Ексголова департаменту Міноборони Лієв, який є підозрюваним у справі про розкрадання грошей на снаряди, пройшов поліграф

Олександр Лієв ще 2 лютого писав, що піде на "публічний поліграф", щоб довести свою невинуватість.
Головне
Ексголова департаменту Міноборони Лієв, який є підозрюваним у справі про розкрадання грошей на снаряди, пройшов поліграф
Олександр Лієв
6 Лютого 2024, 12:40
читать на русском

Ексголова департаменту Міноборони військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Олександр Лієв, якого підозрюють у справі про заволодіння майже 1,5 млрд грн на закупівлі снарядів, пройшов поліграф.

Про це повідомляє Суспільне.

Лієв проводив процедуру в юридичному об'єднанні "Всеукраїнська асоціація поліграфолог". Він проходить процедуру вдруге — перший поліграф відбувся у п'ятницю, 2 лютого. За словами виконавчого директора Всеукраїнської асоціації поліграфологів Володимира Ведмедя, це потрібно тому, що присутність людей впливає на результати. Перший експеримент був записаний на камеру і мав ідентичні запитання респонденту. Відповіді від 2 лютого на поліграфі такі:

  • Чи отримували ви неправомірну вигоду за результатами укладених контрактів з ТОВ "Львівський арсенал"? — "Ні", достовірна інформація.
  • Чи були ви знайомі з керівником ТОВ "Львівський арсенал" Юрієм Збітнєвим на час укладення контракту? — "Ні", достовірна інформація.
  • Чи були ви знайомі з керівником Sevotech Хорошаєвим на час укладення контракту? — "Ні", достовірна інформація.
  • Чи знали ви на час підписання контракту з "Львівським арсеналом", що цей контракт не буде виконаний? — "Ні", достовірна інформація.
  • Чи отримували ви вказівку від керівництва на укладання контракту з "Львівським арсеналом" — "Ні", недостовірна інформація.
  • Чи наполягали ви на включенні в контракт положень про штрафні санкції? — "Так", достовірна інформація.
  • Чи виїжджали ви за кордон у січні 2024 року з метою переховування від слідства? — "Ні", достовірна інформація.

Результати поліграфа як доказ у справі

Як писала у 2019 році "Ліга.Закон", чинне законодавство України надає змогу використовувати результати тестувань на поліграфах як складники доказової бази під час ухвалення судового рішення. Відповідно до Закону "Про судову експертизу", поліграф набуває доказової сили тільки у межах призначеної судової експертизи. Тому перевірка на поліграфі можлива лише добровільно або у разі проведення експертизи, призначеної судом.

Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (наказ Мін'юсту від 08.10.1998 року № 53/5) також передбачають проведення опитування із застосуванням спеціального технічного засобу — комп'ютерного поліграфа. Висновок експерта-поліграфолога має необхідні атрибути доказу.

У 2023 році "Юридична газета" навела кілька випадків з судової практики України, коли на висновки поліграфа або не зважали, або не брали як вирішальний доказ.

"Питання використання результатів поліграфа як доказу у кримінальному процесі є суперечним, оскільки прямого дозволу на його використання немає", — пише видання.

Кримінальний кодекс України виділяє чотири джерела доказів: показання, речові докази, документи та висновки експертів. А за Конституцією щодо людини не можна провести медичні, наукові чи інші досліди без її згоди, до того ж конфіденційна інформація людини — не може збиратися і розголошуватися, окрім випадків, визначених законом.

Експосадовець Міноборони сказав журналістам, що попросить слідство у його справі провести поліграф в Інституті судової експертизи.

Володимир Ведмідь розповів, що в Україні вже багато років в інститутах судових експертиз експерти проводять судові психологічні експертизи, із застосуванням поліграфа, які мають таку саму доказовість, як дактилоскопічні, бухгалтерські та інші експертизи.

І в реєстрі судових рішень є такі, де судді використовують результати судових психологічних експертиз у своїх вироках чи рішеннях. За бажання слідчий може клопотати про призначення такої експертизи в Інституті судової експертизи.

Розкрадання 1,5 млрд гривень на снарядах

27 січня у колишнього та чинного чиновників Міноборони та менеджерів "Львівського арсеналу" провели обшуки. Посадовців підозрюють у розкраданні майже 1,5 млрд гривень на закупівлі снарядів для ЗСУ.

Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд відхилив клопотання прокурора призначити іншому затриманому у справі про розкрадання майже 1,5 мільярда гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ колишньому керівнику Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександру Лієву запобіжний захід.

Як зазначив прокурор, обвинувачення підозрює, що представник наглядової ради компанії Sevotech Олександр Хорошаєв вирішив заволодіти коштами призначеними для закупівлі боєприпасів. І для цього Хорошаєв, перебуваючи за кордоном, створив злочинну організовану групу, до якої залучив Лієва.

Прокурори вважають, що Хорошаєв та Лієв виконували ролі керівників організованої групи, давали вказівки щодо заволодіння коштами та планували подальше розподілення коштів.

У червні 2022 року на засіданні Ставки верховного головнокомандувача було схвалене рішення про придбання мінометних снарядів 82 та 120 калібрів.

За даними прокуратури, один із фігурантів схеми надіслав до Міноборони комерційні пропозиції, які були доповнені листами від 04.10.2022 та 06.10.22 і затверджені Лієвим та начальником Департаменту Міноборони.

"1 жовтня 2022 року між Лієвим та директором "Львівського арсеналу" було укладено контракт, переслідуючи мотив та мету збагачення, розуміючи, що товар поставлено не буде та залишивши поза увагою, що сертифікати виробника й експортні ліцензії держави-виробника відсутні", — йдеться у матеріалах прокуратури.

Як заявив прокурор, Лієв проігнорував, що контракту було присвоєно середній рівень ризику та що у "Львівського арсеналу" на момент укладання контракту були відсутні дозвільні документи на поставку мінометних пострілів та комерційні пропозиції на постачання товару. Контракт вартістю понад 1 мільярд 380 мільйонів гривень без ПДВ уклали на постачання 100 тисяч снарядів.

Надалі "Львівський арсенал" перерахував кошти у валюті на рахунок словацької компанії Sevotech, а потім від Sevotech гроші були перераховані до хорватської компанії WDG.

Прокурор  також нагадав, що у травні 2022 року Міноборони та компанія Sevotech укладали контракт на постачання 18 тисяч балістичних жилетів та 18 тисяч шоломів. По факту будо поставлено по 4,5 тисячі шоломів та 2 тисячі бронежилетів.

Читайте також

1