Станом на 16 квітня 2026 року дискусія навколо темпів розширення Європейського Союзу набула нового оберту. Очільник польського дипломатичного відомства Радослав Сікорський чітко заявив: Польща не підтримує ідею «скороченого шляху» (fast-track) для України. За його словами, Варшава наполягає на суворому дотриманні всіх процедур та виконанні копенгагенських критеріїв, через які свого часу пройшла і сама Польща.
Про це стало відомо з його інтервʼю RMF24.
Позиція Сікорського прозвучала як реакція на ініціативи Єврокомісії та останні заяви з Будапешта. Міністр підкреслив, що членство такої великої країни — це величезний виклик для аграрного та транспортного секторів ЄС, тому будь-яке прискорення процесу без реальних реформ у Києві є неможливим.
Ситуація загострюється і через нові умови з боку Угорщини. 15 квітня новообраний прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр висунув конкретну вимогу для розблокування фінансової допомоги Україні в розмірі 90 млрд євро:
- Енергетичний шантаж: Угорщина зніме вето на пакет допомоги лише після повного відновлення постачання нафти через нафтопровід «Дружба».
- Спільний фронт із Варшавою: Мадяр також висловився проти прискореного вступу України, що збігається з нинішньою лінією польського МЗС.
- Фінансова дистанція: Будапешт заявляє, що навіть у разі зняття вето Угорщина не братиме безпосередньої фінансової участі в цьому кредиті.
Радослав Сікорський раніше також висловлював сумнів щодо реалістичності вступу України до 2027 року, наголошуючи на проблемах із корупцією та необхідності адаптації українського законодавства. Таким чином, попри військову підтримку, у питаннях євроінтеграції Україна стикається з дедалі жорсткішим прагматизмом сусідів, які вимагають гри за загальними правилами блоку.
Нагадаємо, що у Польщі різко відреагували на рішення Львова розірвати контракт із польською компанією на будівництво сміттєпереробного заводу. У МЗС Польщі заявили, що цей крок негативно впливає на двосторонні відносини та очікують його перегляду.
Читайте також


