Бутенко Андрій

Бутенко Андрій Петрович — освітянин, громадський діяч, експерт з питань якості вищої освіти та академічної доброчесності. Колишній декан юридичного факультету та проректор з навчально-методичної роботи Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет»

Місце народження, освіта, родина

Андрій Бутенко народився 11 листопада 1978 року в селищі Гребінки Київської області.

В 1999 році отримав диплом у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова за спеціальністю "Історія та правознавство".

Другу вищу освіту здобув у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка за спеціальністю "Правознавство".

У 2001 – 2004 роках навчався в аспірантурі НПУ імені Драгоманова. За цей період підготував і захистив кандидатську дисертацію з історії України. Його науковий ступінь – кандидат історичних наук.

Андрій Бутенко одружений. Його дружина – Бутенко Оксана Миколаївна працює в Центрі адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу. Спочатку Оксана тривалий час перебувала на посаді Начальниці відділу управління ресурсами, діяльністю та розвитком. Зараз вона очолює відділ сприяння впровадження нових стандартів і процедур діяльності центральних органів виконавчої влади. Крім того, як секретар оргкомітету вона опікується проведенням Всеукраїнського конкурсу творчих робіт серед молоді.

Подружжя виховує дочку Ярославу.

Дружина міністра освіти і науки Оксана Миколаївна Бутенко

Робота за фахом

Варто вказати, що свій трудовий шлях Андрій Бутенко розпочинав не як педагог чи історик. У 1995 році він працював слюсарем із ремонту автомобілів на Гребінківському ремонтно-транспортному підприємстві.

Проте пролетарський період в його кар’єрі був короткий. Здобувши диплом у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова, Андрій у 1999 році почав працювати вчителем історії та правознавства Вишнівської загальноосвітньої школи №2 (Вишневе, Київська область).

В 2003 році Бутенко перейшов на роботу у Приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет». Цей навчальний заклад був його основним місцем роботи до 2019 року, де Бутенко обіймав посади:

• старшого викладача кафедри соціально–гуманітарних дисциплін;
• радника ректора;
• доцента кафедри історії та теорії держави і права;
• декана юридичного факультету;
• проректора з навчально–методичної роботи.

У 2015 році в Україні було створено Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Цей постійно діючий колегіальний орган відповідав за реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти, перебрав на себе певні функції Міністерства освіти і науки України - замінив Вищу атестаційну комісію (ВАК) та Державну акредитаційну комісію (ДАК).

Створення агентства стало частиною Угоди про асоціацію України з ЄС. Воно є асоційованим членом Європейської мережі із забезпечення якості вищої освіти (ENQA) та повноправним членом чотирьох міжнародних організацій у сфері забезпечення якості та академічної доброчесності, а саме: Міжнародної мережі агентств із забезпечення якості вищої освіти, Центрально-Європейської мережі агентств з якості, Міжнародного центру з академічної доброчесності, Глобальної мережі академічної доброчесності та Європейської мережі академічної доброчесності. Великі повноваження НАЗЯВО створюють можливість впливати на діяльність будь-якого закладу вищої освіти.

Проте перший склад агентства викликав хвилю обурення в країні. Частина його членів втратили посади як викриті плагіатори, декого виключили відповідно до закону «Про очищення влади». Суспільство вимагало перезавантаження НАЗЯВО, що і відбулось в грудні 2018 року. До складу оновленого органу був обраний Андрій Бутенко.

Новий склад агентства почав роботу в січні 2019 року. Його головою обрали Сергія Квіта, а Бутенко став його заступником. Квіт очолював НАЗЯВО до початку 2022 року. Тоді його знову обрали президентом Національного університету "Києво-Могилянська академія". 3 квітня 2022 року головою Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти став його заступник Андрій Бутенко.

За період роботи в НАЗЯВО Бутенко неодноразово залучався до розробки та імплементації основних нормативно-правових актів щодо забезпечення якості вищої освіти та академічної доброчесності в Україні, зокрема:

• Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» (від 02.11.2021 №1838-IX);
• Закон України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення якості вищої освіти» (від 02.05.2023 №3062-IX);
• Проєкт Закону України «Про академічну доброчесність»;
• внутрішня нормативна база Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, аналітичні і звітні документи з питань забезпечення якості вищої освіти.

Працюючи в НАЗЯВО, Андрій Бутенко неодноразово звертав увагу на проблеми, які визначатимуть подальший розвиток української освіти. Одним із головних викликів він називав демографічну кризу. Скорочення кількості молоді безпосередньо впливає на набір студентів, наповненість університетів та майбутнє всієї мережі закладів вищої освіти.

На думку Бутенка, кількість університетів і навчальних програм має відповідати реальному попиту та потребам держави. Водночас українські заклади освіти повинні підвищувати якість навчання і ставати конкурентоспроможними на міжнародному рівні.

Бутенко також наголошував, що навчання в університеті не повинно вважатися єдиним можливим шляхом для молоді. Держава, на його переконання, має одночасно розвивати вищу і професійну освіту, а вибір спеціальності та формату навчання повинен залежати від здібностей, інтересів і кар’єрних планів кожної людини.

16 липня 2026 року Верховна Рада України призначила Андрія Бутенка новим Міністром освіти і науки.

Андрій Бутенко – перший день на посаді міністра освіти і науки

Громадська діяльність, відзнаки та нагороди

Ще студентом Андрій Бутенко зарекомендував себе енергійним активістом-націоналістом. В 1994 році він приєднався до Спілки української молоді, а згодом очолив Васильківський районний осередок.

В 1996 році його обирають до керівних органів  Всеукраїнської громадської організації «Ліга Української Молоді». До 2004 року молодий педагог був членом правління, але це громадське об’єднання так і не вийшло на масовий рівень і зуміло охопити лише частину Київської області.

В 1998 році Бутенко ще більше радикалізувався і став одним із співзасновників Молодіжного Конгресу Українських Націоналістів, що з 2001 року трансформується в нову організацію Молодіжний Націоналістичний Конгрес.

Проте на початку 2000-х праворадикальні погляди не мають суттєвої підтримки в українському суспільстві. Ймовірно, через це Андрій Бутенко відходить від політики і проявляє все більший інтерес до правничої тематики.

З 2010 року науковець реалізовує низку своїх ініціатив в галузі юриспруденції. Його не бентежить, що колишній радикальний націоналіст співпрацює з проросійською Партією регіонів. І дійсно, чому бентежитись якщо у регіоналів Мінюст тоді очолював Олександр Лавринович, колишній палкий руховець і соратник Ющенка, що перебіг під крило Януковича. От і Бутенко теж влаштувався під тепле грошовите крило “захисника страусів”, і вже в 2010 році очолив Координаційну раду молодих юристів України при Міністерстві юстиції України. В 2012 році він входить до  Всеукраїнської міжвідомчої координаційно–методичної ради з правової освіти населення.

Тоді ж Андрій Бутенко виступив співзасновником Молодіжної громадської організації «Молодіжний антикорупційний комітет» і громадської організації «Фонд «Ефективна демократія».

Науковець був також засновником і керівником низки ініціатив та освітніх проєктів, зокрема:

• Всеукраїнський громадсько-освітній проєкт «Можливості і проблеми розвитку інновацій студентського самоврядування» (співзасновник та координатор);
• Правнича школа «Шлях до успіху молодого юриста» (засновник та координатор проєкту);
• Всеукраїнський форум молодих юристів «Правники — суспільству» (голова організаційного комітету);
• Всеукраїнський конкурс дитячих малюнків «Мої права» та «Я маю право» (голова організаційного комітету);
• Міжнародний правничий конкурс імені В. М. Корецького (голова організаційного комітету);
• Всеукраїнський щорічний конкурс серед молодих юристів на краще професійне досягнення «Молодий правник року» (співзасновник).

Активна громадська позиція та сумлінна фахова діяльність Андрія Бутенка  не залишились непоміченими. Він отримав різноманітні державні та громадські нагороди і відзнаки, серед яких:

• Грамота Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2021);
• Подяка Міністерства освіти і науки України (2016);
• Почесний знак Міністерства юстиції України (2010);
• Почесна грамота Київської міської державної адміністрації (2017)
• Подяка Київської міської ради (2013);
• Почесна грамота Національної академії педагогічних наук України (2016);
• Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеню (2016);
• Орден Святих рівноапостольних Кирила і Мефодія (2011);
• Орден Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності «За розбудову освіти» (2008);
• Подяка Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності (2006).

Критичні публікації і скандали

Переходячи на роботу в Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Бутенко обіцяв жорстокі покарання за плагіат в наукових роботах. Проте доктор філософських наук, професор Тетяна Пархоменко ще в 2019 році довела, що борець з плагіатом даремно забув про себе.

Дослідниця проаналізувала роботу Бутенка "Рейдерство в Україні, особливості, проблеми" і легко довела, що майже на 90% стаття Андрія Бутенка це плагіат зі статті дослідниці рейдерства Ірини Диби. А ще «винищувач плагіату» без жодних посилань використав праці Тараса Ткачука і Н.В.Крючкової.

Водночас виявивши плагіат у науковій роботі попереднього міністра освіти Лісового, Бутенко закликав не давати тому жодних пом’якшень і позбавити наукового ступеня. Лісовий не став чекати офіційних рішень НАЗЯВО і добровільно відмовився від ступеня кандидата наук.

Коли науковці з університетів дізнались розмір зарплати Бутенка в агентстві вони не тямили себе від обурення. Виявилось, що професор із великим стажем викладання отримує мізерні гроші у порівнянні з зарплатами в НАЗЯВО.

Найбільш критичний матеріал щодо діяльності керівника НАЗЯВО оприлюднило видання «Україна молода» в липні 2024 року. В статі вказано, що «регіонал» Бутенко використовує агентство для переслідування відомої дослідниці голодомору О.Стасюк, зокрема висуває проти неї фальшиві звинувачення, не зупиняючись навіть перед підробкою документів. Ініційоване ним рішення НАЗЯВО про позбавлення науковиці ступеня доктора історичних наук було скасоване в судах. Проведене журналістське розслідування з’ясувало факти фальсифікації з боку агентства, і Національна поліція України  зареєструвала кримінальне провадження щодо протиправних дій А. Бутенка та інших осіб, за  ч. 2 ст. 28,  ч.1. ст. 364, ч. 1 ст. 366  Кримінального кодексу України.

Також встановлено, що Андрій Бутенко став членом НАЗЯВО за результатами конкурсу 2018 року, який супроводжувався значним скандалом. Під час відбору конкурсна комісія допустила порушення процедури, зокрема Бутенка нібито перевели з квоти представників приватних закладів вищої освіти до квоти роботодавців, що дозволило йому пройти до складу агентства. Законність конкурсу оскаржували в суді, а його результати викликали жваві дискусії в академічному середовищі. Сам Бутенко публічно не коментував ці звинувачення.

А ще журналісти звернули увагу на недостатню рішучість керівника НАЗЯВО у прийнятті рішень щодо плагіату в дисертаціях деяких суддів. Буденко виправдовувався, що, мовляв, регламент роботи агентства не дозволяє НАЗЯВО самостійно ініціювати перевірки без відповідних звернень.