Королевська Наталія

Королевська Наталія

Політик, народна депутатка декількох скликань

Королевська Наталія – успішна бізнесвумен з Луганщини, проросійська політична діячка, колишня міністерка соціальної політики України, лідер партії "Україна — вперед" та активна депутатка-опозиціонерка після 2014 року.

Місце народження

Народилась 18 травня 1975 року в місті Красний Луч (нині - Хрустальний), Ворошиловградської (нині – Луганської) області.

Освіта

Дані про освіту пані Королевської вважаються не цілком вірогідними, проте використовуються в медіа.

  • В 1997 році заочно закінчила економічний факультет Східноукраїнського національного університету за спеціальністю "Менеджмент у виробничій сфері".
  • У 2002 році закінчила Донецьку державну академію управління й отримала диплом про перепідготовку за спеціальністю менеджмент організацій.
  • У 2011 році захистила кандидатську дисертацію та отримала диплом про присудження наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю "Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)".

Родина

Чоловік – Солод Юрій Васильович, бізнесмен та політик, депутат ВРУ 8-го та 9-го скликань.

Діти – сини Ростислав (2001 р.н.), Ярослав (2008 р.н.), Макс (2019 р.н.) та прийомна дочка Марія (удочерили у 2017 році).

Коротка біографія

Королевська Наталія Юріївна виросла на Луганщині, мати її була вчителькою, батько директором шахти. Старший брат Костянтин з початком перебудови швидко став відомим у регіоні підприємцем, який і прилучив Королевську до свого бізнесу, коли їй ледь виповнилось 18 років. З подальшої біографії Наталії Королевської видно, як стрімко розвивався її власний бізнес.

В 1993 році вона працює менеджером в СП "ЕТКО", яке в цьому ж році було реорганізоване в АТЗТ "МЕТА". У новій структурі Королевська вже обіймає посаду фінансового директора.

З 1998 по 2001 роки - працює комерційним директором фірми "МЕТА Компані", власники якої лише вона і брат. Основний вид діяльності – торгівля металобрухтом. Цей бізнес залишиться в її пріоритетах і надалі, якби не складалась кар’єра.

Костянтин Королевський в кінці 90-х перебрався в Москву, де швидко просувався вгору владними сходинками (деякий час навіть працював заступником міністра регіонального розвитку Російської Федерації). Але його сестра вже самостійна фігура у бізнесі і міцно стоїть на ногах. На початку 2000-х в неї формується ціла імперія на Луганщині: тут і охоронна фірма, і медіахолдинг, і аграрна структура ТОВ "Агромета", і виготовлення заморожених напівфабрикатів, і, звичайно, торгівля металобрухтом. Досьє Наталії Королевської відзначає, що традиційно біля десятка підприємств оформлено на її батьків, а решта на друзів, родичів, тощо.

У 2001 році вона придбала найвідоміше своє підприємство ВАТ "Луганськхолод" (входить в п’ятірку найбільших виробників морозива України), яке швидко модернізувала, створила нові підрозділи, удосконалила керівництво і маркетингову політику. Очевидно ця структура слугує для вдоволення зростаючих амбіцій Королевської, адже тут реєструється торгова марка "Королівське морозиво", а для "Книги рекордів Гіннеса" приготували найдовший у світі рулет з морозива.
Незабаром починається і її політична кар’єра.

У 2002 році вона обирається депутаткою Луганської обласної ради. У 2004 році вона підтримує кандидата в президенти Віктора Януковича. А коли у 2005 році Королевська знайомиться з Тимошенко (досьє Тимошенко Юлії), її політичні погляди змінюються докорінно. Вона у своїх виступах відкрито захоплюється лідеркою "Батьківщини", а на ВАТ "Луганськхолод" навіть почали випускати морозиво "Юля" у вигляді серця. Незабаром досьє Королевської Наталії фіксує радикальні зміни у її біографії – бізнесвумен вступає в команду Юлії Тимошенко, потрапляє у виборчий список БЮТ і у 2006 році стає депутаткою ВРУ 5-го скликання.

В БЮТ Королевська одна з відповідальних за "східний напрям". Її обирають до складу політради партії "Батьківщина". Перед позачерговими виборами 2007 року вона контролює місцеві штаби Луганщини й восени цього року знову обирається по списку БЮТ до Ради 6-го скликання. А у 2008 році біографія Наталії Королевської поповнюється цікавим фактом – журнал "Фокус" оцінив її статки у 243 мільйони доларів і поставив на 93 місце у рейтингу найзаможніших українців.

У 2009 році вона відповідає за президентську кампанію Тимошенко на сході України, проте не проявляє активності, і цей регіон на виборах президента України у 2010 році демонструє мізерну підтримку лідерки БЮТ. Після поразки на цих виборах Тимошенко незабаром ув’язнюють. А у Наталії Королевської в той час уже настільки виросли амбіції, що вона намагається очолити БЮТ. Не отримавши підтримки, вона в грудні 2011 року обирається головою Української соціал-демократичної партії України, яку у 2012 році перейменовує в партію Наталії Королевської "Україна – Вперед!" (після виключення її в березні з лав БЮТ за розкольницьку діяльність).

Експерти прогнозують, що нова партія на парламентських виборах буде відтягувати електорат БЮТ на користь діючої влади. І дійсно, у Королевської величезна фінансова підтримка, лише її рекламу фахівці оцінили в суму близько 200 мільйонів доларів. Але в Раду 7-го скликання партія Королевської не попадає, бо отримує лише 1,58% голосів виборців. Проте одразу стає остаточно зрозумілим, в чиїй команді вона грала. Досьє Наталії Королевської поповнилось указом президента Януковича від 24 грудня 2012 року про призначення її міністром соціальної політики України.

На цій посаді Королевська ніяких успіхів не досягла, отримувала лише суцільну критику як з боку Європарламенту й опозиційних депутатів, так і від частини фракції Партії регіонів. Після перемоги Революції Гідності Верховна Рада звільнила її з посади міністра (лютий 2014 року).

У 2014 році починається новий етап в біографії Наталії Королевської – опозиційний. Вона входить до складу партії "Опозиційний блок" і на позачергових президентських виборах навіть висуває свою кандидатуру, яка потім швидко знімає. По списку "Опозиційного блоку" обирається до Ради 8-го скликання. Після розколу партії у 2018 році Наталія Королевська разом з "розкольниками" переходить в "Опозиційну платформу – за життя". Її нова партія на позачергових парламентських виборах займає друге місце і по її списку Королевська обирається депутаткою Верховної Ради України 9-го скликання.

Скандали, чутки та тіньові схеми

Перший гучний скандал у Наталії Королевської трапився 2004 року. Деякі ЗМІ звинуватили її в сприянні приїзду в Сєвєродонецьк на скандальний з’їзд "сепаратистів" мера Москви Юрія Лужкова. В той час вона ще не була відомим політиком, і скандал швидко вщухає.
Після обрання Королевської депутаткою ВРУ від БЮТ, вона поступово отримує контроль над виборчими штабами політсили на сході України. Здібна підприємниця швидко навчилась конвертувати політику в гроші, розробила кілька нескладних схем. До прикладу, в місцевого аграрія Юрія Журавльова депутатка отримує значну суму й обіцяє після виборів повернути набагато більше і ще надати певні преференції. Гроші аграрія привласнюються, а в центральному офісі БЮТ Королевська розповідає, що є, мовляв, впливовий аграрій в якого тисячі селян, які зі своїми родинами проголосують так, як він скаже. Проте йому потрібно заплатити. Королевська отримує на це кошти й спокійно теж їх привласнює. Також добре спрацьовувала схема отримання грошей за обіцяні в майбутньому посади.

Після повторного обрання до парламенту у 2007 Наталія Королевська уже вагома фігура в БЮТ, голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової й регуляторної політики та підприємництва. Коли Юлію Тимошенко обирають Прем’єр-міністром уряду, Королевська лобіює призначення міністром вугільної промисловості Віктора Полтавця, а потім з його сином Іваном Полтавцем розгортає тіньовий вугільний бізнес. Причому, за схемою Королевської, гроші знімаються на різних етапах. Масштаби розкрадання в галузі обурили колегу Королевської по фракції БЮТ, керівника Незалежної профспілки гірників Михайла Волинця, який і викрив ці злочинні схеми. Скандальний бізнес Королевської був облаштований ґрунтовно. Її посередники збирали гроші за дозволи на роботу копанок, які вкрили всю область. Незгодні їй платити отримували проблеми від правоохоронців. Потім вона через підконтрольного міністра призначає своїх людей керівниками на державні підприємства "Ровенькиантрацит" (Юрій Зюков – її партнер по бізнесу) і "Свердловантрацит" (Олександр Плювако – колишній директор однієї з фірм Королевської). Саме на ці структури здається вугілля з копанок, яке продається державному підприємству "Вугілля України". Кабмін виділяє кредит на оплату вугілля, державні підприємства розраховується з власниками копанок, а Королевська отримує немалий відсоток. Незабаром вона разом з уже згаданим сином міністра Іваном Полтавцем реєструють ТОВ "Центр розвитку вугільної промисловості Донбасу". Через цю структуру Королівська вже сама поставляла вугілля з копанок на електростанції і збагачувальні фабрики, а також збувала його через держпідприємства. А на складах шахт завали з тисяч тонн вугілля все ніяк не продавались і шахтарі сиділи без зарплати.
Невтомна Королевська також пробила в Кабміні дотації та кошти на капітальне будівництво саме для "Ровенькиантрацит" і "Свердловантрацит", як для провідних підприємств галузі, щоб ніби підтримати колективи напередодні президентських виборів. Уряд не скупився, а "свої" директори переказувати бюджетні гроші на рахунки Королевської.

По масштабу "вугільних схем" зрозуміло, що бюджет втратив астрономічні суми, проте скандали, публікації, викриття Михайла Волинця не завдали Королевській шкоди. Напевно через президентські вибори 2010 року, що неухильно наближались. І на цих перегонах Наталя Королевська змогла теж добряче заробити. Всіх своїх ділових партнерів в Луганській області вона у БЮТі видає за нових прихильників Тимошенко. Для роботи з ними штаб Тимошенко виділяє величезні кошти, значну частину яких Наталія Королевська привласнює.

Після призначення міністром соціальної політики України Наталія Королевська потрапляє у новий скандал. Нардеп Геннадій Москаль розповів про написану Королевською заяву в міліцію, що після призначення міністром соцполітики вона ніби то втратила свій університетський диплом, висловивши сумнів в його існуванні взагалі.

Через короткий час пані міністр виступила перед журналістами і показала ксерокопії документів, серед яких був і дублікат диплому Східноукраїнського національного університету. У підсумку, журналісти самі провели розслідування і з'ясували, що Королевська була переведена до ВНЗ за підробленою довідкою, яку видав неіснуючий навчальний заклад. А за словами викладача, який поставив підпис в заліковій книжці Королевської, її серед студентів він не пам’ятає.

У 2013 році журналіст Олег Перетяка написав заяву в генпрокуратуру з вимогою провести розслідування злочину Королевської. Однак прокурор проігнорував вимогу.

Досьє Наталії Королевської поповнилось новими фактами розкрадання бюджету за недовгий період роботи на міністерській посаді. Її схеми прості та ефективні. Спочатку на посади керівників Державного центру зайнятості, різних Фондів соціального страхування призначаються "свої" люди, які знають що робити. Потім десятки різних схем під їх наглядом починають викачувати бюджетні кошти. Лише деякі приклади – на неіснуючі фірми переводились гроші за неіснуючі лікарняні, придбано приміщення за 140 млн гривень при ринковій вартості менш як 70 мільйонів, майже на 80 мільйонів закуплено непотрібного обладнання по завищеній ціні, десятки мільйонів "відмивались" з капітальних витрат, йшли "відкати" з кожної закупки, будь то оргтехніка, дитячі подарунки чи санітарно-курортне оздоровлення.

Після 2014 року скандали навколо Королевської вже носили зовсім інший характер. Її бізнес на Луганщині привернув увагу правоохоронців. В новинах про Королевську вже йшлось не про її статки чи успішні оборудки, а про напади на неї активістів, виклики до слідчих, тощо. Так її двічі обливали "зеленкою" - перший раз у Слов’янську в травні 2016 року та в Одесі 2 червня 2017 року.
Королевська не приховує своїх проросійських поглядів, не визнає російської агресії. За це на зустрічах з людьми вона часто піддається обструкції.

У 2015 році Генеральна прокуратура повідомила, що ведеться розслідування проти Королевської та Єфремова щодо можливого фінансування ними сепаратистів. У тому ж році, під час її поїздки в Донецьку область, Королевську зустрічали пікетами й запитаннями, чому вона досі не у в’язниці, навздогін кричали "Вали в Росію".

Те, що Королевська знову почала використовувати різні махінації та тіньові схеми у 2016 році встановив журналіст Денис Казанський. Виявилось, що вона вагонами з Києва, використовуючи підставні документи відправляє брухт кольорових металів на територію так званої "ЛНР". А далі оформляються інші фіктивні документи і метал через Росію майже легально експортується в Європу. Позаяк у Королевської залізне правило – на себе особисто вона нічого не оформлює, все записується на підставних осіб, то вона і надалі гуляє на волі, критикуючи постмайданівські зміни в країні.

В лютому 2020 року Наталія Королевська виступила з вимогою повернути в школи російську мову, заявивши, що українська мова – це формальність, а в Україні й так усі розмовляють російською мовою.

Те, що поруч з Королевською у Верховній Раді два останні скликання засідає її чоловік Юрій Солод, для одіозної депутатки, схоже, замало. І от на останньому з’їзді ОПЗЖ вона стоїть поруч з 19-річним сином Ростиславом, якого 24 вересня 2020 року офіційно затвердили кандидатом у депутати Краматорської міської ради від її ж партії. В той же день на своїй сторінці у фейсбуці потенційний юний депутат в демагогічному стилі матусі написав, що останні дні працює над стратегією розвитку міста, щоб зробити Краматорськ інвестиційно привабливим та комфортним для життя. В тому, що хлопець стане депутатом сумнівів мало, адже це місто – одна із бізнес-вотчин сім’ї Королевської.

Дата публікації: 22.10.2020
Дата останньої зміни: 27.11.2020