Предиткевич Олександр: «Наші друзі та рідні гинуть на війні - і ми не можемо залишатися осторонь»
Інтерв’ю з адвокатом, громадським діячем та засновником Глобального економічного Україно-Іспанського форуму
Міхеїл Саакашвілі в новинах України – не менш частий гість, ніж в рідній для нього Грузії. Цей політичний діяч встигнув побудувати успішну кар’єру відразу у двох державах, його особистість обросла сотнями чуток і компромату, але він упевнено продовжує власний курс в українському політикумі.
Міхеїл Саакашвілі народився 21 грудня 1967 р. у м. Тбілісі.
Також навчався в Університеті Джорджа Вашингтона (Вашингтон, США), Академії міжнародного права (Гаага), Академії європейського права (Флоренція).
У Міхеїла Саакашвілі коротка біографія точно не може похизуватися стислістю: дуже вже насиченим і активним життям живе цей політик. Народився Міхеїл Саакашвілі в Тбілісі в 1967 році. Родина майбутнього президента Грузії й українського політика належала до грузинської інтелігенції: і батько, і мати, і численні родичі займалися наукою. Саакашвілі закінчив школу в Тбілісі з золотою медаллю в 1984 році.
Після цього відбулося перше знайомство Міхеїла Саакашвілі з Україною: він вступив в Інститут міжнародних відносин КНУ в Києві. Тут він провчився до 1988 року, після чого був виключений за поширення забороненої літератури. У результаті майбутній грузинський революціонер був змушений пройти термінову службу в армії, і тільки потім закінчити навчання. Втім, в 1992 році він отримав червоний диплом КНУ за фахом "міжнародне право". Відразу після цього Міхеїл повернувся на батьківщину та почав працювати в Державному комітеті з прав людини, паралельно здобуваючи додаткову освіту в США, Італії й Нідерландах.
У випадку з Міхеїлом Саакашвілі біографія дозволяє назвати його громадянином світу: після навчання та стажування в європейських і американських університетах він працював в інституті прав людини в Осло, Норвегія, а також в американській юридичній компанії Patterson, Belknap, Webb&Tyler.
У політику Саакашвілі прийшов у 1995 році. Він повернувся в Грузію та вступив у ряди політичної партії "Союз громадян Грузії", у списках якої пройшов у парламент. За парламентськими списками цієї партії він проходив у два скликання грузинського парламенту: в 1995 і в 1999 роках. З 2000 року покинув ряди нардепів Грузії: спочатку він став представником Грузії в ПАСЄ, а потім обійняв посаду міністра юстиції. До 2001 року Саакашвілі працював в уряді Шеварнадзе, але потім подав у відставку та пішов зі скандалом, наостанок обвинувативши президента і його уряд в корупції. З того часу Міхеїл Саакашвілі в останніх новинах регулярно з’являється саме у зв’язку з провокаційними або скандальними заявами.
У 2002 році створив громадську організацію "Національний рух", з якої почалася його опозиційна діяльність у Грузії. У 2003 році Саакашвілі ініціював акції протесту після проведення президентських виборів. Завдяки активній діяльності й об’єднанню всіх опозиційних сил Грузії під єдиним прапором після "революції троянд" в 2004 році був обраний президентом Грузії з рекордним числом голосів (96%). У тому ж році партія Саакашвілі і його вірного соратника Зураба Жванії перемогла на парламентських виборах.
За час правління Міхеїла Саакашвілі реформи в Грузії торкнулися всіх сфер суспільства. Він фактично перезапустив економіку країни, успішно боровся з корупцією, реформував систему правоохоронних органів (саме його принцип реформ МВС використовували в Україні в 2014 році).
Аж до жовтня 2013 року залишався беззмінним президентом, але в результаті не став чекати виборів і покинув пост. Спочатку влаштувався працювати викладачем у вищому навчальному закладі Брюсселя, але вже через кілька місяців Міхеїл Саакашвілі з’явився в Україні.
Перші кроки в українській політиці Саакашвілі зробив ще 15 років тому: він допомагав у підготовці та проведенні Помаранчевої революції, ділився своїм революційним досвідом (за пів року до цього в Грузії пройшла "революція троянд").
У 2014 році Саакашвілі знову опинився в центрі уваги: він взяв участь у Революції Гідності. Йому пропонували посаду першого віцепрем'єр в уряді Яценюка, але Міхеїл відмовився, оскільки не хотів приймати українське громадянство. Замість цього він обійняв посаду радника президента України Петра Порошенка в 2015 році і очолив "Дорадчу міжнародну раду реформ".
При цьому, у Грузії проти експрезидента відкрили кримінальне провадження та вимагали екстрадувати Саакашвілі на батьківщину. Українська влада в екстрадиції відмовила.
Гнучкість рішень Саакашвілі завжди гарантувала йому успіх, а заодно й підвищену увагу ЗМІ. Так, усього через рік після відмови прийняти українське громадянство він все-таки одержав український паспорт і був призначений головою Одеської ОДА. Його називали "головним реформатором" країни, а сам Міхеїл Саакашвілі в інтерв’ю критикував кабмін і Яценюка за відсутність реформ.
Протистояння Саакашвілі й українського уряду призвело до того, що в 2017 році його позбавив українського громадянства президент Порошенко, проти Саакашвілі було розпочате розслідування військовою прокуратурою. Після тривалих спроб Саакашвілі повернутися в Україну, в 2018 році він був заарештований у Києві й екстрадований у Польщу.
Повернувся в Україну він відразу ж після перемоги Володимира Зеленського на виборах у 2019 році. І вже рік веде активне політичне життя. За пропозицією Зеленського очолив Виконавчий комітет реформ. Також у новини сьогодні Міхеїл Саакашвілі потрапляє у зв’язку зі своєю діяльністю з реформування України.
Міхеїл Саакашвілі сьогодні знову на коні. Але як довго він перебуватиме в променях слави уряду Зеленського – невідомо. І не виключено, що вже сьогодні новини про Міхеїла Саакашвілі будуть не настільки оптимістичними, але вже точно ненудними.
1 жовтня 2021 року Саакашвілі приїхав до Грузії для участі у місцевих виборах, але там його затримали правоохоронці і помістили до пенітенціарного закладу.