Продуктів без ГМО в Україні практично не залишилося - експертка з якості харчування

Кожен українець хоч раз задумувався, що саме ми їмо, чи споживаємо ми якісні та безпечні харчі, хто за цим слідкує, а також де краще купувати продукти та чого у жодному разі їсти не слід. Про все це  спеціально для Парламент.ua розповіла професорка кафедри товарознавства, управління безпекою та якістю Київського національного торговельно-економічного університету Олена Сидоренко.

Чи їстимуть українці якісні продукти

Деякі експерти вважають, що в найближчому майбутньому люди будуть поділятися на тих, хто їстиме якісну їжу (і їх буде небагато), і тих, хто споживатиме синтезовані продукти, або вирощені з порушенням технологій. Наскільки це правда? І якщо так, то що чекає на українців?

Україна в даному випадку знаходиться в унікальному становищі. За умови політичної волі, раціонального ставлення до природи і залучення науковців до вирішення екологічних проблем ми маємо абсолютні пріоритети перед іншими країнами. У нас багаті природні ресурси і безцінна земля. Наш аграрний сектор за умови ефективного управління може легко забезпечити українців натуральними продуктами, які мають високу біологічну цінність. У нас все є -   риба, ми можемо займатися тваринництвом та забезпечувати себе м’ясом в достатній кількості. Та й густота населення не найвища у світі. Тому порівняно з іншими країнами Європи Україна знаходиться в пріоритетному становищі. Але все залежить від того, хто і як буде управляти державою.

Фото: Олена Сидоренко Фейсбук

Якщо говорити в цілому про світ, то ситуація різна. Вона залежить від густоти населення, ресурсів, які у кожної країни різні. Проблема -  як забезпечити населення окремих країн якісною їжею  - існує. І знову ж таки це залежить від доброї волі тих людей, які керують тією чи іншою державою. Саме вони повинні визначитися, що у них в пріоритеті - здоров’я нації чи надприбутки. Наприклад, синтетичні продукти, яких стає все більше у світі, є аналогами натуральних, але дешевими аналогами. Щоправда, і тут є своя градація. Є рослинне м’ясо із сої, яке вважається більш якісним і вартісним, а є м'ясо, для виготовлення якого використовують дешеву продукцію з використанням великої кількості ароматизаторів. І це дешева їжа, яка дозволяє виробникам отримувати надприбутки і нав’язує населенню низьку культуру харчування. До того ж на основі цих добавок і домішок можна створити продукт, який за своїми якостями буде нагадувати наркотичні речовини. Він буде дешевий, а ароматизатори, які в ньому використовуються, викликатимуть звикання. Кожен споживач повинен розуміти просту річ – чим дешевший продукт, тим більше він містить ароматизаторів, а значить – він шкідливий для організму.

Як наразі в Україні справи з якістю продуктів? Наскільки ситуація контролюється з боку держави?

Контроль над якістю продуктів з боку держави не покращився. Більш того, на внутрішньому ринку ситуація не змінюється протягом багатьох років. Через це виробники відчувають вседозволеність, яка знову ж таки пов’язана з отриманням надприбутків.

Наразі в Україні лише один орган відповідає за контроль якості продукції – Держспоживслужба. І так повинно бути, це нормальна європейська практика. Але всі реформи дуже уповільнені. Враження таке, що всі знають, що має бути, а насправді роблять те, що їм заманеться. Дуже показова ситуація з нерестом риби у Дніпрі. Чиновники нам розповідають, що запустили у річку 1 млн мальків стерляді, і якщо їх послухати, то кожен українець має зранку їсти чорну ікру і мати осетрину до обіду. А  насправді під час нересту риби по Дніпру ходять баржі. Це нонсенс. В деяких країнах світу в цей період навіть не дозволяють, щоб біля водойм лунали гучні звуки. В давні часи навіть не дозволялися церковні дзвони, а ми добуваємо в цей період з дна річки пісок, бо комусь це приносить надприбутки. При такому ставленні ні про який контроль з боку держави говорити не можна. Коли за порушення не накладаються штрафи, не закриваються підприємства, то у виробників виникає відчуття вседозволеності. У 2018 році Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів". Закон набув чинності відразу після опублікування, але основна його частина почала діяти через півроку, на початку серпня 2019 року. Більш того, держава встановила перехідний період, який мав тривати 3 роки і дозволяв виробникам привести маркування товару до норм закону. Три роки минуло, а ми досі спостерігаємо порушення, причому цим грішать щонайменше 80% виробників.

Фото: Олена Сидоренко Фейсбук

Як у нас змінюється ситуація в сфері якості харчування на тлі інших країн? 

Наприклад, якщо говорити про  харчовий замінник того ж м’яса – ММО (м'ясо механічного обвалювання – це відходи основного м’ясного виробництва – перемелені в пастоподібну масу кісти, шкіра, курячі голови, хрящі – гарно утримують вологу, імітуючи соковитість ковбасних виробів, але містять кісточки малих розмірів, які здатні пошкодити слизову оболонку кишківника), то в усьому світі такі дешеві ковбасні вироби теж активно реалізуються. Але ж знову таки там є чітке маркування, є більш вартісні і меншовартісні продукти. І споживач, читаючи інформацію на упаковках, сам вибирає, що йому купувати. У нас в багатьох випадках споживач просто немає такої можливості, бо інформація на маркуванні часто не відповідає дійсності або написана на незрозумілій для споживача мовою.

Які продукти кращі: вітчизняні чи імпортні

В Україні, особливо в регіонах, популярні магазини так званих "білоруських" чи "італійських" продуктів. Чи завжди імпортне – значить краще за вітчизняне?

Щодо "білоруських" продуктів, то в нашому випадку їх такими можна називати дуже умовно. Під цією маркою у нас часто реалізуються товари  невідомого походження. Виробник, який знаходиться в Україні, може зареєструвати таку марку і випускати свою продукцію з такою назвою. Законодавчо все правильно, та по факту ця продукція до виробництва Білорусі може не мати ніякого відношення. Якщо ви хочете купити продукти, що вироблені в цій країні, просіть у реалізаторів декларацію виробника, де повинно бути зазначено - де вироблено той чи інший товар. Що стосується італійських, грецьких, німецьких харчів - знову ж таки, треба дивитися на маркування і розуміти, що вони не можуть коштувати дешево, бо вони імпортовані. Дуже часто під цими назвами криються фальсифікати.

Фото: Олена Сидоренко Фейсбук

Якщо говорити про вітчизняні продукти, то серед них багато якісних. Я, наприклад, купую український круглий рис, який мені подобається набагато більше за імпортний. Він має свій смак, аромат, я знаю, що при його вирощуванні використовується менше пестицидів. Якщо стоїть вибір, які купувати вітчизняні чи імпорті яблука, виберу українські. Бо імпортовані яблука, щоб довезти їх цілими і неушкодженими, оброблюють антимікробними препаратами, а це шкідливо для здоров’я.

Ви проводите експертизи багатьох харчових продуктів. Наскільки часто бачите, що виробники використовують різні ветеринарні препарати, антибіотики, гербіциди? І де найбільше?

Якщо говорити про антибіотики, то останнім часом якихось великих порушень немає. Інколи ми фіксуємо присутність антибіотиків у м’ясі курятини. Цим можуть грішити і реалізатори, подовжуючи таким чином термін зберігання цієї продукції, або ж препарат неправильно використовували на птахофабриці при лікуванні птахів. Але реально критичного стану щодо цього немає.

Пестициди, як правило, проявляються у ранніх овочах і фруктах, і також в імпортованих. Завищення норм ми фіксуємо у персиках, нектаринах, хурмі. Особливо тих, які везуть здалеку.

Де краще купувати продукти: на базарі чи в супермаркеті

Базар чи супермаркет? Всі розуміють, що начебто безпечніше у супермаркеті, але сезоні овочі та фрукти більшість людей все одно купує на базарі. Чи завжди це погано?

Саме регіональні продукти хотілося би купувати на базарах, вони там точно свіжіші, ніж у супермаркеті. Але й тут треба бути уважними – просити сертифікат якості на продукцію. Якщо купуєте м'ясо, просіть ветеринарне свідоцтво і звертайте увагу на те, чи є клеймо лабораторії. Купуєте рибу –запитуєте, звідки виловлена і теж сертифікат якості. Продукція має бути легальною, а якщо ні - то це вже ваша особиста відповідальність. В цьому випадку ви можете зіткнутися з чим завгодно. Колеги розповідали, що часто на стихійних ринках фіксують м'ясо тварин, які, скажем так, померли своєю смертю.

Наразі модно вести  здоровий спосіб життя і купувати так звані органічні продукти. Вони в Україні взагалі є?

Знову ж таки, якщо зазначено, що продукт органічний, необхідно перевірити сертифікат якості, бо сьогодні довіряти надпису "органічно" не можна. Звичайно, споживач хоче просто купити і не заморочуватися, але так поводитися можна тільки тоді, коли є жорсткий державний контроль. На жаль, у нас його немає. З іншого боку, все проконтролювати неможливо, споживачам самим треба бути активними. Для того, щоб Держспоживслужба почала перевіряти того чи іншого виробника, необхідна скарга від фізичної особи. Цих скарг повинно бути багато, і я думаю, що в решті решт кількість переросте в якість.

Щодо органічних продуктів, то в нас в Україні вони є, щоправда поки небагато. Наприклад, у мене знайомі на Херсонщині, які вирощують органічні кавуни. Вони пройшли всі етапи сертифікації, свою продукцію вирощують без застосування добрив. Та тут є одне "але". Більшість цієї продукції відправляється за кордон. І це зрозуміло, адже процедура сертифікації не з дешевих, і тому виробник намагається компенсувати ці витрати, продавши свій товар за якомога вищою ціною. В нашому випадку за кордон, бо купівельна спроможність нашого споживача низька.

Фото: Олена Сидоренко Фейсбук

Чи можна вірити надписам виробників про те, у їхньої продукції відсутнє ГМО?

Таких написів стає все менше. Щоб мати таку позначку підприємство повинно пройти серйозні перевірки. У нас не вистачає лабораторій для масових перевірок на відсутність ГМО. І якщо ви бачите цей напис, то повинні розуміти, що він носить більш рекламний характер або використана застаріла упаковка, коли всі писали "без ГМО", не маючи ніяких підтверджень.

Які продукти найчастіше підробляють

Якість яких продуктів, що продаються в Україні, є сумнівною? Які продукти найчастіше фальсифікують?

Фальсифікують ті продукти, які користуються попитом і які легко підробити. Наприклад, фальсифікують мед, бо щоб отримати справжній, потрібно  прикласти багато зусиль. Простіше "нахімічити" з цукром, і продати цю суміш як мед. Знову ж таки, в цьому випадку ціна може бути маркером якості. Справжній мед не може коштувати дешево. Ще з харчових продуктів часто фальсифікують оливкову олію, вершкове масло. Але купуючи такий товар треба розуміти, що вершкове масло не може коштувати 20  грн за 200 грамів - а мінімум 40 грн. Молочна продукція активно фальсифікується, тому що в Україні недостатньо молочної сировини – більше 70 % молока приймається від населення. Із алкогольних напоїв традиційно фальсифікують імпортні -  бренді, віскі, ром.

Пандемія коронавірусу взагалі вплинула на якість продуктів, на їх споживання?

За нашими спостереженнями великі торговельні мережі завдяки людському страху за останній рік реалізували дуже багато залежаної продукція, яка не користувалася попитом, та продукції, у якої завершувався термін зберігання. Крім того, піднялися ціни на певні продукти харчування. Так що можна констатувати, що пандемія допомогла отримати надприбутки окремим галузям і виробникам.

Які вироби експерти з якості та безпечності не купують ніколи?

Ніколи не купую і категорично нікому не рекомендую купувати  безалкогольні газовані напої. За останні п’ять років нічого натурального в них не залишилося взагалі. Не купую ковбасні вироби, бо при їхньому виробництві використовують ММО, токсичні консерванти. Дуже уважно ставлюся до кондитерських виробів, купую зрідка тільки в якихось крафтових крамницях, без цукру і рослинних перероблених жирів. Звичайно, оминаю "десятою дорогою" так звані штучні аналоги харчових продуктів – сирний продукт, молоковмісний продукт, м'ясовмісний продукт.

Читайте також

Економісти назвали продукти, які здорожчають в Україні

Українські продукти цінуються в усьому світі - Кабмін