Русскій воєнний корабль, іди нах**

Роман Валентинович Грибов — прикордонник Державної прикордонної служби України. Автор відомої фрази "Русский военный корабль, иди нахуй".

Роман Грибов народився 1990 року у місті Золотоноші Золотоніського району Черкаської області. Його однокласники розповідають, що в Золотоноші він живе з мамою у районі заводу імені Лепсе - РМЗ. Вчився у школі №2. Відмінником не був, але завжди проявляв активність, ініціативність, нескорений дух.

Закінчив Золотоніський професійний ліцей (2008, спеціальність — машиніст бульдозера).

Служив у морській піхоті чотири роки за контрактом.

Перебував у Севастополі у російському полоні разом з побратимами. 29 березня 2022 року повернувся з полону додому на Черкащину. Прикордонника нагородили відзнакою "За заслуги перед Черкащиною".

Популярна фраза, що пішла в народ, - "Русский военный корабль, иди нах**!" — це тепер відомий інтернет-мем. Саме так сказав Роман Грибов, коли 24 лютого військовий корабель запропонував йому здатися під час атаки на острів Зміїний.

Це була одна з перших атак при віроломному вторгненні росії в Україну. В результаті атаки зв`язок з прикордонниками перервався і три дні їх вважали загиблими. Однак 28 лютого з'ясувалося, що насправді команда із 13 військових жива і нині перебуває у російському полоні.

Згодом з'ясувалося, що острів атакували крейсер "Москва" та патрульний корабель "Василий Быков". 7 березня "Василий Быков" пішов саме туди, куди його послали. Він був затоплений українськими військовими.

Українські катери заманили росіян до підготовленої, обладнаної та чудово замаскованої вогневої позиції артилерійської бригади. Яка у потрібний момент зробила залп, який накрив патрульний корабель.

В інтерв`ю черкаським ЗМІ мати українського героя, Тетяна Рудольфівна, розповіла, що її син не міг вчинити інакше:

Прадід Романа – Олександр Петрович Грибов пройшов війну, був командир частини. Патріотизм, мужність і стійкість характеру нині проявляє і його правнук. Ми з Ромою пройшли дуже важке життя. І мені дісталося, і йому. Мене дістають болячки, але разом ми мужньо все витримали. Він звик до труднощів. Я його вчила добру і всьому хорошому. Вчила, що найголовніше в житті - люди, а гроші – це вже другорядне, що треба любити свою землю, свою Батьківщину.

Я дуже ним пишаюся. Він - мужній, сильний і добра людина, великий патріот. Ромка не здасться. Викрикнути такі слова, у таку напружену хвилину, могли коштувати сину життя. Та він не злякався. Весь світ підхопив цю фразу, як заклик. Деякий час ми були у невідомості. Від нас приховували, поки не вияснили ситуацію. Це були важкі дні. Коли прийшла перевірена інформація, трохи заспокоїлася, бо знаю, що мій мужній син живий. Команда піхотинців разом із прикордонниками відбивали атаки на острів до масштабної війни 2 місяці. Я з ним воювала телефоном. Останній зв’язок був з сином 24 лютого. Коли телефонував, то були обстріли, тоді почула синове: "Мамо, тримайся, бо у нас дуже гаряче".

Коли мій син послав корабель, я зрозуміла, скільки гордості, непереможності у цих словах. Це стало закликом до боротьби проти проклятого окупанта в усьому світі. Це підбадьорило весь світ!

Цікаво, що у повсякденному житті, за її словами, вона ніколи не чула від сина матюків.

Люди плакали, почувши це. А ось місцева влада ніяк не відреагувала, ніхто не подзвонив, не підтримав. Для простих людей мій син - герой", - каже Тетяна.

Фраза Романа Грибова за день стала мемом. Її почали друкувати на плакатах, на одязі, на дорожніх вказівниках, перепощувати у соцмережах.

Свою чергою, Укрпошта оголосила конкурс на найкращий ескіз поштової марки із зображенням того самого корабля. Переміг у конкурсі ось цей малюнок.

Читайте також

Досьє

Привид Києва