Завгородня Ірина

Завгородня Ірина

Заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, суддя Конституційного Суду України

Завгородня Ірина – типова суддя з типовими проблемами доби українського беззаконня: помилки в деклараціях, раптово багаті родичі, тощо. Голосувала за скасування відповідальності за недостовірні декларації.

Місце народження

Народилась 31 жовтня 1964 року в місті Красний Луч (нині – Хрустальний) Луганської області.

Освіта

1992 рік – закінчила Харківський юридичний інститут (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого).

Родина

Мати – Романчак Марія, пенсіонерка.

Чоловік – Завгородній Сергій, громадянин Росії, пенсіонер.

Коротка біографія

  • 1985–1988 роки — секретар, секретар судових засідань Краснолуцького міського народного суду.
  • 1988–1993 роки — юрисконсульт Краснолуцького міськвиконкому.
  • 1993 —1998 роки - обрана суддею Краснолуцького міського суду.
  • 1998 — 1999 роки - заступник голови Краснолуцького міського суду.
  • 1999–2003 роки — суддя Залізничного районного суду м. Києва.
  • 2003 — 2004 роки – суддя Солом’янського районного суду міста Києва.
  • 2004 — 2010 роки - заступник голови Солом'янського районного суду м. Києва.
  • 2011 – 2018 роки — суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
  • 20 вересня 2018 року – Верховна Рада України проголосувала за призначення її суддею КСУ за своєю квотою.
  • 24 вересня 2018 року – склала присягу як суддя конституційного Суду України.

Ірина Завгородня складає присягу судді Конституційного Суду України (фото: ccu.gov.ua)

Критика та скандали

Критика Завгородньої почалась з моменту обрання її суддею Конституційного Суду України. Точніше, критикували не стільки суддю, скільки численні порушення при її обрані. Юрист громадської організації "Фундація DEJURE" Андрій Химчак вказав, що за новим законом   судді КСУ мали б обиратися на "конкурсних засадах". На жаль, конкурс перетворився на формальність. Комітет ВРУ з питань правової політики та правосуддя, який займався добором суддей за квотою Верховної Ради, під тиском Кононенка не допустив до участі в конкурсі незалежних кандидатів. Таке рішення Комітету Ради суперечило і Конституції України, і закону про КСУ. Але аргументи двох найбільших фракцій, що поділили ці посади, виявились важливішими, ніж закон. Далі і співбесіди, і обговорення були простою формальністю, почались кулуарні перемовини і політичні торги, що в той же день завершились результативним голосуванням. Парламент підтримав Ірину Завгородню від БПП і Олега Первомайського від Народного Фронту, за що віддали голоси 230 депутатів ВРУ.

Чому БПП рекомендував саме її? Хто з фракції безпосередньо лобіював таке рішення? І експерти, і громадські активісти старанно «копали» в різних напрямах, щоб це вияснити. Проте накопали лише контакти з ОПЗЖ і Григорієм Суркісом.

До роботи в КСУ Ірина Завгородня не була помічена в корупційних скандалах, і до її декларації у той час НАЗК претензій не мала.

Правда з 2015 по 2018 роки на суддю Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Завгородню надійшло 30 скарг до Вищої ради правосуддя. Всі вони були розглянуті, і порушень з її боку не виявлено.

Уже на посаді судді КСУ у Завгородньої почались проблеми з НАЗК. Коли вона подала декларацію за 2018 рік, повна перевірка, що проводилась у 2020 році, встановила значні порушення. Довідка № 322/20 вказує, що не був задекларований автомобіль Land Rover, вартістю 615 тисяч гривень, який належав чоловіку, і суддя користувалась ним по довіреності. Крім того, було виявлено, що її чоловік придбав  квартиру в елітному будинку з паркомісцем, але різниця між коштами які він задекларував і вартістю покупок складає майже один мільйон сто двадцять тисяч гривень, на користь покупок.

Робота дружини в Конституційному Суді України не заважає Сергію Завгородньому  зберігати громадянство Російської Федерації, що не зовсім доречно в нинішніх умовах збройного конфлікту.

На початку 2019 року навколо КСУ виникає черговий скандал. 26 лютого Конституційний Суд України ухвалює рішення, яким було визнано неконституційною ст. 368-2 Кримінального кодексу України, що передбачала кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Таке рішення було вкрай сумнівним, адже ця стаття вносилась в Кодекс після ретельної експертизи ЄС та міжнародних організацій. Постанова КСУ викликала хвилю обурення в Україні та невдоволення різних європейських структур. Суддя Ірина Завгородня була однією з тих, хто голосував за це рішення.

Конституційний суд України (фото: ccu.gov.ua)

Однак найбільший скандал навколо КСУ починається в кінці жовтня 2020 року. Тоді судді проголосували за визнання неконституційними низки положень закону "Про запобігання корупції" та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. Цим рішенням КСУ поставив під сумнів усю систему електронного декларування і роботу антикорупційних органів. Ірина Завгородня теж голосувала за це рішення, проте лише своєю участю в роботі при розгляді такого питання вона порушувала закон. Факт наявності конфлікту інтересів з НАЗК (виявлені порушення в декларації) не дозволяв їй приймати участь у засіданні. Проте Завгородня проігнорувала наявність конфлікту інтересів і приєдналась до тих, хто захищаючи все нажите «непосильною працею» руйнує імідж країни і втягує КСУ в тривалий конфлікт з Банковою.

Мабуть, до такого її рішення підштовхнула покупка чоловіком в кінці 2019 року нового BMW X4 за 1,6 мільйона гривень. А у липні 2020 року він купив 3-кімнатну квартиру в престижному комплексі "Новопечерські липки" у 124 кв.м. За інформацією Bihus.info, орієнтовна вартість такого помешкання без ремонту – майже 13 мільйонів гривень, вартість квартири схожої площі з ремонтом починається приблизно з 14 мільйонів гривень. І все це добро потрібно було якось показувати в декларації. А як? Задекларовані кошти вже розписані. Навіть мати-пенсіонерка три мільйони гривень уже «дарувала». Виходить, що шанс поховати все це декларування підвернувся дуже вчасно?

Дата публікації: 30.01.2021
Дата останньої зміни: 17.08.2021