“Смотрящий” від президента: чому в "Слузі" хочуть ухвалити закон про столицю до виборів

У Верховній Раді готові, нарешті, поставити крапку в питанні ухвалення законопроєкту про столицю. На з'їзді Київської команди, глава партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, який є одним із співавторів документа, заявив, що вони хочуть ухвалити законопроєкт у другому читанні ще до місцевих виборів. Основне питання - у відмінності повноважень мера і голови Київської міської адміністрації, що може загрожувати двовладдям і конфліктами.

Детальніше про те, як будуть уживатися мер і глава КМДА, а також, про норми, які залишилися в законопроєкті - в матеріалі журналістки "Парламент UA" Юлії Забеліної.

До місцевих виборів залишається трохи більше місяця і в команді "Слуги народу" знову повернули на порядок денний законопроєкт про столицю, який хочуть ухвалити у другому читанні вже на наступних сесійних тижнях.

"Ми зараз працюємо з колегами з інших фракцій, з керівництвом фракцій, щоб ми могли до виборів спробувати почати його розглядати і подарувати киянам, врешті-решт, систему управління містом", - заявив глава партії "СН" Олександр Корнієнко.

У першому читанні законопроєкт був ухвалений ще в жовтні 2019 року голосами 244 народних депутатів. Тоді до документа було багато критики, як з боку мера Віталія Кличка, так і з боку європейських експертів. Весь цей процес збігся з конфліктом тодішньої Банкової в особі Андрія Богдана і Кличко. У вересні 2019 року Кабмін звільнив його з посади голови КМДА, і найближчим часом в "Слузі" хотіли провести в Києві і дострокові вибори мера, навіть називали дату - 8 грудня. Основним кандидатом тоді неофіційно називали чинного міністра культури Олександра Ткаченка, він же і виступив одним з основних авторів альтернативного законопроєкту про столицю. Але провернути операцію в турборежимі не вдалося, а вже через якийсь час у відставку пішов ідеолог цього процесу - Андрій Богдан.

З новим главою Офісу президента Андрієм Єрмаком у Кличка відносини склалися краще і продуктивніше. Київський міський голова навіть зізнавався, що за рекомендацією Єрмака призначав чиновників до Київради. Довгий час між ОП і Кличко були досить нейтральні відносини, але наближення виборів все таки внесло свої корективи. Незважаючи на те, що, за словами низки співрозмовників видання, у Кличка і Офісу є домовленість про те, що він спокійно переобирається на наступний термін, а кандидата від "СН" Ірину Верещук тільки хочуть вивести у другий тур, позначити додаткові запобіжники для зайвої спроможності Віталія Володимировича все ж хочуть. З огляду на те, що у Кличка знову з'явилися президентські амбіції, і під наступні вибори, як кажуть в його оточенні, навіть збираються створювати окрему партію, а не реанімувати далі УДАР.

Запобіжниками, наприклад, як раз і може стати законопроєкт про столицю, адже там йде чіткий поділ функцій мера і глави КМДА. Автори законопроєкту кажуть про те, що документом повертається місцеве самоврядування, так як глава КМДА - посада державна і буде призначатися президентом, а мера - обрана киянами.

"У голови КМДА залишається тільки низка державних повноважень, і залишається право адміністративного нагляду через суд. Це звичайна практика європейського самоврядування. Глава КМДА - посада державна, а всі міські права залишаються у мера. Ми пропонуємо, щоб мер не був державним чиновником" , - розповів "Парламент UA" нардеп і один із співавторів законопроєкту Дмитро Гурін.

Дійсно, всі ці роки існувала колізія, коли одна людина поєднувала одразу дві посади і ухваленням цього документа така практика повинна припинитися. Ось тільки причина не тільки в тому, щоб повернути самоврядування, а й в тому, щоб після вступу закону в силу, а це згідно з текстом відбувається на наступний день після вступу в свої повноваження новообраного мера, призначити свого голову КМДА. Він стане свого роду "смотрящим" від президента.

"В ідеальній формі - це посада префекта, по тій реформі, яка планується. Але поки ми живемо ще за старою Конституцією, без змін. А ось після ухваленням цього закону можна одразу призначати нового главу КМДА", - коментує "Парламент UA" нардеп Олексій Гончаренко.

Робочий варіант в Офісі президента, за словами джерел, це призначити главою КМДА після виборів близьку до Єрмаку Ірину Верещук.

"В її штабі розуміють, що вибори вона не виграє, та й завдання перед ними таке не стоїть, це видно і по її кампанії. Правда, з огляду на, як стрімко все змінюється в політиці України, кандидатура може бути і інша, головне - це зберегти вплив Єрмака, Тищенко і Комарницького на процеси в Києві", - говорить співрозмовник "Парламенту".

Крім норми поділу повноважень мера і глави КМДА, до другого читання все ж зберегли колишню чисельність депутатів Київради - 120 осіб, а також, створюють районні ради - 10 штук, які будуть вирішувати, наприклад, питання забудови району або низку інших комунальних та досить "хлібних" питань. Автори законопроєкту запевняють, що вони заклали в текст запобіжники від політизованості і корупційної складової райрад.

"У законі у райрад прописана тільки одна функція - господарська. І другий запобіжник - залучення громади до ухвалення рішень, тому саме райони тепер стверджують детальні плани територій, і що будуть забудовувати. Ми будемо ініціювати зміни, згідно з якими райради будуть повністю господарськими органами. тобто головне - це не давати їм політичних повноважень. У нас є рік на це, щоб потім, я сподіваюся, провести вибори до районних рад", - прокоментував Дмитро Гурін.

Поки ж стоїть питання про проходження документа в залі парламенту. Настрій керівництва політсили - таки винести його в зал до виборів. "Логічно, що ми хочемо встигнути до 25 жовтня, але закон складний і до нього багато правок, так що впевненості стовідсоткової, на жаль, немає", - прокоментували не під запис в керівництві фракції.