Великодній кошик в Україні за рік здорожчав на 18%: скільки коштуватиме святкове застілля
Кірєєв Денис
Банкір, екс-перший заступник голови правління "Ощадбанку"
Денис Борисович Кірєєв - відомий банкір з більш ніж 20-річним досвідом роботи в фінансових структурах. Реалізовував проекти в українських банках - "Ощадбанк", "Укрексімбанк", а також співпрацював з такими західними фінансовими установами як Citibank, Credit Lyonnais, ING, Rabobank. Був першим заступником голови правління "Ощадбанку". Глава опікунської ради ДЮСШ "ІППОН".
Місце народження
Народився 1 січня 1977 року в Києві.
Освіта
- Денис Кірєєв закінчив НТУУ "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Спеціальність - "Менеджмент і маркетинг".
- Післядипломна освіта в Інституті підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів для промисловості та будівництва. Спеціальність - "Фінанси".
- Закінчив спеціалізований Банківський Інститут UNICO в Амстердамі за програмою "Управління казначейством і ринки капіталу".
Сім'я
- Одружений. Виховує трьох дітей.
Коротка біографія
- З 1998 по 2000 роки Денис Кірєєв займав посади дилера, начальника казначейства, директора департаменту валютно-фінансових операцій в Київському Міжнародному Банку.
- У 2000-2002 роки - менеджер департаменту валютно-фінансових операцій в Credit Lyonnais Bank Ukraine.
- У 2002-2004 роки - головний менеджер управління корпоративного бізнесу Citibank Ukraine.
- З 2004 по 2006 роки - головний менеджер управління корпоративного фінансування в ING Bank Ukraine.
- У 2006-2008 роки - заступник гендиректора СКМ Фінанс. Корпоративний бізнес і Казначейство.
- 2006-2012 роки - член наглядової ради АТ "Укрексімбанку".
- 2008-2010 роки - член ради директорів GROUP SLAV AG, генеральний директор SLAV Менеджмент.
- З 2010 по 2014 роки - перший заступник голови правління "Ощадбанку".
- У 2014-2019 роки - керівник фондів "Private equity Fund" і "Fixed income Fund".
- 05.03.2022 року - було вбито за державну зраду Україні.
Кар'єра
Кар'єра Дениса Кірєєва понад двадцять років тісно пов'язана з банківським сектором. За цей час він працював як в українських банках, так і в міжнародних. Він також керував інвестиційними фондами, де 90% інвесторів були представниками Євросоюзу.
Денис Кірєєв народився в Києві, там же закінчив перший випуск Технічного ліцею КПІ. В НТУУ "Київський політехнічний інститут" отримав вищу освіту за спеціальністю "Менеджмент і маркетинг ". Післядипломну освіту отримав в Інституті підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів для промисловості та будівництва за спеціальністю "Фінанси". Закінчив також Банківський Інститут UNICO в Амстердамі, "Управління казначейством і ринки капіталу".
Професійну кар'єру Денис Кірєєв почав в 1998 році в Київському Міжнародному Банку (Rabobank International і ЕBRD), де до 2000 року обіймав посади дилера, начальника казначейства, а також директора департаменту валютно-фінансових операцій.
У 2000 році, попри успішне просування по кар'єрних сходах, Кірєєв Денис Борисович перейшов в Credit Lyonnais Bank Ukraine, де до 2002 року працював менеджером департаменту фінансово-валютних операцій.
Наступним місцем роботи Дениса Кірєєва став Citibank Ukraine, в якому він обіймав посаду головного менеджера управління корпоративного бізнесу з 2002 по 2004 роки.
У 2004-2006 роки продовжив кар'єру головним менеджером управління корпоративного фінансування в ING Bank Ukraine.
У період з 2006 по 2008 роки Денис Кірєєв був заступником генерального директора в СКМ Фінанс. Тоді ж він став членом кредитної ради ПУМБ - Першого Українського Міжнародного Банку.
З 2007 по 2012 роки входив до складу наглядової ради "Укрексімбанку за квотою Верховної Ради.
Протягом двох років, з 2008 по 2010, Денис Кірєєв входив до ради директорів австрійської компанії GROUP SLAV AG, розташованої у Відні, здійснював стратегічний розвиток та управління бізнесом, бувши генеральним директором SLAV Management.
Важливим етапом кар'єри Дениса Кірєєва був період з 2010 по 2014 роки, протягом якого він обіймав посаду першого заступника голови правління АТ "Ощадбанк".
З 2014 по 2019 рік протягом п'яти років займався управлінням двох інвестиційних фондів - "Private equity Fund" і "Fixed income Fund", 90% фінансування яких здійснювалося інвесторами з Європейського Союзу.
Громадська діяльність
У сферу інтересів Дениса Кірєєва входить підтримка молодих спортсменів. Він є керівником опікунської ради дитячо-юнацької спортивної школи "ІППОН", заснованої у 2012 році за підтримки Федерації дзюдо в Україні. У школі діти вивчають різні єдиноборства - дзюдо, карате, самбо.
Погляди, висловлювання
Про державні банки
Продавати свої активи держава повинна, коли вартість цих активів буде високою. На сьогодні економіка не в кращому стані й держава не зможе отримати кошти, на які можна було б розраховувати.
Як підкреслив Денис Кірєєв, державні банки повинні виконувати важливу державну роль і функцію - вони повинні бути стабілізуючим елементом регулювання і впливу на ринок.
З урахуванням того, що для України на сьогодні досить критичним є співпраця з МВФ і міжнародними фінансовими організаціями, державні банки могли б стати певним драйвером економічного зростання. Тому на сьогодні категорично не можна продавати державні банки.
Про корупцію
Потрібен хоча б один орган, який буде боротися з корупцією. Одна з ключових проблем - це корупція. Тіньова економіка - це наслідок, в тому числі й корупції. В Україні велика кількість правоохоронних органів - МВС, СБУ, НАБУ, антикорупційна прокуратура, антикорупційний суд, ДБР, але ефективної боротьби з корупцією ми, на жаль, не бачимо.
Тому плодити кількість правоохоронних органів - не є розв'язання проблеми. Потрібно змінювати підходи до людей, які там служать, готувати професіоналів, підвищувати грошове утримання, стимулювати боротьбу з корупцією. І наявних правоохоронних органів більш ніж достатньо, щоб перемогти корупцію.
Про співпрацю з МВФ
На сьогодні фактично немає альтернативи МВФ. Внутрішніх джерел інвестицій немає. Бюджет має колосальні проблеми. До конфлікту з Російською федерацією, у нас були досить непогані стосунки, і Росія інвестувала в економіку України, але на сьогодні питання закрите. І ми можемо розраховувати тільки на МВФ, де ключовим гравцем є Сполучені Штати.
І якщо МВФ повірить в програму реформ і розвитку нашого уряду, то підтягнуться й інші інвестори - міжнародні фінансові інститути та інші інституціональні приватні інвестори та банки. Тому, на сьогодні у нас тільки цей шлях.
Про глобальну економічну кризу
В Україні основний експорт - продукція сільського господарства, металургія, хімії практично вже немає, і третє основне джерело експортної виручки - це так звані заробітчани. Оскільки Європа свою активність скорочує, заробітчани повертаються додому. Експерти роблять прогнози про скорочення пересилання грошей в Україну. Металургія з урахуванням загального глобального спаду економіки, отримає суттєвий удар, впаде як маржинальність, так і обсяги продукції.
Що стосується продуктів сільського господарства, це та галузь, яку держава обов'язково повинна підтримати. І саме ця галузь може бути певним драйвером підтримки економіки України.
Про залучення іноземних інвесторів
Ми були індустріально розвиненою державою, але на сьогодні Україна - де-факто є аграрною країною. Тому, нам потрібно залучати інвестиції в сільське господарство. У нас є проблематика з інфраструктурою і транспортом. Це те, що фактично забезпечує ефективний експорт і ефективність сільського господарства (одна з компонент).
Необхідно позначити ключові галузі, які можуть стати драйверами економічного розвитку. Наприклад, енергетика. Україна завжди була експортером електроенергії, але, на жаль, ми ці позиції втрачаємо. Необхідно інвестувати серйозні кошти в атомну енергетику.
На мій погляд - інфраструктура, транспорт, сільське господарство та енергетика - це повинні бути ключові пріоритетні галузі для інвестування.
Про податкову амністію
Україні, безумовно, потрібна податкова амністія. Якщо наш бізнес зберігає гроші в західних банках, використовує різні офшорні структури, це говорить про те, що вони уникають надмірно високого оподаткування і друге - не вірять у стабільність системи тут і вважають за краще зберігати гроші на Заході.
У той момент, коли Україна зробить податкову амністію, скаже - сьогодні точка нуль - будь ласка, заводьте гроші в країну, інвестуйте, все починається з чистого аркуша. Я переконаний, більшість бізнесу прийме це рішення.
Якщо ми будемо змінювати податкове законодавство, впроваджувати загальне декларування і ганятися за грошима з точки зору правоохоронної системи, в яку громадяни та бізнес не вірять, наш бізнес буде намагатися ховати зароблені гроші якнайдалі.
Якщо держава створить економічні умови, то бізнес гроші в країну поверне. І це буде, на мій погляд, дуже важливим джерелом залучення інвестицій в економіку нашої країни.