Рютте Марк

Марк Рютте - нідерландський політик, лідер праволіберальної «Народної партії за свободу і демократію» з травня 2006 до серпня 2023 року, 1 жовтня 2024 року заступить на посаду Генерального секретаря НАТО.

Марк Рютте - чотири рази очолював уряд Нідерландів, майстер переговорів та компромісів, послідовно підтримує Україну у боротьбі проти російської агресії.

Місце народження, родина, освіта

Марк Рютте народився 14 лютого 1967 року в місті Гаага у протестантській сім’ї. Його батько Ісаак Рютте до повернення в Нідерланди обіймав високу посаду у Голландській Ост-Індії на території нинішньої Індонезії, мати працювала звичайною секретаркою, хоча була із заможної родини.

Перша дружина батька Петронелла Ерманна Ділінг померла в японському концтаборі. У них було троє дітей. Ісаак Рютте одружився з молодшою сестрою померлої дружини Ерміні Корнелією. В цьому шлюбі Ісаак став батьком ще чотирьох дітей і наймолодшою дитиною був Марк.

Коли в 50-ті роки минулого століття Індонезія націоналізувала все майно Голландської Ост-Індійської компанії, родина повернулась в Гаагу, де згодом і народився майбутній політик.

Після закінчення гімназії в Гаазі Марк Рютте деякий час планував поступати в консерваторію, адже з дитячих років захоплювався грою на фортепіано. Проте згодом змінив плани та вступив на історичний факультет всесвітньо відомого Лейденського університету, який був заснований ще в 1575 році.

В 1992 році він отримав ступінь магістра з історії. А свою любов до музики він реалізовував час від часу граючи на громадському фортепіано на головному вокзалі міста.

Початок трудової діяльності, активна участь у політиці

Після закінчення навчання в університеті молодий викладач історії вирішує попрацювати в бізнесі. Марк влаштовується на роботу до глобальної корпорації Unilever (один зі світових лідерів на ринку побутової хімії). Спочатку працює менеджером з персоналу в одному з регіональних відділень. При цьому, щоб остаточно не поривати з набутою професією, він продовжує вчителювати у місцевій школі, проводячи уроки раз на тиждень (до речі, робив це і під час роботи в уряді).

Марк старанно виконував обов’язки менеджера з персоналу Van den Bergh Nederland (дочірньої компанії Unilever) і згодом отримав підвищення. З 1997 по 2002 рік він працював директором з персоналу в операційній компанії корпорації.

Проте Марка Рюттера все більше цікавить політика, захоплюватись якою він починає ще в студентські роки. Тоді його було обрано головою молодіжного крила місцевої Народної партії за свободу і демократію (голландські ліберали, офіційна абревіатура партії – VVD). Закінчивши університет, Марк в 1993 році полишає «молодіжку» і впевнено просувається до керівництва партією. З 1993 до 1997 року був членом ради Народної партії за свободу і демократію.

В 2002 році Марк Рютте закінчує роботу в приватних компаніях і зосереджується на політичній кар’єрі. Під час парламентських виборів того ж року він працював у штабі Народної партії за свободу і демократію. Порівняно з попередніми виборами партія суттєво покращила свій результат. Вона посіла третє місце і увійшла до правлячої коаліції.

Робота в уряді, боротьба за керівництво Народною партією за свободу і демократію

З 2002 року партія Рютте незмінно приймає участь в урядових коаліціях. Хоча Марк знаходився у прохідній частині партійного списку до Палати представників Генеральних штатів (нижня палата парламенту Нідерландів), але вирішив піти у виконавчу владу. В першому уряді прем’єра Балкененде його призначили державним секретарем із соціальних питань та зайнятості (державний секретар це фактично заступник міністра). Правда цей уряд існував недовго і через 86 днів коаліція розпалась. Нові вибори теж були успішними для Народної партії. Новий кабінет Балкененде був більш стабільним, Рютте отримав ту ж посаду. В уряді він відповідав за страхування, соціальне забезпечення, умови праці, а також питання міграції. Його головним успіхом стало прийняття Закону про працю та допомогу.

В 2004 році після парламентських виборів його партія продовжили співпрацю з коаліцією. У третьому уряді Балкененде Рютте посів пост державного секретаря з питань освіти, культури та науки. На цій посаді він в першу чергу зайнявся удосконаленням нідерландської системи вищої освіти, щоб зробити її конкурентоспроможнішою на міжнародному рівні. Робота в уряді тривала до 2006 року, коли Рютте пішов у відставку заради участі у виборах до Палати представників, де незабаром очолив фракцію Народної партії.

У тому ж 2006 році Рютте керував виборчою кампанією партії на муніципальних виборах і згодом висунув свою кандидатуру на внутрішніх виборах лідера Народної партії за свободу та демократію. За нього проголосували 51,5% членів партії і він очолив передвиборчий партійний список.

На чолі партії, перші перемоги та призначення головою уряду

Описуючи коаліційні уряди Нідерландів слід звернути увагу на специфіку політичної системи в цій країні, де традиційним є партійний плюралізм та встановлено низький прохідний бар’єр на виборах до парламенту. В таких умовах монобільшість практично не можлива і до парламенту регулярно  проходять багато політсил, які мають невеликі показники підтримки. В країні типовим є компромісний коаліційний уряд, а строкате партійне представництво систематично породжує парламентські кризи.

Очоливши Народну партію Марк Рютте поступово стає популярним в країні політиком. Він їздить на роботу на велосипеді, регулярно відвідує паби, різноманітні культурні заходи, азартно вболіває на футбольних поєдинках.

На початку політичної кар’єри політик запам’ятався виборцям постійно хорошим настроєм та гострим слівцем. Вже тоді сформувався його політичний стиль. Рютте – не стратег, він умілий тактик, який націлений на ефективне вирішення проблем сьогодення, вміє знайти компроміс та згладити протиріччя.

Ще однією перевагою Рютте як політика експерти називають його імідж звичайної нормальної людини. Він не розходиться в поглядах зі своїми виборцями, вміє відчувати зміни громадської думки ще до того, як це відбувається. І взагалі, Рютте створює враження практичної, ділової, обережної людини, образ, який так люблять голландці.

На парламентських виборах в 2010 році Рютте вдалось привести партію до перемоги. Народна партія отримала 31 мандат зі 150 і почались переговори по створенню коаліційного уряду. Ситуація була надзвичайно складною, проте талант Рютте знаходити компроміси допоміг таки створити коаліцію. Його критики вказували, що він зумів отримати підтримку крайнє правих депутатів, піддакуючи їм з таких питань як обмеження міграції та «голландські цінності». Тому в 2010 році партія радикального антиісламіста Вілдерса неочікувано підтримала Рютте і в жовтні він став прем’єр-міністром нового уряду.

Чотири кабінети Марка Рютте, поразка 2023 року

Незважаючи на різноманітні конфлікти між учасниками коаліції, політичні скандали, критику опонентів Марк Рютте чотири рази поспіль на виборах приводив свою партію до перемоги і до липня 2024 року очолював уряд.

Так в 2012 році лідер правих радикалів Вілдерс спровокував урядову кризу, не погодившись на скорочення видатків бюджету на вимогу ЄС. Вибори-2012 стали тріумфом партії Рютте, вона збільшила своє представництво в парламенті до 41 депутата та уклала коаліційну угоду з соціал-демократами (PvdA) без необхідності у третьому партнері. Так Марк Рютте вдруге став прем'єром.

Цей уряд відпрацював усі відведені йому чотири роки, що було зовсім не типовим для Нідерландів. На виборах 2017 року Народна партія знову була  серед лідерів і успішні домовленості Рютте завершились створенням широкої коаліції. Він втретє став прем’єром і цього разу головним викликом для нього стала пандемія COVID-19, з якою уряд успішно впорався. В 2021 році прем’єр подав у відставку через скандал навколо можливого нелегального розподілення субсидій по догляду за дітьми. Як згодом було встановлено, звинувачення Рютте не мали жодних підстав, всі закиди виявились фейковими. На виборах 2021 року Рютте і його партія знову здобули перемогу.

Після особливо важких дискусій була створена коаліція з партіями «Демократи – 66», Християнський союз та ХДП. Марк Рютте очолив свій четвертий уряд, який пропрацював трохи більше двох років.

7 липня 2023 року прем’єр подав прохання королю про відставку, бо урядова коаліція розпалась через різні погляди її учасників на міграційну політику. Тоді ж Рютте заявив, що не буде більше балотуватись. Він покинув посаду керівника партії і виконував обов’язки прем’єра до 2 липня 2024 року, коли нарешті вдалось створити новий уряд. Варто лише додати, що після відставки Рютте на позачергових виборах перемогла праворадикальна Партія свободи, проте її лідеру Вілдерсу не вдалось очолити уряд.

Обрання Рютте наступним Генсеком НАТО, ставлення політика до України

На початку 2024 року колишня речниця генерального секретаря НАТО Оана Лунгеску в інтерв’ю на Радіо Свобода повідомила, що єдиним офіційним кандидатом на посаду генсекретаря НАТО замість Єнса Столтенберґа є прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, який завершує свій термін керування урядом Нідерландів.

Коли постало питання обрання наступника Столтенберга, спочатку про намір балотуватись на цю посаду крім Рютте заявляли міністр закордонних справ Латвії Кріш'яніс Каріньш, прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас, президент Румунії Клаус Йоганніс. Але прем’єр Нідерландів одразу ж став фаворитом, і навіть одіозний Дональд Трамп схвально висловився щодо його кандидатури.

Для призначення генсека потрібен консенсус всіх членів НАТО, і Рютте спочатку мав згоду 28 з 32 держав. Сумніви висловлювали Словаччина, Угорщина, Румунія та Туреччина. Після зустрічі з Марком Рютте турецький лідер Реджеп Тайїп Ердоган заявив йому про свою підтримку.

18 червня 2024 року стало відомо, що кандидатуру прем'єра Нідерландів погодили Словаччина та Угорщина. А згодом і президент Румунії оголосив про зняття своєї кандидатури і підтримку Марка Рютте.

26 червня Північноатлантична рада проголосувала за призначення прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте наступним генеральним секретарем НАТО, який змінить на цій посаді Єнса Столтенберга.

"Пан Рютте приступить до виконання своїх обов'язків генерального секретаря 1 жовтня 2024 року, коли закінчиться термін повноважень пана Столтенберга після десяти років перебування на чолі Альянсу", - йшлося у повідомленні пресслужби НАТО того дня.

Експерти вважають, що безальтернативна підтримка кандидатури Марка Рютте в першу чергу викликана його послідовною позицією щодо допомоги Україні в її боротьбі проти російської агресії.

Як справжній європеєць і демократ, політик ще на початку 2014 року засудив дії Росії і не визнавав анексії Криму. Після збиття російськими військовими пасажирського літака MH-17, на якому більшість з пасажирів були нідерландцями, Рютте висловив недовіру та неприйняття російського диктатора Путіна.

Після повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну Нідерланди рішуче заявили про допомогу у відбитті агресії. Маленька країна вже передала зброї на чотири мільярди євро, показала іншим партнерам по НАТО приклад як з танками Leopard, так і з підготовкою пілотів F-16.

1 березня 2024 прем'єр Нідерландів побував у Харкові, де з президентом України Володимиром Зеленським підписав угоду про гарантії безпеки. У документі зафіксовано надання з боку Нідерландів військової допомоги на 2 млрд євро у 2024-му й продовження підтримки протягом наступних 10 років.

Марк Рютте нагороджений орденом Ярослава Мудрого I ступеню "за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України". Покидаючи посаду очільника уряду Нідерландів Рютте записав прощальне відеозвернення до народу, у якому закликав і далі підтримувати Україну, заявив, що вона повинна бути включеною в Європейський союз і НАТО. «Разом ми сильніші, ніж наодинці. Особливо зараз, коли війна відбувається за кілька годин польоту від нашої країни», – сказав Рютте.