Предиткевич Олександр: «Наші друзі та рідні гинуть на війні - і ми не можемо залишатися осторонь»
Інтерв’ю з адвокатом, громадським діячем та засновником Глобального економічного Україно-Іспанського форуму
Керівник Офісу Президента України, колишній начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
Всі новиниБуданов Кирило Олексійович — український військовик, Герой України, ексначальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, генерал-лейтенант, учасник бойових дій з 2014 року.
Кирило Буданов народився 4 січня 1986 року в Києві. 2007 року закінчив Одеський інститут Сухопутних військ.
Після закінчення інституту служив у спецпідрозділі Головного управління розвідки Міністерства оборони України, де обіймав різні посади.
З весни 2014 року брав участь у бойових діях на Донеччині. Має кілька поранень, одне з яких тяжке.
6-8 серпня 2016 року провів спецоперацію у місті Армянську на тимчасово окупованій території Криму.
З 2018 до 2020 року – перебував на спеціальній роботі.
2020 року став заступником директора департаменту Служби зовнішньої розвідки України.

Кирило Буданов (Фото: ГУР Міноборони)
5 серпня 2020 року президент України Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова начальником Головного управління розвідки Міноборони України. На цій посаді Буданов змінив Василя Бурбу.
2 січня 2025 року Президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Буданова керівником Офісу Президента України.
Стало відомо, що в Буданова чотири дипломи про вищу освіту. У 2007 році він закінчив Одеський інститут Сухопутних військ, згодом навчався у Військово-дипломатичній академії імені Євгена Березняка. Також завершив навчання в аспірантурі Острозької академії за спеціальністю «Політологія». А в 2024 році Буданов закінчив Києво-Могилянську Бізнес-Школу, де пройшов курс "Стратегічна архітектура". На цьому курсі вивчають стратегічне мислення, дизайн-мислення, моделювання бізнес-процесів, організаційну культуру та стратегічне лідерство.
Відомо також, що Кирило Буданов володіє кількома іноземними мовами. Як розповів головний капелан розвідки Холодов, ексочільник ГУР часто ходить до церкви на сповідь і причастя.
4 квітня 2019 року, автомобіль Chevrolet Evanda Буданова був підірваний росіянином з документами, на ім'я Олексія Ломаки, який встановив міну, але вона передчасно здетонувала. Зловмисник і диверсійна група, яка мала підірвати українського розвідника, були затримані.
Перше офіцерське звання - лейтенант отримав у 2007 році, а у 2020-му вже став полковником. Наступного року, до Дня незалежності, Президент України надав Буданову звання бригадного генерала. Ще через рік, у квітні 2022 року, очільник ГУР стає генерал-майором. 7 вересня 2023 року Кирило Буданов отримує нове генеральське звання – генерал-лейтенант.
Як взірець особистої хоробрості та глибокої пошани серед військовослужбовців він нагороджений найвищими державними відзнаками. Кирило Буданов повний кавалер ордена «За Мужність» 1, 2, 3 ступенів. 23 серпня 2022 року за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу його нагородили Хрестом бойових заслуг. А 8 лютого 2024 року Буданову надали звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка».
Повний кавалер ордена "За мужність".
У грудні 2021 року Bihus.Info і "Слідство.Інфо" повідомили, що Кирило Буданов проживає разом з Олександром Гогілашвілі в будинку В’ячеслава Стрелковського, якого у ЗМІ називають організатором низки великих конвертаційних центрів на мільярди гривень. Колишній заступник глави МВС Гогілашвілі відомий низкою скандалів з поліцією на блокпостах та наявністю російського паспорта.

Кирило Буданов і Олександр Гогілашвілі (Фото: Інстаграм)
Дружина начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова Маріанна Буданова – парафіянка скандально відомого Покровського чоловічого монастиря “Голосіївська пустинь” Російської православної церкви в Україні (так званої УПЦ МП). Про це фейсбуці повідомив громадський та церковний активіст, політичний експерт Андрій Ковальов.

Маріанна Буданова (Фото: Інстаграм)
Він нагадав, що саме у цьому монастирі свого часу переховувався терорист так званої “ДНР” Рафаель Лусваргі.
Крім того, у монастирі, ймовірно, служили молебні за перемогу російської зброї.
Ще в листопаді 2021 року Кирило Буданов в інтерв'ю американському військовому виданню «Military Times» детально описав заплановану на кінець січня — початок лютого 2022 року повноцінну військову операцію Російської Федерації проти України, набагато масштабнішу, ніж це було у 2014 році. Політичне керівництво країни, «щоб не провокувати Путіна» взагалі відхрестилось від попередження розвідки. Проте Буданов продовжував наполягати на правдивості своєї інформації, особливо в останню добу напередодні повномасштабної війни. Його агентура доповіла і про заплановану атаку на Київ, і про намір захопити Гостомельський аеропорт. Представники ГУР зуміли унеможливити ці плани агресора.
Так, бійці-розвідники успішно зірвали операцію з масштабної висадки російських окупантів біля Гостомельського аеропорту, які згодом планували зайти та захопити столицю України.
Коли почалося оточення металургійного комбінату "Азовсталь" у березні 2022 року, який бомбили війська РФ, Буданов спланував повітряну операцію за участі українських пілотів і воєнних розвідників.
З березня до травня відбулося сім рейсів за допомогою вертольотів, щоб поповнити запаси боєприпасів, медикаментів, засобів зв’язку, нових сил та здійснити евакуацію важкопоранених.
З самого початку повномасштабної війни з РФ знайшов підтвердження «фірмовий стиль» Буданова щодо керівництва своїм відомством. Він не кабінетний експерт, а регулярний учасник бойових операцій за участю бійців ГУР. Так, у квітні 2022 року генерал особисто брав участь в операції розвідників зі звільнення населеного пункту Руська Лозова на Харківщині. Він також безпосередньо очолював своїх спецпризначенців під час найскладнішої операції зі звільнення від окупантів Вовчанського агрегатного заводу, кілька днів перебував саме на лінії бойового зіткнення.
А в серпні та жовтні 2023 року під особистим командуванням Кирила Буданова підрозділи ГУР МОУ провели перші в умовах повномасштабної фази російсько-української війни рейди на територію окупованого Кримського півострова, висадившись у районі мису Тарханкут.
З великої кількості ефективних спецоперацій Головного управління розвідки варто виділити участь розвідників у деокупації острова Зміїний (червень-липень 2022 року) та звільнення так званих «вишок Бойка» у серпні 2023 року. В кінці жовтня 2022 року бійці спецпідрозділу ГУР у Пскові на авіабазі знищили два сучасних бойових гвинтокрили і без втрат повернулись додому (майже 600 км від України).
Розповідаючи про успіхи ГУР, неможливо оминути й тему безпілотників. Саме Кирило Буданов звернув увагу на необхідність подальшого розвитку цієї галузі для військової розвідки, сприяв розробці їх нових типів. Безпілотники воєнної розвідки України атакували Сенатський палац в Москві на території Кремля, російські аеродроми, морські порти, склади озброєння, системи ППО та ПРО, літак дальньої аеророзвідки А-50 на території Білорусі та інші бойові літаки ворога, нафтопереробну інфраструктуру.
Також Буданов запропонував концепцію демілітаризації Чорного моря шляхом виведення Чорноморського флоту Росії з Криму. Для реалізації цього задуму для розвідників були розроблені багатоцільові надводні безпілотні човни Magura V5. Упродовж 2023—2024 років підрозділ ГУР МОУ Group-13 здійснили за допомогою цих дронів серію успішних уражень кораблів Чорноморського флоту РФ, що базується біля узбережжя Криму.
У квітні 2023 року російський суд заочно «арештував» Кирила Буданова. Його звинуватили у створенні терористичної організації, підготовки до теракту в складі організованої групи, незаконному обороті зброї та вибухових пристроїв. Буданов на це відповів лаконічно – сказав, що йому приємно. Для нього це показник хорошої роботи.
Завершуючи розділ, варто вказати на одну з останніх ефективних операцій ГУР, яку готував Кирило Буданов. Мова йде про знищення ворожих літаків у ніч проти 21 грудня 2025 року на авіабазі поблизу Липецька.
«Горіли два ворожі дороговартісні винищувачі Су-30 та Су-27. Внаслідок операції ГУР МО України, безпосередньо реалізованої представником руху опору злочинному російському режиму, обидва військові літаки агресора виведені з ладу», — зазначили в ГУР та додали, що орієнтовна сумарна вартість ураженої техніки — до 100 мільйонів доларів.
Інтриги щодо нової посади для Буданова не припинялись протягом 2025 року. Видання The Economist вказало, що джерелом таких чуток була багаторічна ворожнеча між очільником ГУР і Андрієм Єрмаком. Навесні 2024 року спроба керівника ОПУ ледве не завершилась успіхом, але, за джерелами видання, цього не сталось через втручання США.
В листопаді 2025 року у медіа поширилась нова хвиля чуток про звільнення Кирила Буданова. У коментарі для «ВВС Україна» очільник ГУР зазначив, що подібні чутки вже поширювалися раніше. Вони активно розповсюджуватись російською пропагандою та, на жаль, потрапляють і в український інформаційний простір.
“Це черговий вкид, і вже далеко не перший. На жаль, ці наративи в певний момент поширили в українському інформаційному просторі, багато їх тиражувала російська пропаганда. Але в цьому немає нічого дивного. Вкидання чуток та дезінформації — це те, що роблять для дестабілізації країни й команди,” — сказав журналістам Буданов.
Але не все, що попадало в ЗМІ, виявилось чутками. Упродовж жовтня 2025 року в Офісі президента дійсно розглядали варіанти звільнення Сирського, Буданова й Умєрова.
Проте листопад 2025 року закінчився зовсім не так, як планували в ОПУ. Втратив посаду не Буданов, а Єрмак. На початку грудня Зеленський розпочав консультації щодо нового очільника свого офісу. Аналітики заявили, що в цій ситуації визначальним був тиск з боку Білого Дому США. Там хотіли бачити наступником Єрмака саме Буданова. Зеленський не впирався, проте начальник ГУР від такої пропозиції відмовився. Майже місяць «обробляли» Буданова, щоб змінити його рішення і, очевидно, знайшли необхідні аргументи. 2 січня 2026 року Кирило Буданов заявив, що таки прийняв пропозицію Зеленського очолити ОПУ. Того ж дня був підписаний відповідний указ Президента України.
Коментуючи своє рішення перейти працювати на Банкову, екскерівник ГУР заявив:
«Продовжую служити Україні. Вважаю посаду керівника Офісу президента як ще один рубіж відповідальності перед країною. Для мене це честь і відповідальність — в історичний для України час зосередитись на критично важливих питаннях стратегічної безпеки нашої держави. Дякую за довіру!»