Вчені знайшли у мишей ген вічної молодості: кажуть, він є і у людей

Вченим вдалося подовжити життя і стан здоров'я піддослідних мишей, завдяки генетичній модифікації всього лише одного гена. Цей ген так само присутній у людей, тож, цілком ймовірно, що результати для людей будуть такими самими.

Про роботу Дослідницької групи з Тайбейського медичного університету в Тайвані розповіло видання Interesting Engineering. Найбільшою несподіванкою дослідження стало те, що втручання в генетичний код мишей не призвело до жодних побічних ефектів.

Відкриття зроблене дослідниками може змінити наше розуміння життя та відкрити нові можливості для покращення здоров'я людей. Попри те, що наразі успіху було досягнуто лише у експериментах із мишами, це відкриття прокладає шлях до досягнень, які можуть трансформувати охорону здоров'я, надаючи людям інструменти для боротьби з віковими захворюваннями та розкриваючи секрети довголіття.

Дослідники з Тайваню зосередили свою увагу на гені, відомому як KLF1, який, бувши модифікованим, продемонстрував вражаючий вплив на тривалість життя та здоров'я мишей.

Модифікація цього гену омолодила клітини мишей та відтермінувала вікове погіршення їхньої пам'яті та серця. Тобто мова йде про те, що миші не просто довше жили, але й старіли повільніше, зберігаючи молодість та енергійність.

"Це була велика несподіванка. Поки що ми не виявили жодних негативних побічних ефектів", – розповів про результати дослідник Че-Кун Джеймс Шен.

Дослідники вважають, що факт відсутності побічних ефектів свідчить про те, що генетичні зміни є безпечними і, ймовірно, також не матимуть жодних негативних наслідків, в разі застосування таких модифікацій щодо людини.

Окрім дослідження стану модифікованих мишей вчені також провели інший експеримент, в межах якого кров піддослідних мишей вводили немодифікованим мишам. Результати знову здивували вчених. Виявилося, що навіть у такому разі миші, яким не модифікували ген KLF1, жили в середньому на п'ять місяців довше (це приблизно 20% від середньої тривалості життя мишей) ніж їхні немодифіковані побратими. Їх фізична та розумова працездатність також почали знижуватися пізніше, ніж у звичайних мишей.

Також виявилося, що в разі пересадки модифікованого гена за допомогою трансплантації клітин кісткового мозку, миші демонстрували значно вищі протиракові можливості. У них спостерігався знижений ріст пухлин і нижча частота спонтанного раку, ніж у немодифікованих мишей.

Оскільки люди теж є носіями гена KLF1, який регулює виробництво нових еритроцитів, вчені припускають, що така генетична зміна може бути легко застосована щодо людей і, найімовірніше, матиме такі самі якісні наслідки.

Наразі дослідження чекає на експертну оцінку, яка визначить подальшу долю експериментів із геном KLF1.

Нагадаємо, раніше вчені застерегли, що знищення кажанів провокуватиме розвиток нових пандемій коронавірусів.