Що не так зі святковими феєрверками у країні, де є війна та чому їх забороняють

В Україні під час новорічних свят часто можна побачити салюти в небі та почути гучні вибухи петард. Однак далеко на для усіх це асоціюється зі святом.

У багатьох ветеранів та жителів територій, які охопила війна, а також людей, котрі пережили аварії чи теракти застосування піротехніки радше викликає неприємні асоціації. Крім того, чимало тварин страждають від таких людських святкувань.

Також це значно підвищує ризики пожеж та травмувань.

Скільки людей постраждали від піротехніки

Як повідомили рятувальники, під час святкування Нового 2020-го року 31 грудня відбулося 105 пожеж у житловому секторі, на яких загинуло 12 громадян та травмувалося ще 4 осіб. Безпосередньо в ніч з 31 грудня на 1 січня 2020 року трапилось 11 пожеж саме через піротехніку.

Зокрема від запуску петард та салютів постраждали жителі Херсона, Бердянська, Запоріжжя, а також Житомирської та Волинської областей.

Фото: Flickr.com

Як застосування піротехніки регулює держава

В Україні визначена класифікація піротехніки. Відповідно до неї діють вікові обмеження на продаж та передачу.

• до 12 років - класу 1 (загального використання, що мають дуже низький рівень небезпеки та шуму і можуть використовуватися у житлових будівлях) ;
• до 16 років - класу 2 (загального використання, що мають низький рівень небезпеки та шуму і не призначені для використання у житлових будівлях);
• до 18 років - класу 3 (загального використання, що мають середній рівень небезпеки і не призначені для використання у житлових будівлях).

Крім того, адміністративним кодексом передбачена відповідальність за порушення порядку виробництва, зберігання перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів (ст.195-6) – тягне за собою накладення штрафу від тридцяти п’яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 595 грн до 2500 грн) з конфіскацією піротехнічних засобів.

Водночас питання заборони продажу та використання піротехніки на території міст, сіл та селищ визначається відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування.

Чимало населених пунктів ухвалили рішення про заборону продажу та використання піротехніки. Зокрема у Києві з вересня 2014 року заборонили застосування феєрверків і салютів та інших піротехнічних виробів до кінця війни на сході України. Також схожі заборони діють у Харкові, Львові, Тернополі та Полтаві.

Однак у МВС України ще на початку року заявили, що відповідні зміни до Кримінального, Кримінально-процесуального та Кодексу про адмінпорушення щодо відповідальності за запуск салютів не вносилися. Таким чином правоохоронці пояснили, що ніяк не реагують на використання піротехніки.

Як ставляться учасники війни до феєрверків

У коментарі Парламент.UA ветеран, психолог мобільного офісу “Ветеран Хаб” Василь Антоняк зауважив, що часто звуки святкової піротехніки схожі на вибухи снарядів на війні.

Війна на Донбасі Фото: Операція об'єднаних сил

Цивільних людей, які були свідками обстрілів, потрапляли чи чули їх, це може думками повертати в момент обстрілу. Вони можуть згадувати ті трагічні події тим паче якщо хтось когось втратив, - пояснив психолог.

Щодо ветеранів Антоняк зауважив, що такі звуки можуть повернути їх у момент бою, тобто у схожий стан тривожності. У таких ситуаціях людина може почати відчувати небезпеку, підсвідомо шукати зброю або ворога.

Він також підкреслив, що це не залежить від того, чи є у людини Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР — хронічне порушення психічного стану, що розвиваються у близько 8% чоловіків та 20% жінок, що пережили травматичні події).

Багато людей, які були на війні мають досвід бойових дій, вони знають, що таке вбивати, а що таке вбивають їх. Звуки вибухів можуть повернути їх у момент бою незалежно від того чи є ПТСР чи ні. Людина може почати діяти за навичками, які вона отримала в ході війни, - пояснив Антоняк.

За його словами люди з таким досвідом можуть по різному відреагувати на звуки. Хтось може рефлекторно шукати укриття, хтось може шукати ворога, щоб знищити та захистити себе.

Своєю чергою, ветеранка, засновниця курсів домедичної допомоги К-9 "CanRes Ukraine" Олександра Завальна зауважила, що чимало ветеранів привезли з фронту котів та собак до себе додому, для яких це також великий стрес.

Чому феєрверки погані для тварин

Під час святкувань щорічно у світі сотні тварин губляться, травмуються або гинуть через запуск феєрверків. Диких тварин та мешканців заповідників це стосується також, адже шум від салютів розноситься далеко за межі міста.

Фото: Flickr.com

Як розповіла у коментарі Парламент.UA ветеринарка Олена Біткіна, домашні і дикі тварини в переважній більшості бояться гучних звуків та яскравого несподіваного світла, тому період Новорічних свят для них важке випробування.

Тварини можуть злякатися, втекти і загубитися, а також отримати розлади травлення, серцевий напад, проблеми з нервовою системою та психікою. Трапляються іноді і випадки жорстокого поводження з тваринами з використанням піротехніки, - сказала ветеринарка.

За її словами, навіть дуже слухняні собаки з переляку можуть відбігти на таку велику відстань, що зупинившись вже не почують власника і розгубляться. Біткіна порекомендувала ні при яких обставинах не відпускати собак з повідця, вигуляти і забрати додому тварин завчасно. знаходитись поряд, заспокоювати. Також можна завчасно, з кінологом, привчати собак до гучних звуків.

Крім того, як зауважили у громадській організації UAnimals, піротехніка також небезпечна й для птахів – від вибухів вони зриваються з місць та у паніці стикаються з будинками чи деревами.