39 років Чорнобильської катастрофи: трагедія, що змінила світ і нагадує про небезпеку ядерного тероризму

У суботу, 26 квітня, Україна та весь світ згадують 39-ті роковини Чорнобильської катастрофи — трагедії, яка спричинила масштабне радіаційне забруднення, змінила долі мільйонів людей та нагадала про крихкість безпеки ядерних об’єктів.

В ніч на 26 квітня 1986 року, о 01:23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції стався потужний хімічний вибух. Він зруйнував частину реакторного блоку та машинного залу, що призвело до однієї з найстрашніших техногенних катастроф в історії людства.

Після вибуху на даху третього енергоблока спалахнула пожежа. Вогонь вдалося загасити до п’ятої ранку, однак усередині четвертого блоку його ліквідували лише 10 травня — після того, як вигоріла більша частина графіту.

Аварія спричинила утворення радіоактивної хмари, яка поширилася не лише територією України, Білорусі та Росії, а й досягла Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви та Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) катастрофу було класифіковано за найвищим — сьомим — рівнем небезпеки.

Влада СРСР спочатку приховувала факт аварії. Лише 28 квітня, після того як Швеція повідомила про підвищення рівня радіації, в Радянському Союзі було оприлюднено перше офіційне повідомлення.

У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони навколо станції. Згодом зону розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивного забруднення зазнали 2293 населених пункти, де проживало понад 2,6 мільйона людей. Більше 5 мільйонів гектарів земель було виведено з сільськогосподарського використання.

Самопожертва ліквідаторів дозволила локалізувати наслідки трагедії. Багато з них загинули або зазнали важких наслідків для здоров’я. За різними даними, лише протягом першого місяця після вибуху від радіаційного опромінення померло від 30 до 200 пожежників і працівників станції.

Щоб запобігти подальшому поширенню радіації, наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним "саркофагом". Під ним залишилося близько 95% ядерного палива та велика кількість радіоактивних матеріалів.

15 грудня 2000 року Чорнобильську АЕС було повністю зупинено. Однак старий "саркофаг" поступово руйнувався. У 2004 році Україна за підтримки міжнародної спільноти оголосила тендер на будівництво нового захисного об’єкта. Проєкт Нового безпечного конфайнменту було реалізовано: у 2012 році почалося будівництво, а 29 листопада 2016 року над старим укриттям було насунуто нову арку. 10 липня 2019 року об'єкт було введено в експлуатацію.

Проте у 2022 році Чорнобильська зона знову опинилася під загрозою. В перший день повномасштабного вторгнення Росії — 24 лютого — окупанти захопили територію ЧАЕС, взяли в полон українських військових і цивільний персонал станції. Протягом п’яти тижнів окупації станція кілька разів залишалась без електропостачання, що критично важливо для охолодження відпрацьованого ядерного палива. Світ знову опинився на межі нової ядерної катастрофи.

Після звільнення Чорнобильської АЕС були виявлені численні факти руйнування і розграбування обладнання. Були знищені офіси, розгромлена комп’ютерна техніка та виведена з ладу Автоматизована система контролю радіаційного стану.

За оцінками Державного агентства з управління зоною відчуження, збитки від російської окупації Чорнобильської зони перевищили 100 мільйонів євро.

14 лютого 2024 року російський ударний дрон влучив у саркофаг четвертого енергоблока. Ліквідувати наслідки атаки вдалося лише 7 березня. Оцінку стану укриття після інциденту буде завершено у травні цього року.

Нагадаємо, що під російською окупацією залишається ще один ядерний об’єкт — Запорізька АЕС. Її захопили 4 березня 2022 року. Через регулярні обстріли та пошкодження зовнішніх ліній живлення станція вже тривалий час перебуває в режимі холодного зупину.

У червні 2023 року російські війська підірвали Каховську гідроелектростанцію, що створило додаткові ризики для стабільності роботи ЗАЕС через обмежений доступ до води для охолодження реакторів.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук наголосив у Facebook:

"Сьогодні ми згадуємо одну з найстрашніших техногенних катастроф в історії людства — аварію на Чорнобильській АЕС. Ця трагедія назавжди змінила життя мільйонів українців, залишила слід у долі цілих поколінь і нагадує, якою високою може бути ціна людської помилки та безвідповідальності".

Він підкреслив:

"Ми пам’ятаємо всіх, хто загинув. Вшановуємо ліквідаторів, які ціною власного здоров’я і життя врятували світ від ще більшої біди. Дякуємо всім, хто сьогодні продовжує працювати в зоні відчуження — заради безпеки майбутніх поколінь".

Стефанчук також зауважив:

"У XXI столітті загроза ядерного тероризму знову стала реальною. Росія, яка тимчасово окупувала Запорізьку АЕС, не просто порушує міжнародне право — вона шантажує світ потенційною катастрофою. Світ не має права допустити нової Чорнобильської трагедії. Потрібно діяти рішуче — об’єднано, відповідально і наполегливо".

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль також звернувся до українців у Telegram, зазначивши:

"Чорнобильська катастрофа нагадує, що безпека ядерних об’єктів є питанням глобальної відповідальності. І сьогодні ця тема знову на часі".

Він підкреслив, що героїзм ліквідаторів, пожежників, медиків, військових і інженерів, які працювали у найскладніших умовах, врятував світ від непоправної трагедії.

"Вічна шана сміливцям, які 39 років тому врятували світ", — додав очільник уряду.

Євген Бахмач, який називає себе "видатним українським атомником", заявив, що ЗАЕС має належати Росії (оновлено)