Бессараб Сергій

Бессараб Сергій – радянський та український військовий, генерал-лейтенант, учасник кількох гучних скандалів

Місце народження

Народився 13 листопада 1955 року у селі Старі Кайдаки, що в Дніпропетровській області

Освіта

• 1977 рік - закінчив Київське вище загальновійськове командне училище ім. М. Фрунзе.
• 1990 рік – закінчив  Військову академію ім. Фрунзе (м. Москва).
• 2002 рік – закінчив  Національну академію оборони України.

Родина

Дружина – Бессараб Алла Іванівна, пенсіонерка.

Син – Бессараб Сергій Сергійович.

Інших даних про родину у відкритих джерелах немає.

Коротка біографія

• Після отримання першого офіцерського звання в 1977 році Бессараб проходить типовий для радянського офіцера шлях – від командира взводу до командира мотострілецького батальйону. Потім отримує направлення на навчання у Військову академію імені Фрунзе.
• В 1990 році продовжує службу в Закавказькому, потім в Одеському військових округах. Після проголошення незалежності в українській армії обіймав посади від заступника командира полку до командира дивізії. У 2000 році відбув на навчання в Національну академію оборони України.
• З 2002 року - Бессараб начальник штабу — перший заступник командувача армійського корпусу Північного оперативного командування. Пізніше - перший заступник командувача територіального управління "Північ".
• 2005 рік - командувач територіального управління "Північ".
• 2007 рік - Сергій Бессараб став командиром шостого армійського корпусу ЗСУ.
• 2012 рік -  призначений першим заступником командувача сухопутними військами Збройних Сил України.
• 2014-2015 роки – на підставі дії тогочасних положень закону про люстрацію був звільнений з військової служби.
• 2015 рік – був повернутий на службу у збройні сили України.
• 2015 – 2017 роки - Сергій Бессараб командував антитерористичною операцією на Донбасі.
• 2017 – 2019 роки – заступник начальника Генерального штабу збройних сил України.
• Березень 2020 року – ВРУ проголосувала за призначення Сергія Бессараба на пост міністра з питань ветеранів України.
• Грудень 2020 року – Рада звільнила Бессараба з посади міністра з питань ветеранів України.

Військова служба після 2014 року

У 2014 році на хвилі революційного піднесення був ухвалений закон про люстрацію з жорсткими вимогами щодо кожного претендента на посаду в силових структурах та органах влади. Як вже вказано в досьє Сергія Бессараба генерал радянської школи потрапив під люстрацію і був звільнений з лав Збройних сил України.

Проте кадровий голод і нескінченні судові процеси спонукали до внесення змін у люстраційне законодавство. Президент Петро Порошенко (досьє Порошенка Петра) повертає генерала Бессараба на військову службу.

В кінці 2015 року  Сергій Бессараб був призначений командувачем сил АТО в Донецькій і Луганській областях. Це був складний період, коли після важких втрат під час фази активних боїв і відкритої агресії російських збройних сил було досягнено певних угод в Мінську. Головна мета цих угод – зупинити щоденні втрати як у підрозділах ЗСУ, так і в добробатах. А збройні угрупування терористичних псевдореспублік щоденними провокаціями намагались спровокувати українських військових на широкомасштабні дії у відповідь, і показати це світовій спільноті як порушення угод з боку України. Тому і завдання перед керівництвом АТО стояло надзвичайно складне. Потрібно було переосмислити події попереднього періоду АТО, організувати новий вишкіл збройних сил з врахуванням сучасних умов та отриманого досвіду, провести переозброєння, модернізацію військової техніки, забезпечити військові підрозділи новими сучасними видами озброєння. Важливим завданням також було припинення істерії, постійних пошуків "зради", проведення необхідних кадрових перестановок. І головне – не піддатись на провокації сепаратистів.

Важко сказати, що Бессарабу все вдалось. Про його роботу на посаді керівника сил АТО відгуки полярні – від звинувачень у некомпетентності і боягузтві до схвальної оцінки його діяльності.

Так відомий волонтер та блогер Віталій Дейнега в 2016 році заявив "Громадському радіо",  що генерал Бессараб забороняє українським військовослужбовцям стріляти з артилерії у відповідь на артилерійські обстріли бойовиків. Його колега Андрій Римарук був більш емоційним, коли написав, що “командира АТО вкусив упир і він стає сепаром”. Водночас інші офіцери з АТО стверджували, що ніякої заборони про збройну відповідь на обстріли не було, і в принципі бути не могло.

Також критикував Бессараба волонтер Роман Донік, що повідомляв про заборону керівника АТО пристрілювати зброю в 10-кілометровій зоні від лінії розмежування, щоб уникнути звинувачень у провокаціях та відкритті вогню.

А от волонтер та член Громадської ради мінсоцполітики Олексій Ліпіріді схвально відгукується про Сергія Бессараба і позитивно оцінює його діяльність на посаді керівника сил АТО.

У 2017 році генерал покидає зону АТО і призначається заступником начальника Генерального штабу. Очевидно, що його діяльність в АТО отримала від громадськості і військових в цілому позитивну оцінку. Інакше йому б не доручили виступати в лютому 2019 року у парламенті з доповіддю до 5 річниці військового конфлікту на сході України.

Сергій Бессараб на трибуні Верховної Ради (фото: mva.gov.ua)

Біографія Сергія Бессараба інформує, що з 2017 по 2020 рік він працює заступником начальника Генерального штабу Збройних сил України. На цей період припадає найбільший скандал у його військовій кар’єрі. Українські антикорупціонери розповіли на сайті "Антикор", що майор Ярослав Гончар – бізнесмен в погонах, фактичний власник ряду фірм і громадської організації - при підтримці генерал-лейтенанта Сергія Бессараба реалізував різні корупційні схеми по витягуванню грошей з оборонного бюджету. Зокрема викривачі написали, що саме Бессараб організував своєму партнерові зручні схеми закупки непотрібного військового обладнання. Мова йде про радіостанції Моторола, які по технічним характеристикам не відповідали необхідним вимогам, проте їх придбали на суму понад 667 млн гривень по вартості, що вдвічі перевищувала ринкову. В статі генштабівець Бессараб відкрито називається "відомим шахраєм", фінансовим махінатором, проте чомусь жодного доказу стаття не наводить, та й підпису конкретного журналіста під матеріалом немає. Напевно тому ці скандальні звинувачення ніяк не вплинули на подальшу кар’єру Сергія Бессараба.

Коротка міністерська кар’єра

На початку 2020 року партія Зеленського (досьє Зеленського Володимира) "Слуга народу" проводить переформатування виконавчої гілки влади. Уряд Олексія Гончарука відправлено у відставку. Новий Кабінет міністрів очолює Денис Шмигаль (досьє Шмигаля Дениса). В його уряді на посаду міністра з питань ветеранів рекомендовано генерал-лейтенанта Сергія Бессараба.

4 березня 2020 року   Верховна Рада України голосує за кандидатуру нового міністра. Ніяких особливих резонансних вчинків від Сергія Бессараба на новій посаді не було. Навпаки, як інформують журналісти, він не часто був присутній в своєму кабінеті. Але саме це, напевно, і краще. Міністерство непогано працювало без участі міністра, а його заступники (четверо з п’яти – бойові офіцери, учасники АТО, двоє отримали важкі поранення) гідно справлялись з роботою, що суттєво впливала на моральний стан суспільства і міжнародну репутацію країни.

З доступної інформації невідомо, чому міністр Сергій Бессараб досить регулярно  ігнорував робоче місце. Є інформація, що це пов’язано зі станом здоров’я, адже перед звільненням він тривалий час перебував у госпіталі. Та й у заяві на звільнення, яку він подав 15 грудня 2020 року, саме стан здоров’я був вказаний причиною відставки.

16 грудня 2020 року Рада задовольнила заяву Бессараба. Але журналісти на прощання нагородили ексміністра ще одним скандалом. Вони вияснили, що перед відставкою Сергій Бессараб був визнаний інвалідом першої групи і згідно з законом отримав разову грошову допомогу понад 525 тисяч гривень. Хоча криміналу в цьому не було, але громадськість визнала такі дії аморальними, адже ще й року не пройшло, як йому при звільненні з Генерального штабу Збройних сил України виплатили понад 1,9 млн гривень. Суспільству треба подумати, чи не забагато ми витрачаємо на генералів? А ще згадується фраза кримінальника Антибіотика з серіалу 90-х "Бандитський Петербург": "Генерал – це не посада, генерал – це щастя".