Покрова Пресвятої Богородиці: історія, традиції та народні прикмети

Як шанують Покрову українці та які ще свята відзначають 14 жовтня
Ексклюзив
Покрова Пресвятої Богородиці: історія, традиції та народні прикмети
Покрова (Фото: ПЦУ)
14 Жовтня 2021, 09:49
читать на русском

Величне свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні християни відзначають щороку 14 жовтня. За церковним календарем – це одне з дванадцяти найголовніших свят протягом року. Цей день нагадує кожному про молитовне заступництво Божої Матері за людський рід і є храмовим святом у багатьох містах і селах України. Заведено вважати, що протягом усього року Богородиця оберігає людину, яка цього дня просить у неї допомоги. Парламент.ua розповідає, як правильно підготуватися до одного з найбільших християнських свят.

Як виникло свято Покрови

Це свято має понад тисячорічну історію. Існує кілька варіантів трактування, та всі вони так чи інакше розповідають про облогу Константинополя ворогами та чудесний порятунок міста завдяки заступництву Божої Матері. Сама назва свята пов’язана з назвою частини одягу Пресвятої Богородиці – наголовного покривала, мафорія, який став називатися на Русі "омофором".

За такими оповідями, під час штурму Константинополя усі жителі міста сховались у храмі та молилися Пресвятій Богородиці, аби вона захистила їх. Так і сталося.

Серед молільників була людина, угодна Богові – святий Андрій Юродивий. Разом з учнем, святим Єпифанієм, вони стояли перед іконостасом і слізно молилися за спасіння міста та країни. Раптом, піднявши очі до неба, побачили Пречисту Діву в оточенні ангелів, пророків та апостолів. Вона покрила людей своїм омофором і молилася разом з ними.

Незабаром облогу вдалося зняти,  війська противника відступили і місто було врятоване.

Як цінують Покрову в народі

Покрова знаменує засинання природи та укривання землі на зиму. У жовтні перші дерева втрачають листя, всі плоди уже дозріли: "Прийшла Покрова – на дереві голо".

На Покрову завершувався період сватань і приготування до весіль, що починався після Першої Пречистої.

Світле свято починають відзначати з ранкової служби в церкві. Віряни просять у Божої Матері заступництва. У цей день вони звертаються в молитві до Пресвятої Богородиці з проханням про здоров'я, захист, допомогу, сприяння в сімейному житті та любові.

Особливо усього ранку до церкви поспішали вдови, самотні жінки й незаміжні дівчата. Вони молилися про те, щоб стати під захист Богородиці: "Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку", "Мати-Покрівонько, покрий Матір – сиру Землю і мене молоду"… Це період весіль і саме цього дня дівчата молилися за якнайшвидше заміжжя.

А молодиці просили про захист сім'ї та, до речі, і про свою красу і молодість. Для цього вони від ранку виходили на вулицю, вмивалися росою, примовляючи: "Мати Пречиста, хай буду душею та тілом чиста, змий з душі турботу, а з серця – скорботу".

Прикмети і традиції Покрови

Із прийняттям християнства на хліборобський календар давніх українців дуже логічно лягли найважливіші християнські свята. Вважалося, що саме на Покрову починається перше "зазим’я". До Покрови мали закінчити польові роботи. Поля на цю пору мали бути зорані й засіяні.

Хто сіє по Покрові – той не матиме й корові", "Після Покрови сівба – вдовина та сирітська", – мовили в народі.

До цього дня закінчували й збирати гриби в лісі. А бджолярі заносили свої вулики в тепло. Худобу після Покрови теж не виганяли на пашу. І саме цього дня добре годували – щоб цілу зиму мала що їсти.

Щоб усі члени сім'ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над іконою Богородиці, і розвішувала його над вхідними дверима. Пiд ним ставали, як йшли до церкви, i проказували:

"Пресвята Покрiвонько,

Перед твоїм кривалом

Голови схиляємо.

Прохаємо, Покрiвонько,

Од лиха укрити,

Здоров’ячко наше

Знов нам оновити".

А щоби цілий рік в оселі панували затишок і благополуччя, на Покрову заведено пекти млинці. До Покрови належало утеплити хату, і цього дня зазвичай перший раз затоплювали піч. Вселитися у нову хату теж намагалися до Покрови, щоб її оберігала  Богородиця.

До свята поверталися додому з усіх усюд різні подорожні, завершували свої мандрівки й чумаки. Заробітчани, наймити, які працювали в багатих господарів ціле літо, верталися до своїх домівок зі скромними гостинцями рідним.

У народній фенології, пов’язаній з Покровою, теж немає нічого містичного. Прикмети виникли з багатовікового досвіду хліборобської нації. Наші предки вважали Покров переломом року. Омофор Пречистої збігався з поняттям снігового покрову землі. Цього дня і нині спостерігають за погодою і пророкують, якою буде нинішня зима:

  • Якщо на Покрову сухо i тепло – зима буде пiзньою.
  • Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і на Дмитра (8 листопада).
  • Якщо цього дня сніг не покрив землю – не покриє в листопаді та грудні.
  • Якщо журавлі до Покрови вже відлетіли на південь – зима буде ранньою та холодною.
  • Вітер цього дня з півдня, низовий – зима буде теплою, з півночі, горішний – холодною, із заходу – сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.

Зовсім не дивно, що за прикметами цього дня стежили й майбутні наречені: для дівчини чи хлопця залишатися неодруженими вважалося бідою, адже тільки міцна родина давала змогу виживати.

  • Якщо зіграти весілля на Покрову – молоді житимуть душа в душу.
  • Сніг у весілля на Покрову – щастя молодим.
  • На Покрову сильний вітер і багато снігу – буде багато весіль.
  • Весело Покрову проведеш – гарного нареченого знайдеш.
  • Знайомство з хлопцем на Покрову – до швидкого весілля.
  • Незаміжні дівчата вірили: якщо проходити цей день, покривши хусткою голову, тоді вони знайдуть судженого.
  • Яка дівчина раніше всіх у храмі цього дня свічку Богородиці поставить – перша вийде заміж.

Чого не можна робити на Покрову

На Покрову існували й тверді приписи: що можна і чого не можна робити.

  • У ніч з 13 на 14 жовтня йшли на службу до храму й ставили свічку Богородиці.
  • Дозволялося їсти м'ясо і молочні продукти, адже день не є пісним.
  • На святковий стіл можна поставити пиріжки і булочки – щоби майбутній врожай був пишним.

Як і на всі великі християнські свята, у Покрову існує заборона на роботу. Не можна шити, в'язати, вишивати і прибирати домівку.

Покрова в Україні є і святом козацтва: славні вояки вважали, що покров Богородиці захищає їх від усяких бід та особливо шанували свою заступницю. Традиції наших мужніх предків відроджуються в наш час. В цей день, 14 жовтня,  в Україні також святкують День створення Української Повстанської Армії, День українського козацтва та День захисника України.

Читайте також

1