Як Україна переживе новий локдаун: економічний аспект

Українська влада втратила контроль над епідеміологічною ситуацією. Це стає очевидним з кожним днем: кількість захворювань невпинно зростає, медична система не витримує навантажень, вже не вистачає не тільки ліжок або обладнання, а й елементарно бракує кисню для підтримки важких хворих. 

Звісно, провина цілковито лежить на владі. Держава не використала весняний локдаун для підготовки до другої хвилі епідемії. З виділених 66 млрд грн на коронавірусний фонд майже третину, а це за попередніми даними 20,5 млрд грн, витрачено на "Велике будівництво".

Оприлюднені дані Рахункової палати підтвердили, що не було закуплено жодного апарату ШВЛ. Ба більше: нещодавно Степанов у своєму інтерв’ю підтвердив, що до жовтня держава не закуповувала кисень та кисневе обладнання для лікарень, перекладаючи відповідальність на місцеві органи влади та самі лікарні.

До яких економічних та політичних наслідків приведе новий локдаун

На думку політичного експерта та політтехнолога Тараса Загороднього, новий локдаун дуже сильно вдарить по бізнесу через те, що уряд фактично не забезпечує компенсаціями та не дає можливості пролонгації податків.

Звичайно, збитки будуть величезні: буде зростати безробіття, буде зростати соціальне напруження в нашій країні, - вважає він.

Загородній наголошує - у влади було вісім місяців для того, щоб підготуватись до нового масштабного локдауну, за цей час можна було розробити схеми щодо компенсації витрат: замість доріг направити кошти на підтримку медицини та компенсації підприємствам.

На жаль, гроші витрачені на абсолютно корупційні схеми. Влада демонструє неадекватність, це викликає вже обурення і протести, які рано чи пізно можуть закінчитися або достроковими парламентськими виборами, або президентськими, - наголосив політтехнолог.

Тож, водночас із тим, що влада розпилює державні кошти, перерозподілює зони впливу, вона одночасно розписується у своїй бездарності та безпорадності, оскільки фактично єдиним способом втримати епідеміологічну загрозу вбачають в посиленні карантинних заходів.

ТМ Епіцентр Фото: сторінка у Facebook

Сподівання просте: якщо закрити магазини, готелі, розважальні заклади та знову замкнути людей у своїх оселях, то вони не зможуть контактувати один з одним і таким чином поширювати вірус. Проте крім безлічі соціальних ризиків, можновладці не враховують іншу важливу складову: економічну. "Велюри" та "Епіцентри", що належать "своїм", все одно працюватимуть, а те, як упорається малий та середній бізнес – до уваги фактично не береться.

Тому важливо розібратися, як зимовий локдаун відіб’ється на економіці України, а отже й на кожному з нас.

Чому жорсткий карантин відклали на грудень

Ще у листопаді влада безапеляційно заявляла, що введення жорсткого карантину у грудні – вирішене питання. І навіть вічний міністр Аваков казав: "Моя особиста точка зору, що необхідно вводити локдаун якомога швидше. Тривалістю 3-4 тижні...". Тієї ж думки були президент і уряд. Після того, як 2 грудня Кабмін скасував "карантин вихідного дня" через неефективність, обговорювались різні дати локдауну у грудні та січні, але найбільш імовірним був варіант з 23 грудня до 15 січня. 

І попри це все урядові довелося запровадити жорсткий карантин тільки після свят - з 8 по 24 січня.

Існує підозра, що ці дати пов’язані з тим, що передноворічний виступ Вечірнього кварталу запланували на 22 грудня, ФОПи мітингують, а в Офісі президента розгорівся скандал навколо звинувачень Олега Татарова у корупції та злиття його справи генпрокуроркою Іриною Венедіктовою.

Новий рік (Фото з відкритих джерел)

Отже, влада скорегувала календар, аби на новорічні свята не зчинити обурення суспільства та масові протести. 

В офіційній заяві президента зазначається: "Ми даємо змогу бізнесу працювати, не втрачати грудень – один з найприбутковіших місяців року. І ми не будемо псувати людям свята, на які всі ви так чекаєте".

Які наслідки для бізнесу по собі лишив весняний локдаун

Перший тотальний карантин був запроваджений 12 березня і тривав він до 22 червня, хоча поступові послаблення почалися вже в травні. Пересічним громадянам він запам’ятався істерією в ЗМІ, відсутністю масок та медичного спирту в аптеках, штрафами по 17 000 грн та груповими рейдами поліції за "порушниками" в парках, на дитячих майданчиках та пляжах. Проте найбільш нищівних наслідків зазнала економіка Україна та, передусім,  малий і середній бізнес.

За офіційними даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України скорочення обсягів ВВП в січні-серпні 2020 року становило 5,8%.

Укрстат повідомляє про зростання безробіття за час карантину з 8,9% до 9,6%, що в натуральному вираженні означає 450 тисяч працездатних українців з загальною кількістю безробітних у 1,7 млн осіб.

Локдаун (фото з відкритих джерел)

Що стосується ФОПів, то вони втратили найбільше. Європейська бізнес-асоціація повідомляє, що третина опитаних асоціацією фізосіб-підприємців під час карантину втратили до 75% доходів. А це, відповідно, позначилося на відрахуваннях податків.

За офіційними даними Державної податкової служби за період локдауну значно скоротились надходження від цілого ряду категорій бізнесу. Найбільше втратили наступні галузі:

• Розважальний бізнес та заклади харчування. У березні податкові надходження складали 322,5 млн гривень, що майже на 10% більше ніж у березні 2019 року. Проте за наступні 3 карантинні місяці сума податків впала на 40% від аналогічного періоду 2019 року, тобто сумарно до 546,4 млн гривень.
• Туристична галузь у березні сплатила 58 млн грн. Проте за квітень-червень галузь "впала" на 57% в порівнянні з 2019 роком та сумарно принесла доходів державі трохи більше ніж у березні – 74,2 млн гривень.
• Готельний бізнес показує не кращу динаміку: зі 125 мільйонів гривень у березні до 176,9 млн грн за наступні 3 місяці (-59% у порівнянні с аналогічним періодом 2019 року).
• Виставковий бізнес теж став показовою жертвою карантинних заборон на масові заходи. Та й люди з очевидних причин вже не так активно хотіли контактувати один з одним на виставках та конференціях. Так, 37,9 мільйона податків у березні перетворилися на 60,3 млн грн за квітень-червень (падіння на 30% в порівнянні з 2019 роком).
• Кінотеатри чи не найбільше постраждали, адже на період карантину саме вони відчули на собі найбільше заборон. Ще в березні кінотеатри були заповнені та принесли державі податків на суму 20,5 млн гривень, що майже на третину перевищувало суми податків у березні 2019 році. Проте за квітень-червень 2020 року галузь майже вмерла: сумарно 11,8 млн грн в порівнянні з 40,1 млн грн у 2019 році, тобто скоротилася втричі. Та й за інформацією найбільших мереж кінотеатрів – після послаблення карантинних заходів, з липня та впродовж наступних місяців, до кінозалів повернулося на понад 5-10% відвідувачів в порівнянні з тим самим періодом 2019 року.

Важливо підкреслити, що після скасування жорсткого карантину жодна з цих галузей не тільки не відновили колишні обсяги доходів, але й не сильно зросли порівняно з місяцями локдауну. А це означає лише одне: значне невиконання податкових надходжень та подальші звільнення робітників.

Локдаун 2.0 проти бізнесу та економіки

Очевидно, що у разі введення карантину на свята, його би проігнорували на всіх рівнях - від місцевих адміністрацій до простих українців.

На думку Тараса Загороднього, у разі введення новорічного локдауну, в країні могла би скластись класична революційна ситуація, бо навіть у разі застосування всіх сил МВС, поліції на всіх би не вистачило.

Вакцина, коронавірус (фото: Pexels)

Інший експерт, радник президента з економічних питань, Олег Устенко, більш обережний в оцінках, проте також визнає як короткострокові, так  довгострокові втрати:

“Потрібно розуміти цінність людського життя. Якщо життя людей є пріоритетом, то економіка автоматично відходить на другий план. Коли мова йде суто про економіку, то тут можуть бути втрати в короткостроковій і довгостроковій перспективі”.

Як Зеленський вирішив підтримати бізнес

Обіцяні від Президента 8 000 грн допомоги підприємцям – це смішна цифра, яка не допоможе врятувати бізнес та не захистить від звільнення величезну кількість найманих працівників. Та й оголошені умови їх отримання є такими, що далеко не всі підприємці та наймані працівники зможуть на них сподіватися. Але риторичне питання: чи зможе держава заплатити навіть ці мізерні 8 тисяч?

Станом на листопад 2020 року поточний дефіцит бюджету України становить більш ніж 112 мільярдів гривень. Разом з тим тільки прогнозований дефіцит бюджету на 2021 рік становитиме 270 млрд гривень. А як ми пам’ятаємо, МВФ не дав восени чергову суму макрофінансової допомоги у розмірі $1,6 мільярда. Не виключено, що і запланований транш від МВФ на першу половину 2021 року у $1,5 мільярдів Україна теж не побачить.

Але радник президента з економічних питань Олег Устенко вважає, що з цим бюджетом можливо розв'язати питання виживання країни та фінансування ініціатив Зеленського.

Там закладені ці можливості підтримки сектору малого бізнесу. Але вважати, що це бюджет зростання чи соціального прориву – це було б занадто. Це типовий бюджет виживання країни в посткризовий період часу. Там є великий дефіцит на рівні 5,3% ВВП, але все ж економіка України виходить на відновлювальну траєкторію, - додав він.