Кучма Леонід

Кучма Леонід – скандальний політик, ефективний суспільний маніпулятор, єдиний президент України, що обіймав посаду два терміни.

Місце народження

Народився 9 серпня 1938 року в селі Чайкине Новгород-Сіверського району, Чернігівської області

Освіта

1955-1960 роки – навчався на фізико-технічному факультеті Дніпропетровського університету.
Кандидат технічних наук – даних про наукову роботу у відкритих джерелах немає.

Родина

Дружина – Людмила (1940 р.н.) займається громадською діяльністю та благодійництвом.

Дочка – Олена (1970 р.н.) – другий шлюб з олігархом Віктором Пінчуком.

Онуки — Роман (1991 р.н.), Катерина (2003 р.н.), Вероніка (2011 р.н.).

Коротка біографія

• 1960-1966 рр. - Інженер, старший інженер, провідний конструктор, помічник головного конструктора.
• 1966-1982 рр. - Технічний керівник випробувань ракетно-космічних комплексів космодрому Байконур.
• 1975 рік – Обраний членом ЦК КПУ.
• 1975-1981 рр. - Секретар партійного комітету Конструкторського бюро "Південне".
• 1979 рік – Лауреат Ленінської премії як інженер-ракетобудівник
• 1981-1982 рр. - Секретар парткому Виробничого об'єднання "Південний машинобудівний завод" (Дніпропетровськ, нині Дніпро).
• 1982-1986 рр. - Перший заступник генерального конструктора КБ "Південне".
• 1986-1992 рр. - Генеральний директор ВО "Південний машинобудівний завод" (один з найбільших у світі заводів з виробництва бойової та ракетно-космічної техніки).
• 1990-1992 рр. - Депутат Верховної Ради I скликання, член Комісії з питань оборони і державної безпеки.
• 1992-1993 рр. - Прем'єр-міністр України, член Ради національної безпеки. У вересні 1993 року подав у відставку.
• 1993-1994 рр. - Президент Українського Союзу промисловців і підприємців.
• Березень 1994 року – Обраний народним депутатом України II скликання, член міжрегіональної депутатської групи.
• Липень 1994 року — Обраний Президентом України. Змінив на вищому державному посту Леоніда Кравчука.
• 1994-1996 рр. - Співголова Конституційної комісії.
• 1997 рік – Виступає ініціатором створення організації ГУАМ.
• Листопад 1999 року — Кучма повторно обраний президентом України.
• 2002 рік – суддя Василенко порушує проти Кучми карну справу (підозра участі у вбивстві Гонгадзе). Верховний суд справу закрив.
• 2005 рік – передає владу президенту Ющенку, очолює "Президентський фонд Леоніда Кучми "Україна".
• 2011 рік – ГПУ порушує проти Кучми справу за підозрою в причетності до вбивства Гонгадзе. Суд вирішує, що справа порушена безпідставно.
• 2014 рік – призначений представником України в ТКГ у Мінську. У 2018 році заявив про вихід.
• 2019 рік – президент Зеленський повертає Кучму представником України у ТКГ.
• Липень 2020 року – Леонід Кучма вдруге припиняє роботу у ТКГ.

Президентський період – перемоги, поразки, скандали

В липні 1994 року Леонід Кучма перемагає в другому турі президентських виборів. В основі його програми 2 посилання: не слова, а справи та чітка проросійська позиція (вплив його керівника штабу українофоба Дмитра Табачника).

Стан справ в країні був критичним — інфляція становила 400%, ВВП впав на 20%. Залежність економіки України від Росії була на рівні 80%. З ініціативи президента Кучми була проведена фінансова реформа, в результаті якої з’явилася стабільна національна валюта — гривня. Завдяки його особистому контролю, була налагоджена робота банківського сектора. В період першого президентського терміну в країні почалася приватизація, були запущені аграрна і земельна реформи.

Досьє Леоніда Кучми констатує, що в цілому, на кінець першої каденції результати були більш ніж позитивні: вдалося погасити всі заборгованості по виплаті зарплат і пенсій, збільшити золотовалютні резерви України, частково погасити великий борг перед МВФ.

В 1996 році під тиском президента була прийнята Конституція України, що остаточно закріпило створення повноцінної незалежної держави.

Завдяки зусиллям Леоніда Кучми Україна змогла отримати статус космічної держави: в 1995 році був проведений запуск першого національного супутника "Січ-1", українська техніка бере участь у міжнародній космічній програмі "Морський старт", в 1997 році український космонавт Леонід Каденюк здійснює політ у космос у складі команди шаттла.

На міжнародному рівні за час його першого президентства було реалізовано багатовекторність. Кучма нормалізував відносини з Росією, добився партнерських відносин щодо постачання енергоносіїв. Водночас ініціював створення ГУАМ. Із західними партнерами просував ідею залучення України до структур НАТО.

Але в біографії Леоніда Кучми відмічено, що вже в кінці 90-х у суспільстві зростало невдоволення, стрімко скорочується кількість прихильників президента. І на це були вагомі причини. Приватизаційна політика сприяла появі мінімального прошарку багатіїв-олігархів, які прибрали до рук більшу частину промислово-виробничих активів країни за мізерні, а то і фіктивні кошти. В той таки час клан чиновників та різних правоохоронців, суддів та генералів за вірну службу отримав фактичну недоторканність, був позбавлений контролю і з боку керівництва країни, і з боку суспільства. Ці посадовці швидко побудували розкішні маєтки, накопичилимільйонні статки, втратили совість і будь-яку повагу до закону та громадської думки.

При Кучмі сформувалась наявна і нині партійно-олігархічна система, що закріпила і захищає їх здобутки середини 90-х. Середній клас так і не виник, більшість населення зубожіла і поповнила електорат лівих партій.

В кінці першої каденції Кучми виникає і міцніє опозиція з-поміж його колишніх висуванців – ВО "Громада" на чолі з Павлом Лазаренком впевнено йде на парламентські вибори 1998 року. Рух теж нарощує електорат, а пропрезидентської політичної сили так і немає, цю роль лише приміряє НДП (Народно-демократична партія). В цій ситуації, перед наступними президентськими виборами Кучма показує себе умілим суспільним маніпулятором. Він залякує населення можливими наслідками комуністичного реваншу і нав’язує думку, що лише він здатний зупинити лідера КПУ. Схема спрацьовує. В другому турі президентських виборів 1999 року йому віддають голоси всі противники Компартії, й в біографії Леоніда Кучми фіксується чергова перемога – він вдруге обирається президентом України.

Другий президентський термін – це майже суцільні невдачі та скандали.

У 2000 році нардеп Олександр Мороз оприлюднив записи з так званих плівок Мельниченко, на яких голос, схожий на голос Кучми, дає вказівку розправитись з опозиційним журналістом Георгієм Гонгадзе. В країні розпочались протести під гаслом "Україна без Кучми!". Партійні лідери та громадські діячі вимагали його відставки й суду. Пізніше Леоніда Кучму звинуватили в замовленні побиття опозиційного депутата Єльяшкевича, проте цей скандал так і не набув значного резонансу.

У 2001 році ВРУ кілька разів намагалась почати процедуру імпічменту, але не вистачало голосів. На міжнародній арені Кучма теж стрімко втрачав довіру та підтримку. У 2002 році так званий скандал з "Кольчугами" значно погіршив відносини між Україною та США. Причина скандалу – ті ж "плівки Мельниченка", де голос, схожий на голос Кучми, дає вказівку продавати станції радіотехнічної розвідки "Кольчуга" в Ірак.

У 2001 році українська ракета збиває над Чорним морем ізраїльський пасажирський літак, що летів в Росію. Вибачення Кучми в стилі – ну помилка, з ким не буває, сотні прикладів у світі - загострили стосунки і з Ізраїлем, і з Росією. Конфлікт навколо острова Тузла у 2003 році змусив Леоніда Кучму піти на чергові поступки Російській Федерації.

В досьє Леоніда Кучми відзначається мінливість зовнішньої політики в цей період. Так у 2002 році він декларує курс на інтеграцію в НАТО та ЄС. У 2003 році громадськість знайомлять з планом Україна — НАТО, а президент заявив, що Україна чекає на асоційоване членство в євроатлантичних структурах. В тому ж році Україна відправляє контингент миротворців в Ірак. Проте вже у 2004 році різкий поворот — Кучма виключає з Військової доктрини перспективу вступу України в НАТО та ЄС. Він заявив, що на даному етапі Україна не готова до вступу в НАТО та Євросоюз.

Фактично, на кінець президентства Леонід Кучма розтратив усі досягнення попередніх років, створив проти себе рішучу консолідовану опозицію як серед політичних партій, так і в суспільстві, набув образу "кримінального пахана", який роздає накази кого вбити, а кого лише побити. І громадськість вірить, що саме він замовив вбивство Євгена Щербаня, В’ячеслава Чорновола, Юрія Кравченка. Не дарма наступний президент Ющенко свою кампанію побудував на критиці Кучми, хоча той уже заявив, що балотуватись не буде.

Діяльність після президентства

У 2005 році прем'єр Микола Азаров своєю постановою надав колишньому президенту Кучмі пенсію до кінця життя в розмірі окладу президента. Крім того, йому виділили резиденцію в елітному селищі під Києвом, обслуговчий персонал та охорону коштом бюджету.

З 2005 року він очолює Президентський фонд Леоніда Кучми "Україна", займається благодійництвом, опікується талановитими дітьми.

У 2011 році суд остаточно відкидає звинувачення у його причетності до вбивства Гонгадзе.

Серпень 2014 року – у спільному звернені трьох президентів, з Кравчуком та Ющенком підтримав курс України щодо інтеграції в НАТО.

2014-2020 роки працював у Мінську, де представляв Україну у ТКГ.

Червень 2017 року – Леонід Кучма різко критично виступив на міжнародній конференції "Світанок Європи: історична закономірність цивілізованого просування" в Києві. Учасники були шоковані його заявами про жадібність Євросоюзу, про лицемірство Сполучених Штатів. Експрезидент звинуватив нинішню владу у відсутності в країні державності та економіки, закликав повернути попередній рівень розвитку науки, техніки, авіабудування, заявив, що сучасна Україна стала сировинним придатком і "суб’єктом політичних маніпуляцій".
Слід звернути увагу, що сьогодні вдвічі більше українців вважають його успішним президентом, ніж у 2004 році. Але помилки його президентства слід пам’ятати. Особливо кадрові призначення одіозних політиків на найвищі посади – Віктор Медведчук, Дмитро Табачник, Павло Лазаренко, Віктор Янукович та інші.