Бізнес, який не покинув Україну: як працюють підприємці під час війни

Підприємства забезпечують усім необхідним фронт та мешканців тилу
Ексклюзив
Бізнес, який не покинув Україну: як працюють підприємці під час війни
Фото: Сторінка Миколаївського ТОВ “Лакомка” у Фейсбуці

Окрім морально-вольових чинників перемоги є один дуже вагомий, який здається погано врахували кремлівські “стратеги”. Матеріальне забезпечення спротиву, оборони та перемоги на завершення. Мова не тільки про паливо чи їжу. Сучасна війна вимагає окрім електроніки та елементів живлення, купу будматеріалів та банального скотчу або клею.

Все це тепер постачає в українське військо громадянська допомога різними волонтерами. А оплачується, а головне, підвозиться - бізнесом. Вітчизняними малими та середніми підприємцями, які не втекли за кордон, чи в інший тихий регіон, а також не всі поки мобілізовані. Не забуваємо, що вітчизняний бізнес ще й сплачує податки в тому числі за мобілізованих.

Скотч, малярна стрічка, плівка укривна, фарба жовта та блакитна в балончиках та банках, керосин, рукавиці, лопати  наколінники, мішки та інші позиції ми віддали у військо та тероборону в перші дні війни, - розповів власник мережі миколаївських магазинів будматеріалів Руслан Л.

Уявимо на хвилиночку що він та колеги поїхали з осадженого міста ще 1-го березня… Військова логістика дійсно працює. Але вона не така гнучка й оперативна, а іноді - безпорадна. На блокпости де боєзіткнення трапляються кожну годину доби, за 120 -200 км важкувато вчасно підвести так потрібну сокиру чи генератор, ліхтар чи…дощовики. Миколаївський бізнес, як й у більшості регіонів країни, не тільки забезпечує фронт всім, але ще дива винахідливості демонструє. Не про всі лайфхаки тепер ще можна розповідати, але те що деякі конкретно допомогли влучно бити рашистів - факт!

Власники бізнесів теж не всі ховаються в укриттях зазвичай. Відомий миколаївський IT-фахівець, кандидат наук - Дмитро У. ще у перші дні записався до лав Тероборони. Вчора вперше за три тижні поспілкувались:

На службі зустрілися з топменеджером одного з великих наших ПКБ (конструкторських бюро), що виконує проєкти для суднобудівних підприємств усього світу. Він поділився двома обнадійливими фактами. По-перше, жоден з міжнародних замовників не відмовився від співробітництва з-за ризиків, що спричинила збройна агресія Росії проти України. Навпаки, усі запевняють у своїй підтримці і готовності продовжувати співпрацю надалі.

По-друге, підприємство знайшло спосіб виконання обов'язків за контрактами - розосередило співробітників та організувало віддалену роботу колективу. Ми вітаємо продовження роботи наших підприємств в тилу, тому що вони забезпечують економічний потенціал держави. Кожен на своєму місці, або інженера-проєктанта, або старшого стрільця, робить свій внесок в Перемогу та майбутнє України.

Ще раз! Миколаївські проєктувальники суден в дні війни своїми мізками, на комп'ютерах з енергозбереженням забезпечують приплив валюти (євро) в країну, бо виконують експортні замовлення. Новини про стрімке відродження суднобудування після перемоги обов'язково будуть, бо програма побудови бойових кораблів флоту за допомогою Великої Британії, розглядає саме одну з миколаївських корабелень як виконавця. 

Дефіциту товарів у магазинах Миколаєва немає

Як відомо “вимкнути” мізки бізнесмену не можна ніколи. Тим паче під час війни України проти підступного ворога. Чому важливо щоб їх мізки працювали на перемогу? Все просто. В мирний час в українських реаліях тільки дрібний бізнес вів повсякчасну тотальну війну за ресурси. Йому (бізнесу) не сприяли податки й влада, банки неохоче кредитували останні 15 років. Тому весь час треба було вигадувати: як вийти переможцем у обставин. Практичний досвід, а не теоретичний, саме в українського підприємця/фермера є. 

Як ви гадаєте: з якою впертістю будуть воїни захищати рідне місто (вже понад 3 тижні), коли щоранку з місцевої пекарні ще гарячі булочки і рогалики розвозять по блокпостах і казармах?! Олена Бут директор відомого миколаївського кондитерського підприємства "Лакомка" каже: 

Дякую Вам, мої дорогі ПРАЦІВНИКИ! Бізнес продовжує випікати батони, печиво, пиріжки листкові з начинками, сосиски в тісті та інші смаколики для наших захисників. Як й працюють десятки кав'ярень, кафе та ресторанів, яки доставляють тепер каву й чай з наїдками на “передок”. Аптеки, які у місті “тримає” переважно бізнес, майже всі працюють, а тамошні логісти щодня б'ються за повноту постачання, ще й у госпіталі роблять підвіз медикаментів 24/7.

Фото: Сторінка Миколаївського ТОВ "Лакомка" у Фейсбуці

Годі вже казати про своєчасне наповнення магазинів їжею та питною водою. Місто майже в облозі. Одна дорога на Одесу відкривається, коли зводять міст до якого рвуться 24 дні орки. Це може бути всього 4-5 годин на добу. За цей час треба встигнути всіх охочих евакуюватись - вивезти, а провізію та матеріали завезти. Дефіцит будівельних матеріалів вдалось вгамувати днів за 10. Збільшення інтенсивності обстрілів ускладнює працю. 

Комунальники і зв`язківці працюють злагоджено

Без інформації годі розраховувати на перемогу. Про це багато можуть свідчити полчища “орків”, зв'язківці яких банально вкрали на супер захищеному криптофоні, за допомогою якого вони хотіли керувати військом. Не “бачать” їх комунікатори вежі мобільного зв'язку. А за весь час облоги в Миколаєві фіксований інтернат-зв'язок припинявся тільки один (!) раз, коли був блекаут з електрикою. Реактивними снарядами було пошкоджено декілька силових електропідстанцій. Як тільки були проведені відновлювальні роботи - дуже швидко для такої “халепи”, всі 300 тисяч абонентів в місті знову отримують інформацію комп'ютерними мережами.

Ціни на продукти у місті стабілізувалися

Торгівля, як один із стовпів бізнесу сьогодні реально стає чинником майбутньої перемоги, бо стимулює винахідливість. Хоча є приклади й захмарної жадібності у встановленні цін. Довго лідером по зростанню цін була банальна гречка. Але як тільки національні мережі супермаркетів завезли великі об'єми цього товару, ціна стабілізувалась на +10% від довоєнної. Ну а “генії” торгівлі, що “влупили” 300% маржі сидять тепер на своїх мішках й “кузьок” відганяють.

Фото: В`ячеслав Головченко

Загалом же, перевага ринкової економіки українців, над командно-адміністративною в росіян, чітко видно на прикладі внеску в спротив малого бізнесу. Поки російські олігархи ховають яхти в далеких шхерах, інтенданти їх армії згодовують війську прострочений сухпай.

Читайте також