Гладковський Олег

Олег Гладковський - бізнес-партнер п'ятого президента України Петра Порошенка, фігурант гучних корупційних скандалів і колишній військовий чиновник.

Місце народження

Олег Гладковський (до 2014 року - Свинарчук) народився 5 лютого 1970 року в смт Чуднів, Житомирська область, Україна.

Освіта

У 1993 році закінчив Київський Автодорожній інститут (Національний транспортний університет), за фахом інженер з організації перевезень і управління на автомобільному транспорті.

Родина

Дружина - Ольга Авівовна Свинарчук (1966 р.н)
Троє синів:
Ігор (1994 р.н),
Михайло (1995 р.н),
Дмитро (2004 р.н.)

Кар'єра

• У 1993 році, спільно з Ігорем Кононенком і Петром Порошенком заснував АТ "Автотранссервіс", і до травня 1997 пробув директором підприємства.
• З травня 1997 року стало заступником генерального директора ЗАТ "Укрпромінвест", Олексія Порошенка, батька Петра Порошенка.
  У 1998-99 роках, "Укрпромінвест-авто" придбав Черкаський авторемонтний і Луцький автомобільний заводи. Так компанія отримала потужності для виробництва власних автобусів "Богдан" (назва, якому придумав особисто Олег Свинарчук) і вузлової зборки автомобілів ВАЗ і УАЗ.
• Також в 1998 році час Свинарчук став почесним консулом республіки Сейшельські Острови в Україні.
  З 2005 року, Олег Свинарчук був першим головою наглядової ради автомобільної корпорації "Богдан", а з липня 2012 р її очолив.
• 30 серпня 2009 року, згідно з документами скандального "Панамського досьє", Олег Свинарчук став власником і єдиним акціонером компанії Teckfold Investments Financial Corporation, надалі пов'язаної з багатьма корупційними скандалами.
• У тому ж 2009 році Порошенко продав Гладковському свою частку в "Богдані" і той залишився єдиним власником компанії. В обмін на акції Порошенко Гладковський отримав від нього в борг $ 100 млн (гроші позичалися у Порошенка на будівництво заводу в Черкасах) і міноритарну частку Свинарчука в Roshen та інших спільних бізнесах.
• Згідно з Указом Президента України Петра Порошенка № 646/2014 від 13 серпня 2014 року Олег Гладковський (який змінив прізвище Свинарчук на дівоче прізвище матері) став главою міжвідомчої комісії з питань політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.
• З 17 лютого 2015 року був першим заступником Секретаря Ради національної безпеки та оборони України.
• 4 березня 2019 року Президент Порошенко звільнив Олега Гладковського з посади першого заступника секретаря РНБО і з посади голови Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.

Нагороди

• Заслужений машинобудівник України (січень 2006 року).
• Відзнака Президента України - ювілейна медаль "25 років незалежності України"

Скандали

Основний скандал, який розгорівся навколо Олега Гладковського (Свинарчука) - це звинувачення в корупційних схемах, пов'язаних з компанією "Укроборонпром" і розкраданні великих грошових коштів на оборонних закупівлях.

Коли Гладковський очолював комісію з питань оборонно-промислового комплексу України при РНБО, він організував ремонт військової техніки та озброєння підприємствами, які належали йому, а саме - корпорацією "Богдан". Так само компанія "Богдан" налагодила випуск легкобронированной техніки та автомобілів подвійного призначення, які не знайшли в військах належної популярності через вельми сумнівної якості та експлуатаційних характеристик.

У березні 2018 року, Олег Гладковський виявився в центрі журналістського розслідування, в якому доводилася причетність МО України до корупційних схем в закупівлях озброєння. У журналі "Новий час" був опублікований матеріал про перепродаж чеських БМП-1 (випуску 1966-1983 років) польською фірмою Wtorplast за завищеними цінами. Факт закупівлі техніки "Укроборонпромом" через ланцюжок посередників в інтерв'ю "Бі-бі-сі" підтвердив міністр оборони Степан Полторак і НАБУ початок власне розслідування деталей цих закупівель.

Незабаром журналісти виявили ще одну компанію - кіпрську PetraLink Limited з тієї ж Чехії, яка придбала БМП-1, за документами проходив як модернізований БМП-1АК, за 154 тис. Доларів США за одиницю. А вже "Укроборонпрому" ця ж техніка від кіпрської PetraLink Limited дісталася по 176,7 тис. Доларів.

25 лютого 2019 року, команда розслідувачів "Бігус Інфо" опублікувала матеріал про закупівлю російських запчастин для техніки МО України. З документів розслідування видно, що в корупційній схемі брали участь сам Олег Гладковський, його син Ігор, знайомі Ігоря - Віталій Жуков і Андрій Рогоза, Павло Букін (в той час глава ДК "Укрспецекспорт", зараз Генеральний директор ДК "Укроборонпром"), Вадим Шкавро (директор Київського бронетанкового заводу), Яків Мормило (директор Харківського бронетанкового заводу), Роман Тимків (директор Львівського бронетанкового заводу).

Самі ж угоди із закупівлі запчастин для військової техніки організовувалися через три основні підставні фірми, одна з яких належала Петру Порошенку. В цілому, покупка списаних і відновлених російських комплектувальників, а також, знятих зі знищеної української техніки модулів, принесла учасниками схеми 250 млн. Гривень.

У черговій частині свого розслідування журналісти "Бігус Інфо" розкрили корупційну схему, пов'язану із закупівлею "Укоборонпромом" запчастин для ремонту авіаційної техніки. Йдеться про закупівлю комплектувальників у Росії, які призначалися для ремонту двох літаків Ан-26 Національної Гвардії Казахстану.

Вартість угоди становила 580 тис. Доларів, коли як реальна ціна з транспортними витратами становила всього 160 тисяч. На махінації учасники схеми заробили близько 300 тис. Доларів. Журналістам вдалося з'ясувати дані розподілу передоплати від угоди. Частка Олега Гладковського склала 30 тис. доларів, а його сина, Ігоря, 46,6 тис. доларів.

26 лютого 2019 року Олег Гладковського відсторонили від виконання обов'язків першого заступника Секретаря РНБО. Вранці цього ж дня активісти Національного корпусу і Національної дружини прийшли до маєтку Ігоря Гладковського з вимогою взяти його під варту.

7 березня 2019 року, НАБУ провело понад 20 обшуків за місцем проживання фігурантів справи, в тому числі в Олега та Ігоря Гладковських, Андрія Рогози, Віталія Жукова. За словами директора НАБУ Артема Ситника, відомство відкрило дві кримінальні виробництва.

17 липня 2019 року Олега Гладковського викликали на допит в НАБУ у справі про корупцію в Укроборонпромі.

17 жовтня 2019 року, Гладковський спробував вилетіти до Брюсселя, але йому перешкодили прикордонники. На Бориспільській трасі його затримали співробітники НАБУ.

На наступний день Олегу Гладковському вручили підозри в зловживанні службовим становищем і в ухиленні від сплати податків (ч. 2 ст. 364 та ст. 366-1 КК). Також НАБУ встановило, незадекларовані доходи дружини від здачі в оренду елітної нерухомості в центрі Києва.

19 жовтня Вищий антикорупційний суд почав розгляд можливості внесення застави. Прокурор пропонував суму в 100 млн грн.

20 жовтня, генеральний прокурор України Руслан Рябошапка заявив, що за тиждень з 14 по 20 жовтня Генпрокуратура зареєструвала три кримінальні провадження в оборонних закупівлях, в яких фігурантами виступають Гладковський і Сергій Пашинський. Олег Гладковський категорично відкинув висунуті проти нього звинувачення, його син пообіцяв подати до суду на журналістів. Представники "Укроборонпрому" заявили, що доповідь "Бігус Інфо" був "маніпулятивним".

21 жовтня за Гладковського внесли заставу 10 623 130 гривень, хоча прокурори спочатку пропонували 100 млн грн, і він вийшов на свободу, але з електронним браслетом і після здачі закордонного паспорта на час слідства.

Уже в липні він не з'явився на допит, а 28 жовтня 2019 роки виграв суд у НАБУ по цій неявці.

У червні 2020 року, НАБУ завершило слідство у епізоду про зловживання при постачанні військових вантажівок МАЗ 6317 (Богдан 6317) за завищеними цінами у дочірнього підприємства компанії "Богдан ". Але запобіжний захід так і не змінили.

На початку 2021 року колишній перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олег Гладковський (Свинарчук) подав до суду на журналістів видання BIHUS.INFO щодо захисту своєї честі, гідності та ділової репутації. Крім визнання неправдивою і спростування інформації, позивач також вимагає від журналістів відшкодувати моральну шкоду у 2 мільйони 40 тисяч 336 гривень.