Байден і Україна: на що чекати Києву від нової адміністрації США

Команда нового президента США Джо Байдена, що відповідає за зовнішню політику, фактично, сформована. При цьому і сам новообраний президент, і держсекретар Ентоні Блінкен неодноразово підкреслювали важливість поліпшення відносин з союзниками та спільні зусилля в області забезпечення безпеки і захисту прав людини.

Однак скептики наголошують на тому, що після скандалів з Хантером Байденом і оприлюдненням сумнозвісних "плівок Деркача" тема України є токсичною для нової адміністрації Білого дому. Деякі згадують і той факт, що багато хто із призначенців команди Байдена працювали ще за Барака Обами, тобто в складі його адміністрації, але так і не нажились надати Україні летальну зброю. Парламент. UA спробував розібратися, наскільки реальними є обіцянки Байдена і його соратників в частині американо-українських відносин.

Байден вірить в те, що Україна зможе побудувати справжню демократію

Однією з найважливіших відмінностей, що декларуються Демпартією за контрастом з республіканськими попередниками, є упор на захист цінностей прав людини, свободи і демократії. Зрозуміло, що в сучасній політиці будь-які подібні заяви носять почасти декларативний характер, і фактор прагматики та національних інтересів в будь-якому випадку не можна не брати до уваги. Однак цінності, висунуті в якості наріжного каменю зовнішньої політики Білого дому, і постійно повторювані його чиновниками найвищого рангу і самим президентом, повинні хоч в чомусь знаходити реальне втілення.

Читайте також

Байден готовий підтримати Україну, якщо стане президентом США

США постраждали від російської гібридної агресії набагато пізніше України

При цьому саме Україна, згідно з численними попередніми заявами Джо Байдена, є прекрасною моделлю втілення заявленого партією ідеалу. Як зазначав сам Байден під час одного з попередніх візитів до Києва, Україна -

Це країна, яка має другий шанс в затвердженні цієї демократії. У них дві найбільші загрози - російська агресія і хронічна корупція. І ми готові допомогти їм подолати обидві. Це моя мрія.

Один з головних аспектів цієї мрії - це віра в те, що Україна може стати позитивним прикладом для інших пострадянських країн.

Цілий світ спостерігає за вами! Це правда. Тому що сподівається на ваш успіх - ваша боротьба проти Кремля і корупції вплине на нас усіх, - запевняв свого часу Байден, звертаючись до українських колег.

Таким чином, схоже, що Україна сприймається новим президентом США в якомусь сенсі як особистий проєкт, що означає, що він особисто буде зацікавлений в успіху цього проєкту. Крах "мрії" в такому випадку означає неспроможність зовнішньої політики Байдена, і навіть - його неспроможність як президента. Це особливо вірно, враховуючи, як міцно ім'я Байдена пов'язано з Україною.

Байден гарантував Україні військову підтримку

Крім цього, з точки зору нової адміністрації, Україна виступає як найважливіша ланка в загальному ланцюжку стримування Росії. Те, що подібне стримування буде здійснюватися, заявив днями сам Джо Байден, запевнивши, що має намір "збільшити витрати для Росії" за "втручання у вибори, кібератаки і отруєння своїх громадян". Також американський президент знову пообіцяв "стояти пліч-о-пліч з нашими союзниками і ключовими партнерами".

Важливість міцних оборонних союзів і системи колективної безпеки не раз підкреслював і держсекретар США Ентоні Блінкен.

Я хотів би зосередити увагу на одній незамінною основі: наших альянсах і партнерства ... Кожен день наші союзники і партнери служать в якості передової лінії нашої оборони, даючи нам можливість випереджати наших ворогів і забезпечити нашу присутність у всіх куточках земної кулі без необхідності платити за це занадто високу ціну. Простіше кажучи, світ стає для американського народу безпечніше, коли у нас є друзі, партнери і союзники, - відзначав Блінкен в своєму виступі в Грузії влітку 2016 року.

Саме місце, де була виголошена ця мова, підкреслює, що майбутній держсекретар розглядає прагнуть до демократії пострадянські країни в якості таких союзників. Також є відомості, що саме Блінкен зіграв важливу роль в ухваленні санкцій проти Росії після анексії Криму, а також закликав до постачання летального зброї до Києва навіть тоді, коли це рішення не зустріло схвалення Барака Обами.

Радник з національної безпеки Джейк Салліван, як і Блінкен, є переконаним євроатлантистом, і за часів президентства Обами служив радником Байдена з питань національної безпеки. Днями він слідом за своїм шефом також пообіцяв реагувати на "зловмисні дії російської влади". За всіма ознаками, жодних серйозних розбіжностей між Салліваном і Блінкеном в ключових питаннях зовнішньої політики не буде. Ще однією людиною з "старої команди" стала чинна заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд, яка також активно проявила себе під час Майдану 2014 року і неодноразово заявляла про свою підтримку Києва.

Говорячи про роль України в системі колективної безпеки, яка вибудовується Сполученими Штатами, також важливо звернути увагу на фігуру нового директора ЦРУ Вільяма Бернса, який свого часу працював послом в Москві. Це означає, що він добре розуміє не тільки специфіку загроз, які йдуть від Росії, а й місце України в їх стримуванні. Що важливо, чинний президент, на відміну від попереднього, обіцяв приділяти найсерйознішу увагу брифінгам розвідки.

Плюси і мінуси спільної передісторії України і Байдена

Що стосується "токсичності" теми України особисто для Джо Байдена після недавніх скандалів, частка правди в цьому, безумовно, є. Однак на практиці це може означати лише те, що цього разу американський президент буде особисто дистанціюватися від неї і не стане так активно втручатися в українські справи, як робив це за Петра Порошенка. Однак, як у випадку з імпічментом Трампа, дистанціювання від нього Байдена нітрохи не завадило демократам почати слухання в Сенаті, демонстративна незалученість Байдена у внутрішню політику України нітрохи не завадить іншим членам його команди впливати на неї. Іншими словами, швидше за все, взаємодія з Києвом стане більше здійснюватися в рамках вже згаданих оборонних союзів і контактів на більш низькому рівні.

Однак більш низький рівень контактів не означає зменшення їхньої ефективності. Наприклад, активно ходять чутки, що саме телефонна розмова Ентоні Блінкена з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою стала причиною рішення Володимира Зеленського про заборону трьох проросійських телеканалів. Звичайно, західні партнери, як і раніше, будуть вимагати від української влади дієвої боротьби з корупцією і, що більш важливо, боротьби з проросійською агентурою, як мінімум, не даючи їм доступу до важливої інформації і можливості ухвалювати управлінські рішення. Недавні дії Зеленського продемонстрували, що він готовий виконувати подібні вимоги, а значить, на шляху поглиблення партнерських відносин США і України не повинно виникнути серйозних перешкод.