Смерть за пост у соцмережах та понад півтисячі жертв: чи стане М'янма новою Сирією

Фактично два місяці минуло від початку військового перевороту в М’янмі. Відтоді рівень напруги у країні значно зріс, у протистояннях з військовими сотнями гинуть місцеві мешканці. Як живуть громадяни в умовах свавілля військовиків, чому за пост у соцмережі можна померти та чому не М’янма може стати новою Сирією з’ясував Парламент.UA.

Чому відбувся військовий переворот в М’янмі

У листопаді торік у М’янмі відбулися вибори, за результатами яких керівна політична сила "Національна ліга за демократію" набрала 83% голосів. Натомість підтримувана армією партія "Союз солідарності та розвитку" отримала лише 33 місця у парламенті країни з 476. Тож силовики заявили про фальсифікацію виборів і порушення Конституції.

А вже 1 лютого, коли мав почати роботу новообраний парламент, війкові зайняли столицю Найп’їдо та ще кілька великих міст. Лідерку "Національної ліги за демократію" Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна заарештували. Фактично країну очолив головнокомандувач Збройних сил М'янми Мін Аун Хлайн. Окрім того, створили Державний адміністративний комітет з 11 членів, який наразі керує країною.

Вони оголосили в М’янмі надзвичайний стан, що триватиме рік. Потім вони планують провести перевибори парламенту.

Барикади у місті Янгон в М'янмі (Фото: Anadolu Agency)

Масові протести в М’янмі

Після перевороту у М’янмі розпочалися масові громадські протести. Щодня градус протистоянь на вулицях країни стає все вищим. За даними ЗМІ, для жорсткого придушення мітингів цивільних військовики застосовують вогнепальну зброю. Загинули щонайменше 568 громадян повідомили в ООН.

Аби придушити протести військова влада періодично обмежує роботу інтернету, блокує соцмережі та телефонний зв’язок.

(Фото: Facebook/Rod JJ)

Мешканець М’янми Род Джей у своєму Фейсбуку повідомив, що військовики вистежують людей через їхні пости у соцмережах та переслідують їх. Окрім того, поширив низку моторошних фото та відео з пораненими та вбитими людьми.

У країні панує абсолютне військове свавілля, військовики роблять усе що їм заманеться. Мешканці дуже налякані, і увесь світ знає про це, - розповів Род Джей у коментарі Парламент.UA.

Що передувало військовому перевороту у М’янмі

Насправді ж М’янма, яка до 1989 року називалася Бірма, вже має досить великий досвід правління військової диктатури. Країна перебувала під військовим управлінням близько пів століття, і лише десять років тому управління М’янмою передали цивільному уряду та парламенту. Становище в країні з населенням близько 55 мільйонів осіб (за останнім переписом) також ускладнюється релігійною та етнічною ворожнечею серед населення. Зокрема світові відомі протистояння влади з групою мусульман-рохінджа.

Реакція світу на військовий переворот у М’янмі

Найбільший резонанс у світовому інформпросторі зчинило відео фітнес-тренерки з М’янми, як знімала відео із запальними рухами та випадково зафільмувала позаду себе початок військового перевороту.

Сам же конфлікт жодних радикальних реакцій у світовій спільноті не викликав.

Зокрема Європа вкотре висловила “глибоке занепокоєння” становищем у М’янмі. Глава Євроради Шарль Мішель виступив із засудженням державного перевороту.

Я рішуче засуджую переворот у М’янмі та закликаю військових звільнити всіх, хто був незаконно затриманий... Необхідно поважати результати виборів і відновити демократичний процес, — написав Шарль Мішель у своєму Твіттері.

Тим часом у М’янмі 27 березня відбувся парад до Дня збройних сил. Представники Китаю, Індії, Пакистану, Бангладешу, Лаосу, В'єтнаму, Таїланду та Росії приїздили на святкування, у той час, як протести там не вщухали.

Окрім того видання The Times писало, що міністр оборони Росії Сергій Шойгу відвідував М'янму за кілька днів до перевороту та спілкувався з головнокомандувачем армії Мін Аун Хлайн, який і очолив переворот.

Майбутнє протистоянь у М’янмі

В ООН також зазначили, що не виключають початку громадянської війни.

Про загрозу громадянської війни у М’янмі заявив і лідер партії за захист етнічних меншин “Рада відновлення держави Шан” та її воєнізованого крила Яуд Серк в інтерв’ю CNN. Він зазначив, що світ змінився, проте він бачить: повстанці у містах не здаються так само як і лідер військового перевороту. Водночас деякі учасники протестного руху починають виступати за збройний супротив режиму військовиків. Лідер повстанців розповів, що невелика кількість активістів прямує в джунглі, де вони проходять бойову підготовку в етнічних ополченців.

Натомість видання The Guardian пише, що М’янма може стати наступною Сирією, адже події що розгортаються в країні подібні до історії з Сирією: етнічний супротив підтримує народне повстання, а біженці залишають країну. Також у виданні додали: "роль Росії в Сирії" в М'янмі  виконає Китай.