Високі поліцейські чини Сергій Вязмікін та Ігор Купранець, які вкрали мільйони і втекли за кордон, змушують Google прибирати посилання на матеріали, в яких описують їхні злочинні схеми

Днями до сайту CRiME постукали з Google. Тому що Google поскаржився адміністратор сайту TourDream на те, що вони нібито порушили його авторські права. Права на статтю «Сергій Вязмікін, Ігор Абрамович та Ігор Купранець: схематозники з Лазурного Берега» , пише CRiME з посиланням на [ гучні справи ].

Що таке компанія TourDream і як вона пов'язана з Вязмікіним та Купранцем

TourDream, згідно з його розділом «про нас», – «це актуальна, корисна та перевірена інформація, аналітика та огляди туристичних напрямків, думки авторитетних експертів, зручний пошук за рубриками та країнами».

За останні кілька років, за даними lumendatabase.org, власники цього маленького сайту про туризм під сотню разів нарікали на порушення їхніх авторських прав. Нібито інтернет-видання далеко не останнього ешелону безсоромно крали статті у TourDream, у якого, до речі, зараз практично нульова відвідуваність. Причому йдеться про статті-розслідування про корупцію та організовану злочинність, які зовсім не вкладаються в тематику сайту про подорожі.

Очевидно, тут ми маємо справу з відомою шахрайською схемою із застосуванням DMCA – американського Закону «Про авторське право у цифрову епоху». Пройдисвіти вже не перший рік використовують її для відмивання репутації корупціонерів, бандитів та різного шахрая в пошуковій видачі Google.

Для тих, хто не знає, як це працює, коротко викладемо суть. У 2020 році дослідники з The Wall Street Journal виявили сотні випадків, коли окремі особи або компанії, часто використовуючи явно вигадані особи, змушували видаляти посилання на несприятливі статті та повідомлення в блогах, в яких передбачалося, що засуджені злочинці, іноземні офіційні особи та бізнесмени вчинили правопорушення у США та за кордоном.

TourDream – чергова «контора», яка ударно працює на цій ниві. Однак її адміністратори дещо удосконалили шахрайську, так би мовити, технологію.

По-перше, вони домагаються видалення статті, де той чи інший їхній клієнт виставлений у непривабливому світлі, з сайту-першоджерела. Зазвичай це робиться за гроші клієнта.

По-друге, на сторінках свого сайту, де вони розміщують «оригінали» статей, ці спритники видаляють мета теги, якими можна визначити дату публікації, а також закривають ці сторінки для пошукових роботів. Ці маніпуляції вкрай ускладнюють автоматичну перевірку шахраїв щодо брехні щодо їх авторства.

Сергій Вязмікін та Ігор Купранец – останні «жирні» клієнти TourDream. «Туристи», за нашими підрахунками, звинуватили десь два десятки інтернет-видань у «крадіжці» статей про пригоди Вязмікіна та Купранця, і вимагали від Google видалити відповідні посилання з пошукової видачі.

Щоб історія цих билинних героїв не забула, ми публікуємо цей матеріал.

Чим "прославилися" Ігор Купранець та Сергій Вязмікін

Хоча ім'я колишнього заступника начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Сергія Вязмікіна стало відоме широкому загалу лише 2022 року, коли його помітили на Лазурному узбережжі Франції в компанії з нардепом від ОПЗЖ Ігорем Абрамовичем, у скандали він потрапляв і до цього.

Здебільшого – у компанії зі своїм начальником, керівником Департаменту захисту економіки Національної поліції України генералом поліції Ігорем Купранцем. Теж уже колишнім – Ігор Михайлович, як і його вірний підлеглий Сергій Анатолійович Вязмікін, після звільнення з лав Нацполіції подався до бізнесу. І тут, на честь обох, треба визнати – обидва офіцери досягли своїх високих посад у Департаменті захисту економіки не лише завдяки зв'язкам, а й унаслідок глибоких професійних знань. Бо й майно, та їхні бізнес-структури ретельно сховані за ланцюжками підставних осіб. І знайти ці структури дуже важко. Хоча дещо все-таки можна – бізнес повинен працювати та заробляти, тому без контактів та засвіток не обійдешся. І навіть відкриті дані свідчать, що Вязмікін і Купранець, як і під час служби, тісно пов'язані між собою.

Як свідчать дані реєстрів, Сергій Анатолійович Вязмікін є керівником АТ «Закритий недиверсифікований корпоративний венчурний інвестиційний фонд Фарт капітал». Однак до червня 2021 року він був бенефіціарним власником цього фонду. Разом із Михайлом Григоровичем Купранцем:

Нині бенефіціаром фонду вважається Сетак Марія Олександрівна. Це теща Сергія Вязмікіна, яка говорить про те, що вихід із власників фонду «Фарт капітал» для Сергія Анатолійовича – чиста формальність. А Михайло Григорович Купранець – батько Ігоря Купранця. Тож і його непричетність до фонду викликає сумніви.

Тим більше, що Ігор Купранец вважається бенефіціаром іншого венчурного фонду – «Маркус Макс». Де до нього бенефіціарами були по черзі Купранець Михайло Григорович та Купранець Ольга Миколаївна.

І тут нам відкривається справжній клондайк. Якщо Ольга Миколаївна Купранець серед реєстрів не значиться, то Михайло Григорович Купранець, який є батьком колишнього поліцейського, незважаючи на свій поважний вік, веде активну бізнес-діяльність. Він є власником принаймні десяти компаній:

Ці компанії ведуть активну діяльність і займаються всім - від оренди майна до видобутку граніту та виробництва електроенергії. І тут ми повертаємося у 2017 рік, коли генерал Ігор Купранець, чинний тоді начальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України, засвітився у скандалі з фірмою-прокладкою, яка заробляла на зборах за швартування у чотирьох портах, де замість держави гроші почали збирати приватні компанії з однієї групи. Її назва – «Портосервіс-Україна» і через підставні особи належала вона саме Купранцю. Історія давня, але вона підтверджує простий факт – генерал поліції Ігор Купранець, котрий, до речі, був заступником голови Нацполіції, заробляв, використовуючи своє службове становище давно. Хоча, як свідчить його декларація, мешкав на одну зарплату.

Хоча та сама декларація нам підказує, що вона чистої води липа. Навіть її побіжний перегляд наводить на цікаві думки – частина нерухомості Купранця оформлена на дружину та дітей (що зрозуміло) та на громадянку Леонець Надію Анатоліївну.

Причому це не якийсь будинок у глухому селі, а квартира у Києві площею 300 метрів та земельна ділянка у тисячу метрів там же. Однак питань ні у керівника Купранця, ні у НАЗК до декларації не виникло. На цю ж Леонець Надію Анатоліївну зареєстровано ТОВ «Київські пиріжки», яким вона володіє разом із Леонідом Волошуном.

Далі ми не заглиблюватимемося, але наведене вище – приклад того, як має розвиватися слідство щодо Купранця, будь він у Німеччині чи хоча б Польщі: слідчі просто розмотали всі ланцюжки, які ведуть від його прізвища. Достатньо було б на кілька десятків, а то й сотень томів кримінальної справи. Але, як усі розуміють, "тут вам не тут". Тому Ігор Купранец спокійно пішов у відставку та вирушив у венчурні капіталісти.

Як і його колишній підлеглий, Сергій Вязмікін, який, на відміну від свого начальника, не сидів тихенько, а засвітився у компанії нардепа Абрамовича в Ніцці. Що саме пов'язує колишнього заступника начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Сергія Вязмікіна та також колишнього нардепа від ОПЗЖ Ігоря Абрамовича – не секрет. В'язмікін, Купранець та Абрамович через голову ДПС Києва Оксану Датій (ту, у якої знайшли записки бажань про мільйон доларів, шуби та подорожі) налагодили масштабні схеми з блокування податкових накладних. За розблокування яких брали від зацікавлених осіб чималі кошти – йшлося про десятки мільйонів доларів.

У цій історії звучали й інші цікаві прізвища. Ось чому вона також закінчилася нічим. Сам Вязмікін спокійно зайнявся венчурним бізнесом через АТ «Закритий недиверсифікований корпоративний венчурний інвестиційний фонд Фарт капітал». Який оформлений на його тещу Марію Олександрівну Сітак. На неї оформлена і частка Ігоря Купранця в цьому ж фонді.

Марія Сітак – дружина відомого бізнесмена Олександра Петровича Ситака, який, схоже, оформив більшість своїх фірм також саме на неї. Поки що вона володіє 24 фірмами, і розібратися, які з них належать Ситаку, а які Вязьмікіну чи Купранцу, дуже складно. Тим більше, що до цього сімейного бізнесу підключається ще й дружина Сергія Вязмікіна, Оксана, яка володіє фірмою AMO-SV DMCC в ОАЕ та корпоративними правами ТОВ «Перша українська аграрна компанія». Так що розібратися в цьому поєднанні прав і часток дуже важко. І тут би мало своє слово сказати слідство, яке (ви не повірите!) таки було розпочато після того, як Вязьмікіна знайшли в Ніцці, але воно, як всі це (знову) розуміють, закінчилося гучною заявою про його початок.

Окрім венчурного фонду «Фарт капітал» прізвище Вязмікіна знаходиться у переліку засновників ТОВ «ОССОЙО», бенефіціаром якого є Марія Сітак. Також Вязмікін деякий час був власником ТОВ "Автодром", бенефіціаром якого зараз вважається Сергій Володимирович Шевчук. Однак інші власники приховані за кіпрським офшором «Вентіс Лімітед» та кіпріотом Зеніосом Георгіосом, який є чистим номіналом:

Знову ж таки – цей ланцюжок мають розмотати українські правоохоронці, у них є на це і повноваження, і кадри, проте вони чомусь не зацікавилися офшорами, до яких явно причетний їхній колишній колега та начальник Сергій Вязмікін. Про те, що Сергій Володимирович Шевчук теж чистої води номінал, або «фунт», говорить його послужний список:

Зверніть увагу на другий рядок – «власник» успішного бізнесу Сергій Шевчук здавав кров, щоб отримати хоч якусь копійку. Проте такою цікавою персоною, з якою пов'язаний Сергій Вязьмікін, чомусь знову ж таки не зацікавилися правоохоронці.

Чому? Відповідь очевидна. Ніхто не хоче чіпати колишніх керівників Департаменту захисту економіки Національної поліції України Купранця та Вязмікіна, оскільки вони обоє, хоч і пішли з поліції, своїх зв'язків на найвищому рівні керівництва держави не втратили. Про це говорить хоча б факт того, що обидві ці прізвища спливли у зв'язку з прізвищем Оксани Датій. А як стверджував колишній нардеп Ігор Мосійчук, у цьому скандалі є ще як мінімум одне могутнє прізвище – Данило Гетьманцев. І ті, хто стоїть за ним. Якщо це так (а заяву Мосійчука ніхто не спростував), то стає зрозумілим, чому ні Ігоря Купранця, ні Сергія Вязмікіна, ні їхню бізнес-імперію ніхто не чіпає. Хоча все лежить на поверхні.

Читайте також

Бизнес бойца "батальона Монако" Сергея Вязьмикина и его шефа Игоря Купранца успешно работает в оффшорах