Валютний ринок штормить: чому "підскочив" долар, як до цього причетні Америка і Казахстан і чим утримав гривню Нацбанк

Пік валютних коливань ми вже пройшли, стверджують експерти
Ексклюзив
Валютний ринок штормить: чому "підскочив" долар, як до цього причетні Америка і Казахстан і чим утримав гривню Нацбанк
Курс валюти (Фото: Парламент.ua)
18 Лютого 2022, 11:23
читать на русском

Сучасна фінансова система живе не лише за економічними законами, на неї впливають і політика, і психологія, і міжнародна ситуація. Парламент.ua розбирався, з чим пов’язані найсвіжіші валютні коливання в Україні і чи налякало це українців.

"Не прив’язуємося до долара, бо працювати все одно треба"

На одному з найбільших промислових ринків країни – Калинівському ринку в Чернівцях – покупців у ці дні негусто. Продавці ж скрушно сміються, що зате проглядають увесь торговий ряд від початку до кінця.

Приватна підприємиця Світлана, яка торгує сувенірними дрібничками, хоч і каже, що "цей долар нас б’є нижче пояса", далі запевняє, що паніки через це немає.

Долар почав скакати, переважно ніхто нічого не розуміє в цих процесах. Людей на ринку дуже мало – відколи почали говорити про загрозу повномасштабної війни. Думаю, і стрибки долара з цим пов'язані. Зараз в принципі курс трохи опустився, вже немає як було, майже 29 грн – 28,8-28,9. Про скуповування долара я навіть не думаю – його нема за що купляти! Валютники як ходили туди-сюди, так і ходять - проходять повз. Насправді ми не дуже прив’язуємося до долара, бо працювати все одно треба. І паніки нема – звикли, це ж постійні рухи...

Підприємиця Юлія, що продає жіночий одяг, на питання, як сприймають дрібні бізнесмени такі коливання валют, сміється, що "ніяк не сприймають".

Навіть не говорять про це. Нема за що валюту купувати, пустота. Навіть валютників не бачу… Хіба вчора одного помітила. Курс собі то падає, то підіймається – розважається як може. Зараз от долар по  28-28,2, ніби втихомирився. А людям коли вдасться щось продати – купують продукти, а не долари. Хоча насправді після новорічний свят у цей період завжди затишшя. Чекаємо весни – на новий сезон люди будуть купувати обновки.

Калинівський ринок (Фото: Фейсбук)

Правильна тактика зараз – брати ОВДП, а не скуповувати долар

Незалежний член наглядової ради ПриватБанку, ексголова Ради Директорів Національного депозитарію України, ексбанкір JP Morgan та Deustche Bank Роман СУЛЬЖИК переконаний, що гривня буде зміцнюватися.

Насправді зараз відбуваються дві речі: в Америці падає ринок через те, що велика інфляція і федеральний резерв мусить втрутитися, ну і, звісно, цей тиск Росії на Україну, - пояснює пан Роман. - Я гадаю, що вже ситуація починає стабілізуватися – тобто в Америці, і в Україні також, як свідчать остані новини… Тому я бачу більшу ймовірність того, що гривня зміцниться - упродовж пів року в районі 27-26, ніж вона далі девальвує в район 29-30. Я вважаю, що більша вірогідність зміцнення гривні, і моя порада – не смикатися, не купувати долари – а навпаки, дивитися на можливість брати ОВДП за високими процентними ставками, це зараз найбільш правильна тактика,
Так, днями була шалена масована атака на Приват, і в тому числі на інші банки, і на інфраструктуру України, але ми працюємо вже в абсолютно штатному режимі, тобто ми готувалися до такого весь минулий рік, ми вкладали величезну кількість зусиль у кібербезпеку, працювали напряму з очільником кіберполіції, і сьогодні цілком контролюємо ситуацію, Україна і ми готові до відсічі будь-яких гібридних атак, і я б також на місці людей не хвилювався. Їхні гроші в абсолютній безпеці, ми повністю координуємо все з НБУ.

Роман Сульжик (Фото: Фейбук)

Тобто справді з точки зору надійності фінансової системи, мені здається, що ми пройшли цей тест з відмінними оцінками. Так що моя порада вашим читачам – не хвилюватися, не панікувати, не купувати долари, а навпаки – швидше готуватися до нормального життя і використати цю можливість для того, щоб дешево підібрати якісь українські активи.

На запит Парламент.ua пресслужба Національного банку України також запевнила, що починаючи з 15 лютого ситуація стабілізувалася.

Наприкінці минулого тижня відбулося чергове напруження інформаційного середовища, з огляду на поширення новин про ризики ескалації воєнного конфлікту. Це вплинуло на баланс попиту та пропозиції на ринку у останні дні минулого тижня та у понеділок, 14 лютого, - повідомили в НБУ. - Починаючи з вівторка, 15 лютого, ситуація стабілізувалася. Офіційний курс гривні до долара США, встановлений у вівторок на середу, зміцнився до 28,24 грн/дол. США у порівнянні з курсом 28,54 грн/дол. США, що встановлювався у понеділок на вівторок. Сьогодні тенденція до зміцнення гривні збереглася.

Національний банк і далі дотримувався режиму гнучкого курсоутворення та згладжував надмірні коливання на валютному ринку. Зокрема, у понеділок, 14 лютого, Національний банк продав 377 млн дол. США з метою згладжування коливань. Це дало змогу вгамувати тимчасовий сплеск попиту на валюту вже у першу годину роботи валютного ринку. У вівторок Національний банк, з огляду на переважання пропозиції валюти над попитом, вже викуповував валюту з метою згладжування надмірних коливань – загалом 50 млн дол. США.

За оцінками Національного банку, ситуація на валютному ринку лишається контрольованою. На сьогодні у порівнянні з 2014 роком валютний ринок України має за собою надійне макроекономічне підґрунтя, а також є значно стійкішим до шоків. Зокрема, це підтверджує досвід проходження валютним ринком періоду турбулентності у січні 2022 року.

Національний банк і далі стежитиме за балансом попиту та пропозиції на валютному ринку та за потреби проводитиме інтервенції як з продажу, так і з купівлі валюти. Наявний обсяг міжнародних резервів дозволяє Національному банку за потреби активно діяти на валютному ринку в послідовний та передбачуваний спосіб для нівелювання тимчасових сплесків".

Причина валютних коливань – в економіці, політиці і реакції зовнішніх інвесторів

Керуючий партнер "Фінансового клубу" Руслан ЧОРНИЙ вважає, що Нацбанк реагував на цю непросту ситуацію цілком адекватно.

Те, що гривня девальвувала, спричинили кілька факторів. Головний – це, мабуть, все-таки те, що Міністерство фінансів наприкінці року за один тиждень викинуло на соціальні виплати 75 мільярдів гривень. Ці гроші не зразу пішли на валютний ринок – тому що були свята, і якийсь час хтось відпочивав, але після свят ці кошти пішли на валютний ринок і спричинили те зростання курсу, який ми бачили.

Другий фактор – це, звичайно, політичний. Те, що відбувається ескалація з Росією і по всіх каналах усіх ЗМІ постійно про це говорять, навіть про те, коли саме буде напад – людей не може залишити спокійними, і якісь їх кількість таки починає панікувати. Це головна причина того, що відбувається в тому числі і зараз. Інших причин для коливань курсу якраз у лютому не було.

Третя історія – це те, що в тому  числі через політичні баталії зовнішні інвестори також дивляться на те, що Україна нестабільна і починають виводити звідси гроші. Зовнішні інвестори не продають облігації – вони просто не можуть продати їх більше якоїсь певної кількості, а дочікуються до погашення Мінфіном і не купують нові. Тобто не вкладають гроші в нові, як це було раніше. Дочікуються звершення терміну обігу облігацій, переводячи гривні у валюту – тобто виходячи на міжбанківські купівлі валюти – і виводять звідси кошти. Це той фактор, який давить на міжбанк і давить на зростання курсу.

Руслан Чорний (Фото: Фейсбук)

Це три фактори, які спричиняють ситуацію на зараз. І те, що третій фактор пов'язаний з інвесторами – він фактично почався тоді, коли почалася ескалація в Казахстані і це спричинило низку подій, що інвестори по всьому світу почали скидати облігації країн третього світу і виводити на свої "домашні" ринки, де в тому числі починають підійматися ставки. Бачимо, що в Європі і США досить сильна інфляція, і центробанки починають підіймати облікові ставки, в тому числі і ставки за своїми облігаціями. І це набагато цікавіше для інвесторів, ніж тримати у країнах третього світу.

Реакція НБУ на нещодавні події абсолютно адекватна. НБУ на початку року, коли були ці коливання, він почав продавати валюту і 1,5 млрд продав своїх резервів, і останнім часом почав відкуповувати, коли бачив, що ситуація повертається. Експерти вважають, що Нацбанк найбільш професійно поводився в тих умовах, тому що не було дуже сильного зменшення резервів, і коли настав час – НБУ почав відкуповувати резерви назад.

Якщо говорити про економіку, якщо не буде подальшої політичної ескалації, не буде серйозних змін – а до речі, населення вже починає звикати до того, що з Росією все неспокійно і до такої політичної ситуації, тож не зважає на події, що впливають на валютний ринок. Зараз бачимо постійні заяви про те, що "напад буде", і навіть точні дати називаються, "це буде завтра" - і не бачимо серйозних коливань на ринку. Тобто купівля валюти зараз є, це факт. Бачимо це, і навіть те, що тривають хакерські атаки на банки, що спричиняє в тому числі тимчасові неможливості розрахуватися безготівкою, на цьому тлі підприємці просять розраховуватися готівкою. Трохи не довіряють банківській системі і не розуміють, що буде далі. Але дуже великого скачка не спостерігаємо, який міг би бути в ситуації, коли ці кілька факторів склалися разом. Тобто напевно що далі буде зниження курсу. Чи буде до 26 – не думаю, але що курс відкотиться назад – це точно.

Переходимо в режим перманентного хвилювання

Натомість економіст і політолог, кандидат економічних наук Андрій НОВАК вважає, що реакція Нацбанку на загрози щодо валютного ринку була запізнілою.

Фінансові ринки – це як нервова система в організмі людини. Вони реагують найшвидше і найбільш чутливо на всі події, і тому те, що валютний ринок України, як і фондовий безпосередньо по державних облігаціях, зреагував на кількамісячне нагнітання ситуації навколо скупчення російських військ біля українських кордонів – в принципі, це не дивно, - констатує Андрій Новак. - Тому що подібним чином реагує будь-який фінансовий ринок будь-якої країни, або міжнародні фінансові майданчики, коли йде така негативна нагнітальна інформація. Але в принципі, ситуація в цій сфері в Україні  добра тим, що як такої, паніки на роздрібному ринку немає, тому що біля жодного пункту обміну валют ви не побачите не те що будь-якої паніки чи ажіотажу, а й більш-менш значущої черги хоча б з 4-5 осіб. Тобто всі ці коливання реалізуються винятково на міжбанківському валютному ринку, де валютою торгують банки, і тут провідна роль регулятора – Національного банку України. Він повинен якраз в такі форс-мажорні періоди працювати як єдиний регулятор, як центробанк, гасити оці надмірні коливання на валютному ринку, для чого в нього є золотовалютні резерви. Тим більше, що зараз вони рекордні, тому є всі фінансові можливості гасити ці коливання в зародку. Плюс до фінансових можливостей, в регулятора є і адміністративні можливості. Тобто навіть коли під час торгового дня відбувається надмірне коливання курсу, наприклад, Нацбанк може в будь-який момент ці торги припинити як такі, щоб не давати можливості цим панічним діям реалізовуватися. Нацбанк у нас від початку девальвації гривні, яка почалася там приблизно з 20 січня, зреагував, але зреагував, я вважаю, надто пізно. Фактично в перший тиждень він ніяк не реагував, а вже потім, коли курс гривні наближався до позначки 30, він почав валютні інтервенції. Хоча міг запобігти всім цим процесам ще в зародку. Тобто реакція була, але запізніла.

Андрій Новак (Фото: Фейсбук)

Зараз ці коливання практично йдуть синхронно з інформацією про збільшення-не збільшення-відведення-не відведення військ, були якийсь час очікування певної дати вторгнення – 16 лютого, воно не відбулося, тому зараз ринок потрохи заспокоюється. Добре, що курс гривні не обвалився на всі ці панічні, ажіотажні інформації.

Тобто економічних підстав для цього немає, це суто психологічний фактор – є таке поняття "негативні очікування". Вони призводять на будь-якому до подібних стресових, форс-мажорних коливань. Це і знецінення внутрішніх облігацій, підвищення процентних ставок на них – це реакція на багатомісячне нагнітання інформації з приводу ймовірного вторгнення.

Я думаю, що пік хвилювань ми вже пройшли. Тому що всіма медіа – і українськими, і зарубіжними – активно анонсувалася певна дата вторгнення, і в цю дату нічого не відбулося, тому гадаю, що все позаду. В принципі, можна потроху заспокоюватися і приходити в звичний (в поганому сенсі, на жаль) режим, який у нас є, починаючи від 2014 року – режим постійного, перманентного хвилювання і очікування гіршого.

Читайте також

1