Є підвал, але учні туди не вміщаються: батьки про реалії навчання під час війни

Як здобувають освіту українські школярі у воєнний час
Ексклюзив
Є підвал, але учні туди не вміщаються: батьки про реалії навчання під час війни
учні, школа, іспит Фото: УНІАН
27 Вересня 2022, 09:53
читать на русском

З першого вересня традиційно розпочався новий навчальний семестр, і тисячі учнів пішли до шкіл. Але значна частина школярів "вийшли" на навчання через онлайн-платформи. Про те, чи пристосовані у школах бомбосховища, як відбувається навчання та з якими проблемами зіштовхуються батьки, – у матеріалі "Парламент.UA".

Як почався новий семестр

Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет повідомляв, що станом на 12 вересня в країні очно працювали 3 116 шкіл, водночас 5 713 освітніх закладів працювали дистанційно. Загалом освітній процес триває у 12 904 школах. На тимчасово окупованих територіях розташовані 1 289 шкіл.

За його даними, за кордоном станом на 12 вересня перебували 488 045 дітей шкільного віку, а станом на 1 вересня їх було 492 077.

Влада обирала формат навчання, орієнтуючись в основному на безпекові моменти, сказав нам у коментарі "Парламент.UA" політолог, експерт з питань освіти та викладач у КНУБА Микола Спірідонов.

Якщо взяти міста західної України – Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль – там частіше працюють у традиційному режимі, бо безпека ситуація більш-менш стабільна. Якщо взяти школи, наприклад, Харкова, Миколаєва, там, на жаль, немає зараз безпекової ситуації навіть для змішаної форми навчання. Тому там переважно онлайн-режим, – розповів він.

За його словами, ситуація з бомбосховищами відрізняється по країні. Експерт бував у школах, де підвали добре обладнанні. Переважно це у приватних школах. Там, мовляв, можна повноцінно працювати. Але трапляються і підвали, в яких досить складно вчитися.

Деякі школи мають по кілька змін навчання. Зокрема, деякі столичні школи мають три зміни. Річ у тім, що укриття розраховані на певну кількість дітей, які можуть сховатися в разі тривоги.

Абсолютної безпеки в Україні, на жаль, немає, ми на деякий час повинні забути про це. Але є такі укриття, які забезпечують, якщо не 100%, то 99,9% безпеки, – каже фахівець.

Як вплине на учнів онлайн-освіта

Безумовно, ще починаючи з локдауну на тлі коронавірусу учні часто навчаються вдома. Однак не всі з них настільки вмотивовані, щоб повноцінно навчатися в онлайн-режимі. У такому форматі контроль за школярами з боку вчителів зменшується, і, відповідно, багато хто починає навчатися гірше.

Варто згадати і той факт, що одна з функцій школи – це комунікація між дітьми та їхня соціалізація. Під час онлайн-навчання досягнути цього досить важко. Також батьки скаржаться на те, що онлайн-навчання фактично перетворюється для них на тюрму, бо потрібно все весь час контролювати, зокрема підключення до уроку. Батьки не можуть проводити свій робочий день у таких умовах. 

Резидент "Кабінету експертів" громадського руху "Всі разом!" Євген Савісько зазначив нам у коментарі, що онлайн-освіта призводить до зниження якості освіти в школі. Мовляв, якщо не вдасться перейти на звичайний режим навчання з повноцінним відвідуванням шкіл, то наслідки будуть загрозливими.

Окрім суто навчання, йдеться про соціалізацію дітей. Коли вони не навчаться комунікувати в дитячому та підлітковому віці з однолітками та дорослими, то наскільки складніше їм буде в подальшому житті, – зазначив він.

І каже, що, на думку вчителів і самих учнів, онлайн-навчання пасує лише для вмотивованих та самоорганізованих дітей. Для них це величезна перевага. Вони можуть раціонально використовувати свій час, а отже встигати навчатися в школі, на численних курсах, займатися спортом та відпочивати. Для дітей без мотивації таке навчання – лише даремне витрачання часу. Якісних знань вони не отримають.

Школярі, школа

Школярі, школа (фото: УНІАН)

Це одна з причин, яка змушує виїздити за кордон багатьох мам разом із дітьми навіть із відносно тихих областей. Там є повноцінний навчальний процес. А ще величезна зацікавленість у наших дітях. Існує чимало стимулювальних програм для заохочення переселенців-учнів та їхніх батьків, – зазначив Савісько.

І підсумував, що відбувається відтік найціннішого скарбу України – інтелекту, а відтак постає нова загроза для України. Чимало з тих, хто виїхав, повертатися не збираються та не приховують бажання отримати інше громадянство або хоча б дозвіл на тривале проживання. Вони поступово стають носіями інших культур та традицій.

Що кажуть батьки про навчання під час війни

Наталія, мешканка Боярки Київської області, – мама другокласника. Її син зараз навчається онлайн. Каже, що у їхньому випадку формат навчання не обговорювався, адже школа не має укриття.

Навчанням не задоволені батьки, дітям – нормально. Під час онлайн-навчання дитина не засвоює матеріал через відволікання уваги на домашні справи. Під час уроку діти шумлять, вчителя не чутно, перебивають викладача, не вимикають мікрофони, не реагують на зауваження вчителя, – каже вона.

На її думку, дітей потрібно випустити на уроки у школи навіть без укриттів у тих містах і селах, де за літо та осінь не було жодних обстрілів. А ще радить змінити програму з вивчення іноземних мов – зробити її більш доступною та цікавою.

Також ми поспілкувалися з мешканкою міста Умань Черкаської області. Донька Ніни перейшла у 5 клас і зараз навчається онлайн. Каже, вчителі радилися з батьками щодо формату навчання, більшість у класі проголосувала за змішану форму. Однак через непідготовлені бомбосховища діти спочатку почали навчатися вдома. 

Основна проблема – немає підручників для пʼятого класу. Їх просто не надрукували з жодного предмета. Вони є онлайн, але користуватися ними незручно. А ще я не була підготовлена до ZOOM, Google Meet, Google Classroom тощо. А дитина тим більше, – зазначила жінка.

За її словами, доньці складно навчатися, адже з 5 класу в неї нові вчителі, яких вона бачить лише через екран. Однак наголошує, що викладачі проводять уроки доволі якісно. Покращити навчання, на думку Ніни, зможе лише закінчення війни.

Оксана, яка мешкає у Чернівцях, має сина-шестикласника. Той нині навчається на змішаній формі у другу зміну: понеділками онлайн, у решту днів тижня – за бажанням: очно або дистанційно. Каже, що у школі проводили опитування щодо зручного формату навчання. Класна керівниця розмовляла з кожним із батьків особисто.

Школа частково підготовлена до навчання в умовах війни. Є підвал, пристосований як укриття, але всі учні водночас туди не вміщаються. Тому молодші діти вчаться зранку, а середня та старша школа – з обіду. Нині у школі проводять навчальні тривоги, аби діти знали, як поводитися у таких випадках, – зазначила Оксана.

Дистанційне навчання, школяр (фото: pexels)

Каже, що якістю освіти батьки задоволені, адже вчителі ставляться до роботи добросовісно. Однак є низка проблем. Зокрема, діти, які відвідували гуртки та секції, змушені від них відмовитися через навчання у другу зміну. Уроки в старших класах закінчуються о 19:00, і дістатися додому у темну пору доби при відсутності вуличного освітлення проблематично.

А ще вчителі не завжди можуть провести онлайн-уроки через проблеми з інтернетом у школі. Тому дітям, які обрали онлайн-навчання, а таких переважна більшість, доводиться майже все засвоювати самостійно, – додала вона.

На думку Оксани, покращити якість навчання дітей зможе максимальне спрощення навчальних програм. Зокрема, на період війни варто виключити уроки малювання, фізкультури тощо задля економії часу.

Також слід максимально скоротити кількість домашніх завдань для учнів, які навчаються очно, оскільки діти мають мало часу на їхнє виконання. Так, якщо уроки починаються о 12:00 і закінчуються о 19:00, то діти не мають часу виконувати завдання на 6-7 уроків. А ще слід покращити забезпечення шкіл інтернетом. І варто спростити документацію, яку мають вести вчителі, бо жаліються, що "купа писанини, а немає часу її писати".

Як покращити якість навчання в цих реаліях

Євген Савісько наголошує, що вже зараз потрібно розробити механізми матеріальної підтримки шкіл, де навчання відбувається в офлайн-режимі, для заохочення вчителів. Гроші для цього, каже, можна знайти.

Будувати сучасні укриття в школах треба вже зараз. Не можна чекати закінчення війни. Фахівці, техніка, матеріали є. Варто лише призупинити великі приватні забудови та змусити будівельні корпорації працювати на державу, а не на себе. Збудують укриття – і хай доробляють своє, – наголошує експерт.

Микола Спірідонов теж звертає увагу на те, що зарплату вчителів треба переглянути. Мовляв, у багатьох із них зняли преміальні, а зарплатню виплачують із затримкою.

Якщо вчитель думає про те, чи вистачить йому і його дітям грошей на шматок хліба, звичайно, що від цього якість освіти падає. Щоб бути якісним вчителем, треба проводити певну роботу над собою, читати додаткову літературу. А замість цього вчитель думає, де б йому додатково заробити гроші, – зазначив експерт.

Спірідонов підсумовує, що треба знаходити кошти на достатнє фінансування вчителів, навчальних програм та обладнання сучасних бомбосховищ. У деяких школах ще залишилися старі радянські підвали, які не пристосовані до якісного навчання під час повітряної тривоги.

1