В Україні від 2024 року заборонять ртутні термометри та батарейки

Верховна Рада України ухвалила закон, яким забороняється використання та продаж ртутних термометрів та батарейок.

Про це повідомляють у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України.

Парламент ухвалив законопроєкт №0199 "Про приєднання України до Мінаматської конвенції про ртуть". Згідно з документом, з 1 січня 2024 року Україна припинить виробництво, імпорт та експорт продукції, що містить ртуть.

Мінаматська конвенція про ртуть була ухвалена у 2013 році та набула чинності у 2017-му. Конвенція отримала назву на честь міста Мінамата у Японії, де наприкінці 1950 років ртуттю з промислових стічних вод отруїлися майже 2 тисячі людей.

Отруєння викликало хворобу Мінамати – синдром послаблення зору та слуху, а у важких випадках – параліч та порушення свідомості, причиною якого є отруєння органічними сполуками ртуті.

Конвенція, яку підписали 140 країн, передбачає поетапну відмову від використання ртуті, а саме:

• обмеження пропозиції і торгівлі, поступова відмова від застосування ртуті та її сполук;
• заборона створення нових підприємств з видобутку первинної ртуті;
• чинні підприємства з видобутку первинної ртуті підлягають забороні до 2032 року;
• поетапна зупинка виробничих процесів, у яких використовується ртуть або сполуки ртуті;
• встановлення заборони виробництва, імпорту та експорту продукції, що містить ртуть.

Продукти, що підлягають виведенню з обігу, включають:

• батарейки (крім кнопкових срібно-цинкових батарейок з вмістом ртуті <2%, повітряно-цинкових кнопкових батарейок з вмістом ртуті <2%);
• більшість перемикачів і реле;
• малогабаритні люмінесцентні лампи потужністю рівною або менше ніж 30 Вт і з вмістом ртуті понад 3,5 мг на одну лампу;
• трубчасті флуоресцентні лампи - трьох смугові лампи потужністю менше ніж 60 Вт, що містять понад 5 мг ртуті;
• галофосфатні лампи потужністю менше ніж 40 Вт, що містять понад 10 мг ртуті;
• ртутні лампи високого тиску;
• різноманітні ртутні лампи з холодним катодом і флуоресцентні лампи з зовнішніми електродами;
• косметичні продукти, зокрема для освітлення шкіри з вмістом ртуті понад 1 частини на мільйон, за винятком туші для вій і іншої косметики для очей (оскільки у такому випадку не існує доступних і безпечних альтернатив);
• пестициди, біоциди та антисептики для зовнішнього застосування;
• неелектронні прилади, такі як барометри, гігрометри, манометри,
• термометри та сфігмоманометри (прилади для вимірювання кров'яного тиску);
• стоматологічна амальгама (матеріал для пломб, у якому використовується здатність ртуті розчиняти деякі метали).

За словами Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця, долучення України до Конвенції дозволить надалі унеможливити такі ситуації, як із заводом "Радикал", коли сотні тонн ртуті опинилися просто неба у Києві.

"Крім того, Україна зможе за допомогою міжнародних партнерів розв'язати це питання. Аналогічно, як і розв’язати проблеми зі всією "радянською спадщиною" – залишками ртуті на недіючих пострадянських підприємствах, що використовували застарілі технології", – каже міністр.

Читайте також

У Кривому Розі на вулиці знайшли кілограм ртуті - фото