчання в очному форматі ставляться неоднозначно – що підтверджує петиція на сайті Президента щодо заборони в Україні очного навчання у всіх освітніх закладах до кінця воєнного стану та бойових дій. Вона швидко набрала більше необхідних 25 тисяч голосів і має бути розглянута Президентом.

До яких рішень схиляються освітяни і батьки – з’ясовував Парламент.ua.

Кількість закладів освіти, які працюватимуть дистанційно, постійно змінюється

Як інформує Департамент освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації), "з метою підготовки до нового 2022/2023 навчального року, у Чернівецькій області активно ведеться робота щодо відновлення навчання в очному та змішаному форматі, зокрема у громадах створено комісії щодо інспекції укритів/сховищ у закладах освіти, до складу яких входять керівники органів управління освітою територіальних громад, представники ДСНС, цивільного захисту та поліції".

Водночас чиновники зазначають, що точне число наявних укриттів/сховищ буде відоме після складання актів оцінки об’єктів та їх перевірки. Акти завершать складати у серпні, а наразі кількість закладів освіти, які мали би працювати дистанційно, постійно змінюється: робота з облаштування укритів/сховищ у закладах освіти триває.

Окрім цього, якщо в закладі освіти відсутні захисні споруди чи найпростіші укриття та споруди подвійного призначення, можна використовувати для укриття своїх працівників та дітей (учнів, студентів) на договірних засадах об’єкти фонду захисних споруд інших суб’єктів господарювання, якщо вони розташовані у зоні радіусу збору до 500 м. Тоді заклад освіти укладає угоду про організацію укриття і безпечного розміщення учасників освітнього процесу.

Про роботу комісії з обстеження навчальних закладів, створеної розпорядженням Чернівецького міського голови, розповів заступник начальника управління освіти міської ради Денис КРУГЛЕЦЬКИЙ:

"У Чернівцях шкіл, садочків і закладів позашкілля понад сто. Деякі заклади мають по два корпуси – і кожен корпус ми маємо оглянути, щоби фахівці комісії склали висновок, чи там є взагалі придатні для подальшої експлуатації найпростіші укриття. Наразі вже обстежені всі школи, всі заклади позашкілля і частково садочки. Цього тижня, якщо не буде ніяких форс-мажорів, обстежать усі садочки. Після цього керівники закладів подаватимуть членам комісії на погодження акти. Комісії перевірять, як освітні заклади виконали подані комісіями під час обстежень пропозиції, і відповідно до цього складається інформація до акту. За результатами цього акту педагогічна рада може прийняти рішення про відновлення очної форми навчання. Якщо такого укриття немає – заклад не зможе відновити очну форму навчання. Поки актів немає – не можемо конкретно називати заклади, які відновлять очне навчання або не відновлять. Інформація про це буде десь на початку серпня".

Попередньо про готовність школи до відновлення очного навчання повідомляє і директорка загальноосвітньої школи №4 Любов СОЛТИСІК:

"У нас є нормальні сховища у закладі: маємо два корпуси і в обох є місця, куди можна евакуювати дітей у разі сигналу тривоги. Попередній огляд наших сховищ був, вони визнані придатними. Вони від початку воєнного стану є загальноміськими, сюди мають право заходити і місцеві жителі в разі тривоги. Звичайно, є ще над чим працювати – щось підбілити, підфарбувати… Але в основному ми готові до початку навчального року в очному форматі".

Тим часом директорка міського ліцею №5 Галина АБРАМ’ЮК через соцмережі звертається до батьків ліцеїстів, щоби почути їхню думку щодо організації освітнього процесу у найбезпечніший спосіб. Адже, за її словами, ліцей не має справжнього бомбосховища:

"Підвальні приміщення, площею 604 кв.м., пристосовані під їдальню та бібліотеку, можуть слугувати тимчасовим укриттям (вони справді капітальні). Незважаючи на те, що норма на одну дитину становить 0,6 кв.м., розмістити усіх учнів школи під час повітряної тривоги немає можливості… Хотілося б почути думку батьків щодо організації освітнього процесу у найбезпечніший спосіб.

Р.S. Персоніфіковане опитування батьків всіх ліцеїстів (анкету додамо у класні групи) розпочнемо 1 серпня. Маємо разом визначити найоптимальніший варіант".

Кардинальних змін у освітній структурі не передбачається

Щодо того, чи будуть зміни в кількості вчителів, оптимізація класів (зважаючи на те, що частина і працівників, і учнів виїхали за кордон) – чи навпаки їх збільшення через прибулих переселенців, чиновники чогось кардинального не передбачають.

Я думаю, що ситуація кардинально не зміниться, - каже чиновник міського управління освіти Чернівців Денис Круглецький. - Так, частина і дітей, і вчителів виїхали за кордон. Але так само сюди приїхали внутрішньо переміщені особи – як діти, так і педагогічний персонал. Знаю, що в багатьох закладах ті переселенці, які мають відповідну освіту і працювали в закладах освіти в інших регіонах – влаштовуються на роботу. Так, таких випадків не дуже багато, але вони є. Не думаю, що будуть якісь скорочення чи оптимізації. Навіть якщо заклад не буде відновлювати очну форму навчання, все одно ми будемо забезпечувати "дистанційку", і ті самі викладачі проводитимуть навчання у дистанційній формі.

В Департаменті освіти Чернівецької ОВА констатують, що станом на кінець 2021/2022 навчального року у Чернівецькій області за кордон виїхали 8636 дітей, які були долучені до дистанційного навчання у своїх навчальних закладах. На той же час у закладах освіти краю працювали 11 956 педпрацівників (99%). За кордон виїхало 349 педагогічних  працівників. Наявні 115 вакансій. Також до закладів освіти Буковини працевлаштовано 29 педагогічних працівників з числа ВПО.

Інформація про дітей, які залишилися за кордоном, наразі не є сталою і буде оновлена у серпні. До закладів освіти Буковини зараховано 4294 дитини з числа ВПО, більшість з них учнів 5-9 класів. Чиновники стверджують, що оптимізація класів наразі не відбувається, оскільки триває зарахування дітей до закладів освіти і формується нова освітня мережа.

Це підтверджують практики – зокрема, й директорка чернівецької ЗОШ №4 Любов Солтисік:

Діти переселенців навчалися в нас і минулого навчального року – це було тимчасово. Та вже є такі, що прийняли рішення навчатися і надалі в нас, є більше десятка нових людей, які записувалися до нас нових і запевнили, що будуть тут навчатися.

У нашому педколективі кілька людей звільнилися – виїхали за кордон і вирішили там залишатися, але наразі вакансії поповнювати не плануємо. Від наступного навчального року наша школа стане гімназією, тобто тут діти навчатимуться лише до 9 класу. Попередній рік ми мали 27 випускників-одинадцятикласників, цього року також випустимо минулорічних десятикласників, і вже з наступного року як гімназія випускників матимемо тільки 9-класників. Тож потреби у поповненні не маємо. Разом з тим, і скорочення в нас не буде. Є ще кілька працівників пенсійного віку, у яких завершується контракт. Тож нічого болючого не прогнозується. Хоча, звісно, наразі складно прогнозувати не лише, що буде завтра, а й чого очікувати сьогодні….

Зрештою, як би не було – навчати дітей все одно потрібно. "Ми повинні готувати майбутнє нашої держави – навчати і виховувати. Україна була, є і буде", - каже директорка.

Переселенців, яких оселили в школах, не виселятимуть, а можливо, переселятимуть

Щодо відселення людей, які вимушено живуть у школах чи садочках, представник міського управління освіти Чернівців Денис Круглецький  запевнив, що цього в планах немає.

Ми говоримо про переселення, - каже чиновник. – Але і про це ми зможемо говорити тільки коли відпрацює комісія.  Тому що в закладах, які зможуть відновити очне навчання – звичайно, ми б хотіли його відновити. Самі розумієте, останні два роки діти не мали можливості звичного навчання. І незважаючи на всі старання викладачів, є така думка, що якість знань через "дистанційку"може знижуватися. Тому щодо мешкання переселенців у заклажах освіти також будемо приймати рішення пізніше. Але одразу скажу, що на вулицю нікого не відселятимемо, тому що ми розуміємо і їх: більшості з них немає куди йти. Тому це питання має розглядатися зважено: і щоб заклади запрацювали, і щоб можна було розглянути якісь місця для них.

У ЗОШ №4 заселяти людей почали від 3 березня. Загалом за весь період від початку повномасштабного вторгнення було 254 зареєстрованих людини. Довгий час тут одночасно жили близько 70 людей, було і під 80, але помаленьку виїжджали – на початках за кордон, дехто зняв квартири в місті, виїхали в райони області познаходили житло. Інформацію їм шукали і вчителі, і батьки, і в інтернет-додатках по прихистку…

Зараз у цій школі живе 32 людей. Спочатку люди жили в кабінетах початкової школи на другому поверсі корпусу А, зараз, оскільки їх уже набагато менше – тільки на першому поверсі: у спортзалі і трьох кабінетах. Другий поверх більшість кабінетів учителі разом з батьками вже готують до навчального процесу.

Більшості з них немає куди їхати, їхні будинки зруйновані, - пояснює Любов Солтисік. – І хоч навчальний рік обов’язково треба починати, бо діти повинні навчатися – на вулицю нікого не виженуть. У нас є одна душова кабінка – кілька років тому, коли проводили капітальний ремонт туалетів у корпусі А, було відведено під неї комунікації, а вже коли почався потім переселенців – її встановили. Ще один умивальник для рук переобладнали так, щоби там була можливість помитися. Бойлери маємо і на першому, і на другому поверсі. Уже після початку повномасштабної війни нам встановили пральний комплекс – завдяки міській владі і доброчинцям. Тож люди можуть тут залишатися і мають елементарні умови побуту.

Про форму навчання своєї дитини рішення прийматимуть батьки

Якщо "в тилу" основна наразі проблема освітян – починати навчальний рік очно чи ні, у прифронтових регіонах усе виглядає жорсткіше.

Як повідомив віце-мер Миколаєва Анатолій Петров, з 1 вересня до навчання збираються приступити 42,5 тис. миколаївських школярів, і уроки проводитимуть онлайн:

Нині досить важко говорити про організацію очного навчання в Миколаєві, бо ми розуміємо – місто прифронтове, здійснюються щоденні обстріли. Найбільше маємо піклуватися про збереження життя і здоров’я учнів. У тих регіонах, де ситуація більш спокійна, буде організовано офлайн навчання при наявності бомбосховищ у закладі. У нас же все залежатиме від подальшої ситуації на фронті. Якщо ситуація вирівняється до жовтня, то будемо приймати рішення – виводити дітей чи ні.

Анна, вчителька миколаївської школи, розташованої в центрі міста, погоджується з тим, що в цьому місті наразі можливе лише онлайн-навчання. До нього вже звикли і за два роки попередніх карантинів, і за воєнні місяці. Адже тут від початку обстрілів на місяць школи пішли на канікули, а з 28 березня відновили навчання:

"Бо ті орки як дізнаються, що школи відкрили – обов’язково почнуть по них гасити. У нас спочатку приліт, а потім тривога. Дітей навіть не встигнемо спустити. Я би свою дитину не відпустила до школи".

І це ще школа одна з найбезпечніших – зведена в середині 50-х років за проєктом "школа-шпиталь", вона має укриття (саме укриття, а не бомбосховище, і воно не відповідає всім сучасним вимогам і нормам). І з першого дня війни воно працювало як укриття, в якому ховалися до тисячі людей.

Звісно, станом на кінець навчального року в цій школі в місті залишалося не більше 40% учнів старших класів, молодших ще менше. Більшість же вчителів навпаки – були і є на місці. Про масову оптимізацію наразі не йдеться – при навчанні онлайн кількість дітей не регулюється. Та і дітей, кажуть, побільшало. Хоча – набрати стільки перших класів, як у мирні часи, навряд чи вдасться. Хоч би половину…

А в західних областях ситуація приблизно однакова – хіба що з коригуванням на кількість прийнятих переселенців: школи, які мають укриття – планують відновлювати очне навчання. Якщо не заперечуватимуть батьки.

Якщо батьки не захочуть, щоб їхня дитина навчалася за очною формою – така дитина може відповідно навчатися за дистанційною формою, - каже чиновник Чернівецької міськради Денис Круглецький. - Це можливо, нікого змушувати не будемо. Тобто думку батьків обов’язково будемо враховувати – вони зможуть обрати або дистанційну, або сімейну форму навчання.

А думки батьків справді розділилися: одні вважають, що попередня "дистанційка" вже й так відобразилася на якості навчання, тож де це можливо – слід повертатися до "живої школи"; інші кажуть, що якщо на "дистанційку" йшли за меншої небезпеки – то загроза обстрілів чи бомбардувань є страшнішою  за епідемію, тож скупчення дітей не варто допускати.

Насправді всі дискусії про онлайн/офлайн навчання, це не про сховища та ППО, а про довіру - батьки не довіряють школі та державі, - переконаний чернівецький викладач університету Юрій Халавка. - Чому школа в якій раніше могли побити, штовхнути, забулити раптом має стати безпечною на випадок ракетного удару чи артобстрілу? Але в ту "безпечну" школу дітей пускали.

Чомусь, також, говорять, що укриття в школі є небезпечнішим чи не пристосованішим, ніж укриття в підвалі/паркінгу багатоповерхівки?..

Батьки, мало хто з яких знає базові правила цивільного захисту, чомусь вважають, що їх неповнолітні, або й повнолітні нащадки залишені вдома зможуть адекватно і організовано евакуюватися в сховище. Особливо, коли не буде зв'язку. Розкажіть також про безпеку будинків біля аеропортів чи збудованих на місці військових частин.

Так загроза цільового прильоту в школу чи в університет залишається, але так само вона є в лікарнях і в супермаркетах і в київських хмарочосах".

Директорка чернівецької школи №4 каже, що наприкінці попереднього навчального року (а це був кінець травня-початок червня, воєнні дії російський агресор розгорнув на повну силу) більшість батьків були за відновлення очного навчання. "Ми ще трохи очікуємо, - додає пані Солтисік, - а в перший числах серпня будемо проводити опитування і з урахуванням його результатів вирішувати".

Опитування в батьківському чаті іншої чернівецької школи продемонструвало паритет: із 161 опитаного "за" і "проти" очного навчання висловилися по 79 батькі, а ще троє – за змішану систему.

Натомість в опитуванні однієї з районних газет області за відновлення очного навчання (якщо у школі є бомбосховище) висловилися лише 27% опитаних, за "дистанційку" - 69%. За змішане навчання – так само три відсотки.

Які б не були висновки опитувань, найдотепнішим підсумком цієї хвилі обговорень стала фейсбук-розмова двох чернівецьких журналістів. Одна співрозмовниця дивується, що зараз влада цікавиться думкою батьків – адже "при коронавірусі ніхто не питав думку батьків, яке навчання ми обираємо". А другий відповідає, що це типова позиція українського чиновника – питати, щоби зняти з себе відповідальність.