Прийняття бюджету затягується: які загрози постали перед Україною

Критикують проєкт бюджету навіть у провладній партії
Ексклюзив
Прийняття бюджету затягується: які загрози постали перед Україною
Верховна Рада. сесійна зала, президія (фото: Парламент UA)
23 Листопада, 16:28
читать на русском

Україна вже майже рік перебуває у стані турбулентності. Пандемія коронавірусу зробила свій внесок у дестабілізацію економічної ситуації по всьому світу, змусила переадресовувати величезні кошти на сферу охорони здоров’я, зменшуючи тим самим можливості країн на реалізацію інших програм: капітального будівництва, витрат на сферу культури та збільшення соціальних стандартів. 

Втім, головною проблемою нашої країни є криза державного управління, неспроможність Уряду ефективно використовувати наявні ресурси та корупція на всіх щаблях влади.

Однією з ключових проблем на кінець року є прийняття бюджету України на 2021 рік. Його проєкт ще 14 вересня з’явився на сайті Верховної Ради, і лише 5 листопада він був прийнятий 275 голосами депутатів у першому читанні. 

Але ще попереду основне обговорення, а документ вже спричинив серйозну критику у лавах опозиційних партій: як проєвропейських "Голосу" та "Європейської солідарності", так і проросійської ОПЗЖ. Лідер "ЄС" Петро Порошенко назвав проєкт бюджету "особистою розпискою Зеленського у власній некомпетентності", представники партії "Голос" критикують уряд за відсутність послідовної політики Уряду і надію лише на зовнішні запозичення, та й депутати від ОПЗЖ, своєю чергою, називають "вбивчими" закладені показники зовнішніх запозичень та дефіциту бюджету.

Верховна Рада. сесійна зала, місце президента

Верховна Рада. сесійна зала, місце президента
(фото: Парламент UA)

Серед тих, хто віддав свій голос "ЗА" теж чутно критику через низькі показники прожиткового мінімуму та надмірний дефіцит. Щобільше, навіть всередині Уряду немає одностайної підтримки. Проєкт бюджету не підтримали два профільні міністри: очільник Мінекології Роман Абрамовський за відсутність закладених коштів на охорону природи та голова МОЗ Максим Степанов за недостатнє фінансування сфери охорони здоров’я в період пандемії.

“Парламент.UA” розглянув основні цифри майбутнього кошторису країни та у тому, які загрози він може нести для економіки та населення.

Які цифри закладені у проєкт бюджету

Доходи бюджету заплановані у розмірі 1,071 трильйона гривень, що на 22 мільярди менше, ніж цьогоріч. Водночас видатки становитимуть аж 1,351 трильйона гривень, а це на 171 мільярд більше, ніж у 2020 році. Дефіцит планується на рівні 6% ВВП або 270 мільярдів гривень у грошовому вимірі.

  • На безпеку та оборону виділять близько 267 мільярдів гривень. При чому на Міністерство оборони витрати складатимуть майже стільки як у 2020 році – 117,6 мільярда, в той час, як для МВС "потужного" міністра Авакова Уряд пропонує збільшити видатки на 5,2% до 98,3 млрд грн. На інші силові та антикорупційні відомства – лише 18,5 млрд грн, а це Служба безпеки, ДБР, НАБУ.
  • На освіту планують витратити 174 мільярди гривень, з них близько 21 мільярда – на доплати вчителям.
  • На сферу охорони здоров’я закладено 156 млрд грн, тобто на 27,5 млрд грн більше, ніж цьогоріч. Видатки було збільшено після критики профільного міністра. В цю суму входить також 2,6 млрд грн на вакцинацію від коронавірусу, що має вистачити на 7,5 мільйона доз вакцини. Скільки реально вакцин закуплять – це ще питання, але зрозуміло одне: на всіх вакцин не вистачить і значній частині хворих доведеться платити з власної кишені, як це і відбувається нині з тестами ПЛР.
  • Традиційно чи не найбільше грошей витратять на соціальний захист – 324 мільярди, з них майже 204 мільярди – це покриття дефіциту Пенсійного фонду.
  • Також влада продовжить витрачати гігантські суми на інфраструктуру або так зване "Велике будівництво" - 150 мільярдів. Ми пам’ятаємо, як цього року більш ніж половину коронавірусного фонду було переведено саме на дороги (а це 35 млрд грн!) замість закупівлі апаратів ШВЛ, засобів захисту та виплат медикам. Проте численні корупційні скандали та неякісне виконання робіт Укравтодором не дають змоги сподіватися, що в наступному році ми матимемо дороги європейського рівня. А от осідання мільярдів в кишенях чиновників – гарантоване.
  • І лише 12 мільярдів гривень заплановано на підтримку малого і середнього бізнесу.

Дефіцит бюджету надто великий: що робити

З вищенаведених цифр можна зрозуміти головну проблему: доходи зменшуються, витрати зростають, а економічних можливостей для покриття запланованої витратної частини всередині країни немає. При номінальному зростанню промислового виробництва у 2020 році в порівнянні з 2019 роком, реальний ВВП – кожного року від’ємний, а це означає зменшення прибутків підприємств і як наслідок – невиконання податкових зборів. Мінфін намалював фантастичні +4,6% зростання ВВП у наступному році, і це при -6,4% у 2020.

гроші

Гроші, гривні

Казначейська служба України звітує, що за перші 3 квартали 2020 року план податкових надходжень виконаний лише на 69,8%. Тобто перед останнім кварталом вже маємо відставання дохідної частини бюджету. А з огляду на алогічні дії Уряду з підтримки бізнесу, бюджет не тільки не отримає запланованих податків в цьому році, але й у 2021 році також. Згадаймо лише останню ініціативу – карантин вихідного дня, який є прямою загрозою для малих та середніх підприємств, які ще дивом вижили після весняного локдауну.

В травні Прем’єр-міністр Денис Шмигаль змушений був визнати: "Ситуація в економіці надзвичайно складна...Ми не применшуємо ситуації щодо того, скільки людей сьогодні втратили роботу, і в нас 100 тисяч безробітних зареєструвалось на біржі", а обіцяних 150 тисяч робочих місць, як і грошової підтримки бізнесу країна так і не побачила. Про яке зростання ВВП може йтися мова? Хіба що шляхом знецінення гривні аби збільшити грошову масу."

Але ситуація може й не бути настільки критичною. Ми запитали експертів. Віктор Скаршевський, економіст, експерт Growford Institute, зазначає:

Коли приймався бюджет 2020 року у квітні, збільшили видатки на 83 млрд грн, а планові доходи зменшили на 120 млрд грн. Але видаткова частина за 10 місяців недофінансована більше, ніж 90 млрд грн (10%) від всієї видаткової частини. Це - не ноу-хау цього року, завжди було недофінансування, але набагато менше – 3-5%, приблизно 30-40 млрд грн по року. А в поточному році, лише на медицину недофінансування складає 28 млрд грн. Гроші є, вони асигновані, але не йдуть у видатки, попри пандемію. Це вже криза управління державними фінансами. Цей фактор зменшує дефіцит бюджет та, відповідно, зменшує потребу в фінансуванні дефіциту бюджету. Виходячи з тенденцій цього року і минулих років, то можу спрогнозувати: якщо буде прийнято проєкт бюджету на 2021 рік в тому варіанті, як зараз розглядається, то там буде дефіцит не 270 млрд грн, а також набагато менше.

Свій коментар дав і Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу: "В наступному році 270 млрд грн запланували дефіцит бюджету. Уряд буде перекривати дефіцит через запозичення. Але дефіцит - це не страшно, а страшно насправді - нереалістичні доходи, які написав уряд. Проблема в тому, що ніхто на цей момент не знає, в якому вигляді цей бюджет вийде остаточно. До 1 читання додали ще 20 млрд грн видатків. Вигадали субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів...".

Але експерт також додає: "...в реальній дійсності дефіцит - менший. Тому що на цей момент практично на 15% недофінансовані видатки розвитку. Бюджет зараз виконується в ручному режимі. І пан Шмигаль, виходячи з фактичних коштів на Єдиному казначейському рахунку, приймає особисте рішення, що сьогодні фінансувати, а що - ні. Тому, якби було профінансовано все на 100%, то дефіцит складав би 300 млрд грн. А оскільки зараз – це -15% видатків (непрофінансовані субвенції, велика кількість інвестиційних статей), то дефіцит менший. Порядку 30-40 млрд грн непрофінансовані".

МВФ

Отже, перша можливість зменшення величезного дефіциту бюджету – це недовиконання витратної частини. Але в цьому закладені також значні корупційні ризики для Прем’єра та Міністра фінансів, які своїми рішеннями будуть визначати, кому дати гроші, а кому – ні.

Наступна очевидна можливість покриття дефіциту – це запозичення на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Чи отримає Україна новий транш від МВФ

У проєкт бюджету на 2021 державний борг України є найбільшою статтею витрат і складає фантастичні 600 мільярдів гривень, більш ніж половина держбюджету! З них обслуговування боргу, тобто обов’язкова частина для погашення в наступному році, становить 160 млрд грн. Очевидно, головна надія Уряду на покриття величезного боргу і як наслідок – 270 мільярдного дефіциту бюджету – це зовнішні кредити, передусім з боку МВФ.

В червні Міжнародний валютний фонд вже виділив нам $2,1 мільярда доларів. Також восени 2020 року планувався ще один транш у розмірі $1,6 млрд та $1,5 млрд у 2021 році.

Віктор Скаршевський: "Якщо внутрішніх ресурсів недостатньо для погашення боргу, то потрібно брати на зовнішніх ринках. Окрім міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світовий банк, ЄС), є ще євробонди - запозичення на міжнародних ринках капіталів. Я вважаю, що якраз і буде таке заміщення, щоб розрахуватись по попереднім боргам. До речі, цей проєкт бюджету на 2021 рік, який ми маємо на 2021 рік, там передбачено лише 1,5 млрд доларів від МВФ, а також 3 млрд доларів від євробондів".

Головними вимогами МВФ для подальшого кредитування були:

  • Створення ринку землі;
  • Прийняття так званого "антиколомойського" закону.

Але зараз вже листопад і вочевидь до кінця року такі необхідні кредити Україна не отримає. Причини треба шукати в українській владі. "Антиколомойський" закон прийняли, але потім кожна гілка влада наче змагалася, хто більше нашкодить іміджу України в очах міжнародних партнерів та кредиторів:

  • Незрозумілі та вочевидь корупційні призначення Венедіктової як Генерального Прокурора та адвоката Януковича Бабікова на пост в.о. Директора ДБР;
  • Резонансна відставка Якова Смолія з поста Голови НБУ через тиск на нього с боку Офісу Президента;
  • Блокування діяльності Верховної Ради депутатами Слуги Народу, які належать до так званої "групи Коломойського";
  • Абсолютно деструктивне рішення КСУ з подачі депутатів від ОПЗЖ та "За майбутнє" про відкат антикорупційного законодавства і скасування е-декларування чиновниками.

Врешті-решт спроби президента провести через Верховну Раду антиконституційний законопроєкт про розпуск КСУ та не менш антизаконний указ Уряду про скасування того самого рішення КСУ.

З огляду на це Україна не мала жодного шансу отримати черговий транш МВФ цього року. Проте надія залишається. 17 листопада Володимир Зеленський провів телефонну розмову з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою, яка все ж зауважила, що робота Прем’єр-міністра з командою Фонду дозволила закріпити відносини сторін на високому рівні та досягти хорошого прогресу. Вона також відзначила швидку реакцію та заходи, вжиті українською владою після рішення КСУ, і додала, що Фонд цінує співпрацю голови НБУ Кирила Шевченка з командою МВФ.

Але, схоже, цей коментар демонструє скоріш "холодну" позицію МВФ в очікуванні більш конструктивних дій української влади в напрямку реформування судової системи, відновлення роботи антикорупційних органів та створення ринку землі.

Що буде з курсом гривні після нового року

Наступним, не менш болючим для українців є питання: "Що буде з національною валютою у 2021 році?". У бюджеті на наступний рік закладено 29,1 гривні за 1 долар США. Та чи дійсно втримається такий оптимістичний прогноз з огляду на величезний дефіцит бюджету, загрозу подальшого погіршення епідеміологічної ситуації та відсутність системної політики Уряду? На це питання відповіли наші експерти.

Новий рік ми зустрінемо з курсом не вище 29 грн за долар, тому що немає жодних фундаментальних причин для того, щоб була якась різка девальвація. Зі сторони населення великого попиту бути не може, тому що населення бідне, немає вільної гривні, щоб бігти в обмінники закуповувати долари. Як показує статистика Національного банку, населення в цьому році більше продає долари, ніж купує. Причому перевищення продажу над купівлею складає 1,3 млрд доларів. Тобто, ми свої заощадження продаємо, щоб якось вижити, - каже Віктор Скаршевський.

Олег Пендзин прогнозує такий курс гривні на початку року: 29,2 - 29,3 грн за долар. А кінець наступного року - 30 грн за долар.

Пенсіонерка рахує копійки (фото: Шляхта не працює)

І привід для таких думок є. В 2019 році НБУ повідомляв, що обсяг готівкової іноземної валюти на руках українців становить близько 86 млрд доларів. Отже, в разі погіршення економічної ситуації населення зможе коштом продажу накопиченої валюти допомогти втримати курс гривні від стрімкого падіння.

Зростання соцвиплат буде незначним: доходи людей, що потребують захисту знизяться

Наостанок поговоримо про соціальні гарантії та виплати, адже вони відіграють вирішальну роль у виживанні значної частини українців.

За даними Держстату у 2019 році близько 400 тис. українців отримували дохід менше прожиткового мінімуму. Варто нагадати, що у 2019 році він складав 1902 грн. В тому ж 2019 році 8,9 млн українців, а це приблизно 23% населення, отримували щомісячний дохід нижчий, ніж мінімальна заробітна плата (3660 грн на той час). А оскільки офіційний рівень безробіття в першому півріччі 2020 року становив 9,6% (що на 1% більше, ніж у 2019 році) і надалі він тільки зростає, то стає дедалі гострішою проблема підвищення рівня соціальних гарантій чи хоча б їх своєчасної виплати.

Держава порадує українців щедрим підвищенням мінімальної заробітної плати:

  • з 1 січня – 6000 грн;
  • з 1 липня – 6500 грн.

Втім прожитковий мінімум, від якого залежить розмір пенсії і решти соцвиплат зросте на "копійки" і становитиме:

  • з 1 січня - 2189 грн;
  • з 1 липня – 2294 грн;
  • з 1 грудня – 2393 грн.

Що загрожує українській економіці у 2021 році

Обіцяного "кінця епохи бідності" українці в наступному році не побачать, а 2020 рік відкрив нові серйозні загрози перед країною:

  • Подальше погіршення епідеміологічної ситуації, що може спричинити хвилеподібне зростання захворюваності, переповнення лікарень та катастрофічну нестачу ліків та кисню для хворих на коронавірус. Тенденції останніх місяців та абсолютно непрофесійна діяльність МОЗ дають більш ніж достатньо приводів для побоювань.
  • Непрофесійність та корупційність Уряду, деструктивні дії депутатів Верховної Ради та суддів. У зв’язку з усіма резонансними подіями 2020 року не можна відкидати повну втрату Володимиром Зеленським контролю над монобільшістю, внаслідок чого відбудеться розкол "Слуги народу" на різні депутатські групи, що своєю чергою може спричинити саботаж важливих для держави законів і врешті-решт хаос у всіх гілках влади.
  • Відмова МВФ як ключового фінансового "донора" у наданні вкрай необхідних Україні кредитів. Це спричинить, в першу чергу, замороження всіх капітальних інфраструктурних проєктів, повне припинення фінансування культурної, наукової галузей тощо. В найгіршому сценарії це може призвести до неплатоспроможності України на міжнародному рівні, зовнішнього дефолту та девальвації гривні.
  • Замороження соціальних виплат. Завжди будь-яка українська влада намагалася навіть за найгірших обставин продовжувати виплачувати пенсії та інші виплати найменш захищеним верствам населення. Вочевидь і нинішня влада також буде намагатися на 100% виконувати фінансування Пенсійних і Соціальних фондів. Проте погіршення економічної ситуації та зростання безробіття призведе до відмови від запланованої індексації прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати.
  • Фактична відсутність підтримки державою малого та середнього бізнесу, ба більше: можливе відновлення карантинних заходів спричинить масове закриття підприємств та тільки посилить падіння економіки та рівня життя українців.
1