Лубінець заявив про понад 3 тисячі скарг на дії ТЦК від початку 2026 року: реальна кількість порушень може бути значно більшою

За перші п'ять місяців 2026 року до Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло понад 3 тисячі скарг на дії територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. З урахуванням випадків, які фахівці його офісу виявляють самостійно, фактична кількість порушень може бути щонайменше утричі більшою.

Про це уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив в інтерв'ю "Радіо Свобода".

За словами омбудсмена, озвучена кількість звернень не відображає повної картини, оскільки до неї не входять випадки порушень, які працівники Офісу омбудсмана встановлюють під час власного моніторингу.

"У цьому році за п'ять місяців я отримав більш ніж три тисячі скарг. Але я на цьому завжди наголошую: я отримав скарги від громадян України, і в це число не входить кількість випадків, коли ми самостійно виявили порушення прав. Тобто цю цифру можна сміливо помножити щонайменше на три", — зазначив Лубінець.

За словами уповноваженого, інформація про можливі порушення надходить не лише через офіційні звернення громадян. Джерелами також є повідомлення у медіа, публікації в соціальних мережах, свідчення очевидців та безпосередніх учасників подій.

Скарги, які надходять до Офісу омбудсмана, стосуються насамперед системних порушень прав людини. Серед найбільш поширених проблем Лубінець назвав застосування фізичної сили, використання балаклав представниками ТЦК та СП, а також приховування або зняття знаків розрізнення.

Він наголосив, що неодноразово обговорював ці питання з керівництвом Міністерства оборони, командуванням Сухопутних військ та представниками правоохоронних органів.

Дмитро Лубінець також заявив, що у 2023–2024 роках свідомо не надавав широкого публічного розголосу фактам можливих порушень з боку представників ТЦК та СП, натомість зосереджуючись на юридичних механізмах реагування.

За його словами, працівники офісу збирали документи, готували звернення, вимагали офіційної реакції від відповідальних органів та проводили закриті наради з представниками оборонного відомства і силових структур.

Втім, згодом він дійшов висновку, що такого підходу недостатньо.

"Я зробив помилку. Тому що свідомо робив, на мій погляд, ефективну юридичну роботу. Я збирав документи, опрацьовував їх, надсилав, вимагав юридичної реакції. Ми організовували багато закритих нарад із представниками Міноборони, командуванням Сухопутних військ, правоохоронного сектору. І виявилося, що єдина система, яка може впливати, — це публічність", — наголосив уповноважений.

На його переконання, саме суспільний розголос і публічне висвітлення проблемних випадків здатні спонукати відповідальні органи до більш оперативного реагування та усунення порушень.

Нагадаємо, у Дніпропетровській області правоохоронці повідомили про підозру двом військовослужбовцям, які раніше проходили службу в одному з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. За версією слідства, вони незаконно позбавили чоловіка волі, а після різкого погіршення його самопочуття залишили без допомоги. Потерпілого госпіталізували у критичному стані.

Читайте також

Справа про катування у харківському ТЦК: ДБР оголосило підозри групі військових