Гладковський-старший позиватиметься до суду через розшук НАБУ його сина

На думку Гладковського, НАБУ оприлюднює неправдиві дані
Важливо
Гладковський-старший позиватиметься до суду через розшук НАБУ його сина
Олег Гладковський (фото: УНІАН)
22 Квітня 2021, 21:10
читать на русском

Колишній перший заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони Олег Гладковський позиватиметься до суду на Національне антикорупційне бюро України через те, що НАБУ оголосило у розшук його сина Ігоря у справі про розкрадання в оборонній сфері.

Про це повідомила пресслужба корпорації "Богдан", одним із співвласників якої є Гладковський (досьє Олега Гладковського).

Зазначається, що Гладковський-старший відреагував на події останньої доби. Він вважає, що дворічне переслідування родини Гладковських, яке було у різноманітних формах процесуального терору, має отримати правову оцінку.

Також на думку Гладковського правової оцінки потребують і публікації неправдивих даних з боку НАБУ, які надаються суспільству у вигляді доконаних фактів, а насправді є лише вільною думкою на задану керівництвом правоохоронних органів тему, - йдеться у повідомленні.

На думку Гладковського, "суспільству згодовують вигадані або домислені факти в угоду політичній доцільності". За його словами, об'єктивного розслідування у справах так і не відбувається, а НАБУ вже два роки намагається довести провину членів родини, використовуючи чорний піар та провокації.


Контекст. 21 квітня Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило в розшук Ігоря Гладковського, сина колишнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського. Його підозрюють у справі "Оптимумспецдеталь".

У 2019 році журналісти з проєкту Bihus.info опублікували розслідування щодо розкрадання в оборонному комплексі України грошей. На їхню думку, до схеми причетні Ігор та Олег Гладковські, які заробили щонайменше 250 мільйонів гривень.

Ігор Гладковський у 2015 році разом із друзями організував постачання контрабандних російських деталей для військової техніки. За корупційною схемою державні оборонні підприємства переплачували за товар у кілька разів, купуючи його у фірм-прокладок. Керівництво концерну "Укроборонпром" знало про шахрайські оборудки й давало на них згоду.

Читайте також

1