Зеленський програв гру у піддавки: "Слуга народу" так і не став мером Кривого Рогу

З другої спроби мешканці Кривого Рогу таки обрали собі нового міського голову. За крісло мера у рідному краї президента Володимира Зеленського змагалися представник партії "Слуга Народу" Дмитро Шевчик та "Опозиційної платформи — За життя" Костянтин Павлов.

Вибори запам’яталися курйозними інцидентами під час голосування, протилежними результатами екзит-полів та плітками про "торги на Банковій". "Парламент.UA" розібрався, чому Кривий Ріг зараз у фокусі уваги, хто там стане мером та чого від нього чекати.

Другий тур виборів мера у Кривому Розі

У першому турі виборів найбільше голосів набрав 71-річний Юрій Вілкул, який керував містом вже понад 10 років. Усе б нічого, але після оголошення результатів він несподівано відмовився від боротьби за крісло мера нібито через стан здоров’я. Натомість закликав голосувати за Костянтина Павлова, з яким його пов’язувала багаторічна співпраця і в колишній "Партії регіонів", і в міській раді.

Повторне голосування на виборах міського голови у Кривому Розі провели у неділю, 6 грудня. За посаду змагалися кандидат від партії "Слуга Народу", гендиректор одного з промислових підприємств Дмитро Шевчик та представник "Опозиційної платформи — За життя", радник мера Кривого Рогу Костянтин Павлов. Фактично останній отримав шанс на другий тур тільки завдяки відмові балотуватися чинного мера Юрія Вілкула.

Зазначимо, що у "чесну політику" не грав жоден з кандидатів. Так, під час місячної виборчої кампанії громадянська мережа ОПОРА зафіксувала застосування "чорного піару" щодо кожного з кандидатів. Також запам’яталися агітаційні білборди, які ніхто не поспішав знімати навіть у "день тиші".

Тим часом Зеленський прямо не зізнавався, хто з кандидатів його прихильник. Водночас 4 грудня напередодні "дня тиші" Офіс президента поширив його відеозвернення до криворіжців. У ньому Зеленський закликав містян зробити "правильний вибір". Він сказав: "Агітувати за когось із кандидатів я не можу, але це і не потрібно. Ви люди розумні, самі все знаєте". Схоже на те, що гарант мав на увазі висуванця своєї політсили Дмитра Шевчика, за якого він агітував і раніше. Сам Шевчик опублікував це звернення, подякувавши президенту. Однак другий кандидат — Костянтин Павлов — не розгубився і також подякував Зеленському за підтримку, поширивши його звернення.

Як пройшов другий тур виборів у Кривому Розі

Не без курйозів. Так, мабуть, найбільше спостерігачам ОПОРИ запам’яталися дві ситуації. Перша — на одній із дільниць у вбиральні знайшли ймовірні бюлетені з позначками. Так, це було у фоє школи, і коли туди прибув представник одного з кандидатів на посаду мера разом із представниками ЗМІ, до них одразу підійшла охоронниця гімназії. Вона повідомила, що у туалеті закладу знайшла два предмети, зовні схожі на бюлетені.

Не менш цікава ситуація з пенсіонеркою, яка намагалася проголосувати за паспортом радянського зразка. Поліціянту довелося роз'ясняти їй, чому члени дільничної виборчої комісії відмовляються видавати бюлетень. Натомість жінка запевняла: на всіх попередніх виборах голосувала саме за цим паспортом.

А тепер серйозно. Станом на 20:00 до поліції надійшло 30 повідомлень, пов’язаних з порушеннями виборчого законодавства. За результатами їх розгляду складено два адміністративні протоколи та відкрито два кримінальних провадження. Зокрема, у голосуванні взяла учать недієздатна особа на одній із дільниць Тернівського району. Також поліцейські розслідують факт виявлення заповнених бюлетенів за межами виборчої дільниці. У підсумку Центральна виборча комісія зафіксувала, що явка у другому турі була дещо вищою, ніж у першому, — 36,72% проти 35,14% відповідно.

Хто стане мером Кривого Рогу

Ввечері після голосування передбачити явного переможця було складно, адже екзит-поли подавали кардинально різні результати. Так, за даними екзитполу від "Центру з досліджень розвитку технологій", проведеного на замовлення інформагентства "Голос UA", перемогу прогнозували Павлову з 58,86% голосів. Водночас його супернику від монобільшості "приписували" 41,14% голосів.

Однак дані екзит-полу, які оприлюднив телеканал "Україна 24", говорили про перемогу Шевчика. За даними цього опитування, кандидат від "Слуги Народу" отримав 51,7%, а Костянтин Павлов — 47,2%.

Зрозуміти, чому соціологія відрізнялася, не складно. Опитування, особливо під час виборів, часто стають засобом впливу та маніпуляцій думкою людей. Замовні екзит-поли можуть робити нерепрезентативну вибірку людей, ставити неточні чи некоректні запитання, на які можна дати лише однобічну відповідь, або ж просто "намалювати" потрібний результат.

Що цікаво, ввечері після оприлюднення перших екзит-полів один з анонімних Telegram-каналів, який часто "зливає" інформацію з Офісу президента, наголосив, що екзит-поли дали різні цифри, тому що "замовники" у них різні. Тобто, екзит-поли показували вигідні "замовнику" результати.

"Наше джерело повідомляє, що вночі (6 грудня — ред.) будуть торги на Банковій. Глава Офісу президента Андрій Єрмак особисто курує криворізький кейс. Якщо програє його, то це буде сильний удар по іміджу президента", — було зазначено у повідомленні.

З приводу іміджу президента та "торгів" політичний консультант та керівник аналітичного центру "ІНПОЛІТ" Сергій Биков заявив нам, що результати виборів жодним чином не псують довіру до Зеленського, адже "це були не його вибори".

"Якби Зеленський йшов у мери, він би легко переміг і Павлова, і Вілкула разом узятих. Проте на вибори йшов Дмитро Шевчик, а не Володимир Зеленський. Проводити жодні "торги на Банковій» не має жодного змісту, оскільки і Шевчик, і Павлов є представниками орбіти Ріната Ахметова, що дозволяє прогнозувати подальшу роботу міського голови Кривого Рогу", — вважає аналітик.

Остаточні цифри з’явилися лише ввечері 7 грудня — перемогу здобув кандидат від партії "Опозиційна платформа — За життя" Костянтин Павлов. Він набрав 56,97% голосів, повідомив на засіданні голова територіальної виборчої комісії Валентин Орлов. Тим часом за висуванця партії "Слуга Народу" Дмитра Шевчика проголосували приблизно 70 тисяч виборців (40,49%).

Зі слів Сергія Бикова, вибори будь-якого міського голови — це місцеві вибори, які мають надто малий стосунок до національної політики. Тим паче вони не мають жодного стосунку напряму до президента. Щоправда, вибори у Кривому Розі, мовляв, вчергове продемонстрували, що Зеленському "варто будувати партію, оскільки це допоможе відмежуватися від негативу".

"Сьогодні ж "Слуга Народу" не має брендового рейтингу, це скоріше частина людей, які підтримують президента. Тобто, Зеленський своєрідною парасолькою спускає свій рейтинг на партійний бренд і далі на кандидатів. Ця історія не працює і не може працювати після завершення умовного медового місяця президентства", — розповів він.

Яким мером буде Костянтин Павлов

Щоб відповісти на це питання, варто заглибитися у його біографію. А тут переплітаються і Росія, і "Партія регіонів", і Ахметов. Так, 47-річний Павлов закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом, де отримав спеціальність економіста, а потім — Міжнародний інститут менеджменту, який діє в Росії.

Працював на промислових підприємствах Кривого Рогу. Був заступником чинного мера Вілкула, а зараз працює його радником. Павлов був членом "Партії регіонів», яку пов’язували з олігархом Рінатом Ахметовим (очолював міську організацію політсили), та "Опозиційного блоку", а зараз є членом партії "Опозиційна платформа — За життя".

Новообраний мер був одним із 36 депутатів Ради, які у січні 2018 року голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.

Костянтин Павлов скоріше буде продовжувати політику Юрія Вілкула та робитиме імідж умовного господарника, вважає аналітик Сергій Биков. При цьому, його не можна називати саме представником "ОПЗЖ", попри те, що саме ця партія його і висувала.

"Під час розколу "Опозиційного блоку" на "газовиків" (Льовочкін, Бойко) та "шахтарів" (Ахметов, Новінський), Павлов залишився з шахтарською частиною. А вже напередодні виборів міського голови його представили як кандидата від ОПЗЖ", — зазначив він.