Стан води у Дніпрі катастрофічний: чому більше "не реве ревучий"

Чим небезпечне цвітіння води у Дніпрі, що з цим можна вдіяти та у скільки обійдеться повне очищення річки
Ексклюзив
Стан води у Дніпрі катастрофічний: чому більше "не реве ревучий"
Пляж у Києві (фото: УНІАН)

Поки спека у крані та й у столиці зокрема била всі рекорди, все що лишалося містянам вичікувати вдома, рятуючись кондиціонерами чи підручними засобами. Адже покупатися в прохолодних водах Дніпра в Києві - зась - через цвітіння води у річці купання на міських пляжах безстроково заборонили. Чому цвітіння водойми - це небезпека для людей, як змінився екологічний стан Дніпра та як зупинити занепад "ревучого" з’ясовували у Парламент. UA.

Чому міські пляжі Києва закрили

Ще минулих вихідних у комунальному підприємстві "Плесо" повідомили, що на усіх муніципальних пляжах столиці вивісили червоні прапори з профілактичною метою. Цей статус означає, що купатися у воді на цих пляжах заборонено.

Також у "Плесо" пояснили, причина такої заборони цвітіння води в умовах тривалої спеки. Через появу синьо-зелених водоростей, які споживають з води кисень і виділяють токсичні речовини, знижується концентрація розчиненого кисню у воді, через це гине риба. Відтак санітарна якість води суттєво погіршується.

Тому, для інформування відпочивальників про наявність потенційних ризиків для здоров’я та з метою запобігання поширенню серед населення інфекційних хвороб, усім чотирнадцятьом офіційним пляжам Києва присвоєно тимчасовий статус "Не купатися". Про зняття цього статусу буде повідомлено окремим пресрелізом, - повідомили у КП "Плесо".

Втім у відомстві додали, що приймати сонячні ванни та розважатися на березі відпочивальники таки можуть.

Своєю чергою, науковці та екологи пояснюють, ціанобактерії, тобто ці самі синьо-зелені водорості, поглинають кисень з води, а натомість виділяють метан, сірководень, аміак та інші токсичні речовини. Вони утворюють плівку на поверхні води. Контакт людини з цією плівкою або безпосередньо із водоростями може бути небезпечним для здоров’я, тому купатися у водоймах з великим вмістом таких водоростей не радять. Крім того, зменшення кисню у воді призводить до загибелі риби, що може бути збудником інфекційних хвороб у людини.

Чому вода у Дніпрі цвіте та що з цим робити

Цвітіння води у Дніпрі далеко не нова історія, це стається фактично щороку. На відміну від мілких водойм, цвітіння вод Дніпра у спеку - це не природне явище. Причина всьому згубний вплив людської діяльності на екологію річки, пояснює колишній очільник Державної екоінспекції Єгор Фірсов.

Є багато причин людської діяльності, які призводять до цвітіння Дніпра. Стічні води із застарілих очисних споруд водоканалів, скиди забруднюючих речовин від підприємств, ресторанів, автомийок, які містять фосфатовмісні речовини. Ними і живляться водорості, - розповів Єгор Фірсов у коментарі Парламент.UA.

Зокрема велика кількість фосфатів міститься й у пральних засобах, якими користуються фактично у кожній оселі, та потрапляє до річки стічними водами.

Як відзначив Єгор Фірсов, зарадити процесові цвітіння води у Дніпрі можна.

Модернізація водоканалів, ліквідація незаконних врізок у водойми та зменшення обігу продуктів з фосфатами в Україні (миючі засоби) – шлях до викорінення проблеми цвітіння, - наголосив Фірсов.

Який стан води у Дніпрі загалом

У червні цьогоріч Рахункова палата оприлюднила результати аудиту виконання заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року. Отримані дані показали - показники якості води у річці погіршуються.

Зокрема у поверхневих водах річкового басейну Дніпра виявили 161 забруднювач. Окрім того, у воді знайшли значні перевищення вмісту синтетичних речовин: сільськогосподарських отрутохімікатів, фармацевтичних препаратів та речовин, які використовується у парфумерії, – синтетичного мускусу, важких металів: цинку та міді, а також ртуті. Це загрожує здоров’ю населення України та може спричинити екологічну катастрофу, - підбили підсумки аудитори.

Також відзначили обмілінням річки, яке відбувається через відсутність днопоглиблювальних робіт, які здійснювались при використанні річки як транспортної артерії.

На екологічне оздоровлення басейну річки Дніпро та поліпшення якості питної води в рамках реалізації Програми протягом 4 років спрямували лише 4,2 млн грн. За ці кошти провели моніторинг стану навколишнього природного середовища в басейні річки та забезпечення розвитку інформаційних систем екологічного менеджменту. І це при тому, що використання басейну річки розрахунково за 2017–2020 роки принесло понад 100 млрд грн до держбюджету. Щорічний обсяг водозабору з басейну річки складає 7,4 млрд куб. м, або 78,7% забору води з поверхневих водних об’єктів України, - відзначили у Рахунковій палаті.

Ба більше, наголосили, якщо вода і надалі забруднюватиметься, її повністю очищувати, що вартуватиме держбюджету у понад 2 тисячі разів більше за передбачені видатки на виконання заходів Програми за цим напрямом.

Читайте також

Нові мешканці вод Дніпра

Насправді невтішні зміни, яких зазнав Дніпро за останні роки можна помітити й без даних офіційних аудитів. Зокрема українці все частіше зустрічають у воді прісноводних медуз. Їхня поява викликає занепокоєння в екологів. Адже зазвичай вони з’являються у разі нагрівання води вище 25 градусів за Цельсієм. Окрім показника аномальної спеки, поява медуз може свідчити про те, що Дніпро міліє та заростає.

Фахівці пояснюють, для людей такі медузи безпечні, однак можуть погіршувати якість води та забивати водозабірні споруди та інші механізми.

медузи

(Фото: Укрінформ)

Також за останні десять років у дніпровських водосховищах значно розрісся водяний горіх. Він активно споживає кисень з води, заважає нереститися рибам та витісняє все живе. Унаслідок розповсюдження рослини почала гинути риба, а деякі місця стали непрохідними для суден.

водяний горіх

(Фото: НПП "Дністровський каньйон")

водяний горіх

(Фото: Департамент парків та рекреації Дніпровської міської ради)

Окрім того, острах у рибалок, викликають величезні желеподібні кулі, вагою до 6 кілограмів, які вони час від часу знаходять у воді. Це Мохуватка або пектінателла - колонія організмів, що групуються у таку кулю. Поширенню цього виду у річці свідчить про зростання рівня органічного забруднення, маловоддя та потепління клімату.

Дніпро

(Фото з відкритих джерел)

Більш привабливий на вигляд, але не менш небезпечний чужинець у водах Дніпра - сонячний окунь. Фахівці пояснюють північноамериканський окунь створює харчову конкуренцію "аборигенам" річкових вод Дніпра і в результаті може просто витіснити, наприклад, звичного українцям карася.

сонячний окунь

(Фото: Вечірній Київ)

1