Гончарук Олексій

Гончарук Олексій

Український політик та державний діяч, прем’єр-міністр України 2019-2020 років

Гончарук Олексій – адвокат, правознавець, доктор філософії з трьома вищими, але не зовсім державними освітами, наймолодший прем’єр-міністр в історії сучасної України.

Місце народження

Народився 7 липня 1984 року в Жмеринці на Вінниччині в сім’ї військового. Родина незабаром переїхала в м. Городня Чернігівської області.

Освіта

  • Після закінчення школи із золотою медаллю Олексій Гончарук отримав три вищих освіти.
  • 2006 рік - закінчив Міжрегіональну Академію управління персоналом за спеціальністю "Правознавство".
  • 2012 рік – закінчив Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю "Державне управління".
  • Згодом закінчив Києво-Могилянську бізнес-школу та "Аспен-інститут Київ".
  • Здобув науковий ступінь доктора філософії в галузі права.
  • Доцент кафедри фінансового та банківського права Інституту права ім. Володимира Великого.

Родина

Батько – Гончарук Валерій Юрійович служив військовим льотчиком. Деякий час перебував в Іраку. Після виходу на пенсію активно займався політикою, навіть балотувався до Верховної Ради у 2002 році. У 2003 році загинув у ДТП.

Мати – Гончарук Тетяна Володимирівна, медик. Після смерті чоловіка поїхала в Італію заробляти дітям на навчання. Там живе і досі.

Молодший брат Олег проживає в Чернігові зі своєю родиною, виховує двох дітей.

Робота за фахом

Навчаючись в МАУП Олексій підробляв і вантажником, і охоронцем на стоянці.

За фахом він теж почав працювати ще студентом. Два роки Гончарук обіймав посаду молодшого юриста на Городнянському заводі продтоварів.

2005—2008 роки – почав працювати юристом інвестиційної компанії PRIOR-Invest (Київ), а з 2006 року очолював юридичний відділ цієї компанії.

З 2007 по 2018 рік – мав право зайнятися адвокатською діяльністю (дозвіл на цей вид роботи було зупинено у 2018 році).

З 2008 року — арбітражний керівник, засновник і керівний партнер юридичної фірми Constructive Lawyers, що спеціалізується на наданні юридичних послуг у сфері інвестування та фінансування будівництва нерухомості.

З 2009 року — голова Всеукраїнської громадської організації "Асоціація допомоги постраждалим інвесторам". Заступник генерального директора ТОВ "Перша Українська Індустріально-Інвестиційна Компанія".

Після Революції гідності Олексій Гончарук працював радником на громадських засадах тодішнього міністра екології Ігоря Шевченка, але після скандалу з депутатом Онищенком припинив з ним відносини.

Згодом став радником першого віцепрем'єр-міністра — міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва, а також був головою третейського суду при ВГО "Союз інвесторів України".

У 2015 році Гончарук виграв конкурс на керівника аналітичного центру BRDO — Офіс ефективного регулювання, який був створений тодішнім міністром економічного розвитку та торгівлі Айварасом Абромавичусом за фінансової підтримки Канади та ЄС. Цей офіс займається поліпшенням умов ведення бізнесу та інвестиційної привабливості України. На цій посаді юрист пропрацював до 2019 року, коли влився в команду Володимира Зеленського.

Політична діяльність та державна служба

Олексій Гончарук схилявся до політичної діяльності ще до Євромайдану. Так у 2012 році він організовував акції протесту ошуканих інвесторів.

З кінця 2013 року регулярно перебував на Майдані. Збереглось відео від 23 листопада 2013 року, де видно як Гончарук закликає ставити намети на Майдані Незалежності. Він був активним учасником тих подій, проте не рвався на перші ролі. Журналістам представлявся: "Я, Олексій Гончарук, простий громадянин України".

Після перемоги нової влади приєднався до молодого політичного проєкту Олександра Солонтая "Сила Людей". У 2014 році під час парламентських виборів був першим номером у списку цієї партії. Втім, "Сила Людей" з результатом 0,11% не отримала жодного місця в Раді за списками.

Наприкінці 2018 року Гончарук створив разом з депутатом Київради Сергієм Гусовським та виконавчим директором ГО "Український інститут майбутнього" Віктором Андрусівим громадську організацію "Люди важливі", яка мала перерости в політичну партію.

Проте весною 2019 року Олексій Гончарук прийняв пропозицію приєднатись до команди Володимира Зеленського, хоча перемовини велись ще з осені 2018 року.

Після перемоги Зеленського на президентських виборах, Олексія Гончарука призначено заступником керівника Офісу Президента України. В ОПУ він відповідав за економічний блок.

Гончарук на трибуні Верховної Ради (фото: facebook.com/Oleksiy.Honcharuk)

Червень 2019 року – Гончарука призначають членом Національної інвестиційної ради та членом  Національної ради з питань антикорупційної політики.

За його ініціативи Зеленський підписав ряд указів, що сприяли розвитку бізнесу в країні. Було скасовано штраф за порушення касової дисципліни, мінімальний розмір оплати послуг нотаріусів, активізовано боротьбу з рейдерством та контрабандою. Гончарук провів аналіз указів попередників Зеленського і президент з його подання скасував 160 застарілих указів. Його швидкість у роботі, ініціативність та готовність працювати у команді подобались Зеленському, який і рекомендував Гончарука фракції своєї політичної сили як майбутнього очільника уряду.

В кінці серпня 2019 року Верховна Рада обрала Олексія Гончарука Прем’єр-Міністром, самим молодим в історії сучасної України. Крім того, це був чи не єдиний керівник Кабміну, на якого не впливав жодний олігарх.

Олексій Гончарук з президентом Зеленським (фото: facebook.com/Oleksiy.Honcharuk)

Його уряд одразу взявся за реформи, адже він задекларував досить амбітні плани. Зокрема було обіцяно іпотеку під 12-13% річних у гривні, відкриття ринку землі, концесії десятків державних об’єктів. За пів року під керівництвом Гончарука уряд домігся значних змін:

  •       Замінили практично усіх керівників стратегічних державних підприємств, де були зафіксовані корупційні процеси.
  •       Підписано новий контракт з Росією щодо транспортування газу на вигідних для України умовах.
  •       Розпочато процес найбільшої за часи незалежності приватизації, виставлено на продаж майже 1000 збиткових підприємств.
  •       Запущена програма дешевого кредитування для малого бізнесу, для чого уряд зумів виділити на 2020 рік 2 млрд гривень.
  •       Уряд зробив усе необхідне для відкриття ринку землі, підготував прийняття відповідного закону у березні 2020 року.
  •       Кабмін провів перші чесні концесійні конкурси морських портів "Херсон" та "Ольвія", підготував інші об’єкти для передачі в концесію.

В січні 2020 року був оприлюднений аудіозапис розмови в кабінеті Гончарука, де прем’єр називає себе "профаном в економіці", а знання президента в цій галузі називає примітивними. Пошук винних в отримані цього аудіозапису нічого не дав. Олексій Гончарук 17 січня подав у відставку, але Зеленський її тоді не прийняв.

Олексій Гончарук веде засідання уряду (фото: facebook.com/Oleksiy.Honcharuk)

Проте з січня 2020 року у фракції "Слуг народу" підігрівались антиурядові настрої, ЗМІ усіляко роздмухували негатив щодо КМУ. У авангарді антиурядової кампанії були парламентарі з "пулу Коломойського", адже уряд готував рішення про заміну керівництва "Центренерго" і трьох обленерго, що суттєво зачіпало інтереси олігарха.

4 березня 2020 року президент санкціонував відставку, і Рада звільнила Гончарука з посади прем’єр-міністра.

Критика і скандали

Перші скандали зачепили Гончарука ще до початку його політичної кар’єри. Компанія "Prior Invest", де Гончарук починав свій шлях юриста, потрапила у скандал з незаконним продажем землі під Києвом. "Українська правда" звинуватила селищну раду Коцюбинського у махінаціях з лісом, а "Prior Invest" у незаконній реалізації сумнівних ділянок. Прихильники Гончарука вказують, що влітку 2009 року майбутній прем’єр вже не працював у компанії "Prior Invest". Але журналісти встановили, що всі скандальні рішення селищна рада приймала ще у 2008 році, коли Олексій Гончарук очолював юридичну службу компанії.

“Наші гроші” піддали критиці рішення президента від 5 липня 2019 року, щодо звільнення державної уповноваженої Антимонопольного Комітету Агії Загребельської, яка послідовно боролась з корупційними схемами, та збереження на посаді голови Комітету Юрія Терентьєва, чиї дії, за підрахунками експертів, заподіяли шкоди Україні на суму понад 106 мільйонів гривень. Журналісти дізнались, що такі укази з’явились після зустрічі голови АМКУ з Гончаруком. Тому антикорупційні організації звинуватили саме його у неправильному і безпідставному рішенні.

Черговий скандал спіткав прем’єра в жовтні 2019 року, коли на брифінгу він змушений був визнати, що диплом юриста в нього недержавного зразка, як і звання доктора філософії в галузі права.

До фальшивих дипломів наше суспільство вже звикло, тому набагато гучніший скандал  викликала ідея Гончарука легалізувати гральний бізнес. Ціла мережа громадських організацій піддали нищівній критиці такі його погляди на поповнення державної скарбниці.

А вже після звільнення, Гончарука звинуватили в дефіциті масок для індивідуального захисту в умовах пандемії. САП навіть розпочала кримінальне провадження за фактом службової недбалості. Адже секретар РНБО Олексій Данілов писав листа прем’єру Гончаруку, щоб тимчасово заборонити вивіз з країни засобів індивідуального захисту. Гончарук цю пропозицію проігнорував, а спритні ділки лише за два місяці офіційно вивезли 38 мільйонів масок, не рахуючи контрабанди. А в країні розпочалась спекуляція, маски ввозились із-за кордону, продавались в кілька разів дорожче, певний період їх навіть не вистачало для всіх. Як написали в матеріалі OBOZREVATEL, "наївність колишнього прем'єр-міністра Олексія Гончарука виявилася гіршою за злодійство та корупцію".

Дата публікації: 30.03.2021
Дата останньої зміни: 30.03.2021
1