Ганебна зрада військових і країни: голова Генштабу звинуватив бійця у його ж смерті

Начальник Генерального штабу Збройних сил України генерал-полковник Руслан Хомчак, коментуючи загибель на Донбасі морського піхотинця Ярослава Журавля у липні 2020 року, заявив, що наказу на розвідку у "сірій зоні" не було.

Таким чином, Хомчак переклав відповідальність за смерть військових на них самих, назвавши їхні дії "самодіяльністю".

Така позиція Хомчака обурила військову спільноту і викликала шквал критики на адресу глави Генштабу.

Фото: пресцентр штабу ООС

Що саме сказав глава Генштабу

Генерал-полковник Руслан Хомчак в інтерв’ю виданню "Обозреватель" заявив, що "всього цього взагалі могло не статися". Як стверджує Хомчак, тоді діяла заборона ходити в "сіру зону".

Взагалі виходити за свої позиції й лізти туди, де за шість із половиною років усе нашпиговано мінами, де все прострілюється. Цю заборону порушили Красногрудь, Журавель і ще два матроси, які стояли на спостережному посту. Матросам по 20 років і вони зі старшими товаришами полізли, куди заборонено, - заявив Хомчак.

За словами начальника Генштабу, "є припущення, що вони хотіли провести розвідку".

Четверо перебували на спостережному посту. І ось вони вирішили піти. Ініціаторами були Краснорудь і Журавель. Вони були класними військовими, пройшли війну, все вміли та знали. І ось вони пішли імовірно в розвідку, хоча їм ніхто не давав ніяких розпоряджень. Вони порушили всі накази, які були, - зауважив Хомчак.

За його словами, командир батальйону, який був другом загиблих, не знав про наміри військовослужбовців вийти у "сіру зону".

Хомчак зазначив, що наразі у межах кримінального провадження розслідують чому лейтенант, який був командиром другої групи, ухвалив рішення залишити пораненого бійця.

Рішення ухвалює той, хто відповідає за ту територію й ту операцію. Так в армії є і так повинно бути, ви ж розумієте мене. І якщо хтось із "диванних воїнів" думає, що це президент вирішив "залишити" військовослужбовця – це не так, - наголосив глава Генштабу.

Президент Володимир Зеленський та глава Генштабу Руслан Хомчак. Фото: УНІАН

Що кажуть ветерани про заяву Хомчака

Ветеран, молодший лейтенант ЗСУ, адвокат Масі Найєм у коментарі Парламент.UA зауважив, що накази про проведення розвідки не видаються письмово, тож Хомчаку дуже зручно говорити, що вказівки на вихід розвідгрупи не було. Він також зауважив, що на фронті виникають ситуації, коли рішення ухвалюються на місці.

Найєм вважає такі висловлювання Хомчака щонайменше некоректними. На думку ветерана, глава Генштабу використовує відсутність письмового наказу, як таку собі "лазєйку".

Своєю чергою, ветеранка Олександра Завальна сказала Парламент.UA, що такими заявами Хомчак прикриває бездіяльність та вислужується перед президентом Володимиром Зеленським, щоб залишитись на посаді.

Все що зараз ми бачимо, це жахливий приклад хапання за власне крісло та . Напевно не можна саме до Хомчака застосувати вислів про "офіцерську честь", бо тут явно видніється стиль країни агресора, та й ще треба згадати його Московське вище військове командне училище, - наголосила ветеранка.

Завальна також уточнила, що розвідка у зоні бойових дій ведеться постійно та цілодобово та розповіла, що способи розвідки визначені бойовим статутом: спостереження, підслуховування, пошук, наліт, засідка, опитування місцевих мешканців, допит військовополонених, розвідка боєм.

З офіційних слів командира батальйону 35 окремої бригади морської піхоти Миколи Паласа "наказ на розвідувальні дії був". Тобто якщо зі сторони військових були порушені накази та було місце "самодіяльності", мало б було розпочате по службове розслідування, якого не було і немає, а з цього ми можемо чесно сказати Хомчак – бреше, - додала ветеранка.

Колишня військовослужбовиця ЗСУ Анастасія Шевченко, також відома, як співачка Стасік у коментарі Парламент.UA наголосила, що загибель кожного українського солдата лежить на совісті Російської Федерації і тільки Російської Федерації. Ніякі інші публічні позиції ні для якої публічної особи в Україні неприпустимі.

Той факт, що головнокомандувач назвав винним у смерті Журавля самого Журавля, подає сигнал кожному українському громадянину - армійське керівництво кине тебе, синку, підставить і назве винним, коли ти помреш і не зможеш захищати своє добре ім'я.

Така поведінка є найганебнішою калькою радянського методу армійського управління. "Явастуданепосилала-менеджмент" - це приниження України, її армії і її вояків, - сказала Шевченко.

Крім того, народна депутатка від "Європейської Солідарності" Софія Федина оприлюднила реакцію батька загиблого сержанта Журавля на висловлювання голови Генштабу Хомчака.

Хомчак заявив, що Красногрудь і Журавель самі винні в своїй загибелі. ось відповідь батька Журавля! pic.twitter.com/4OEvvHO4nZ

— Sofiya Fedyna (@ukrainesinger) January 14, 2021

Що було відомо раніше про загибель сержанта Журавля

Зранку 13 липня під Зайцевим у "сірій зоні" між позиціями ЗСУ і російсько-окупаційних військ підірвався на міні командир розвідувального взводу морських піхотинців Дмитро Красногрудь. Як згодом розповів його командир Микола Палас, група, якою керував загиблий, розвідувала можливість підходів до своїх позицій зі сторони диверсійно-розвідувальних груп бойовиків.

Після цього, через СЦКК та ОБСЄ домовилися про режим тиші, щоб забрати тіло Красногрудя. Сформували евакуаційну групу, куди увійшли також сапери та представники СЦКК. Принаймні частина групи була у білих касках і з білими пов'язками, однак вже неподалік тіла бойовики відкрили по них вогонь, внаслідок чого поранили сержанта Журавля. Решта група змогла відійти.

Таким чином постало питання евакуації сержанта, який все ще був живий. Для цього сформували нову групу. До неї увійшли зокрема із розвідника, кількох морпіхів та військового медика Миколи Ілін за позивним "Естонець". Однак ця група також потрапила під обстріл і змушена була відійти. Залишились медик та розвідник, які спробували все ж дістатися до пораненого військового.

Однак спроба виявилась невдалою. Як наслідок розвідник був контужений, але зміг повернутися. А от медик Ілін, скоріш за все, підірвався на міні. Утім, є версія, що він загинув від влучання з гранатомета. Встановити причину смерті неможливо, оскільки бойовики, перед тим, як повернути його тіло, вирізали усі осколки, уражені органи та кістки.

Так, сержант Журавель залишився на полі бою. Скільки він прожив після поранення - невідомо. Морпіх помер від втрати крові.

Читайте також

Зрада чи помилка: військові та волонтери про ганебний ляп Арестовича

Як діяла влада, щоб повернути пораненого бійця

Українська сторона через СЦКК та моніторингову місію ОБСЄ протягом кількох днів зверталася до російсько-окупаційних бандформувань, щоб евакуювати пораненого сержанта та забрати тіла медика Іліна і розвідника Красногрудя, як це передбачено у протоколах Женевської конвенції. Однак, бойовики не надали гарантій тиші.

Наступного дня після розстрілу групи президент Володимир Зеленський направив в зону операції Об’єднаних сил Хомчака, а також заступника голови свого офісу Романа Машовця.

Як стверджували тоді у командуванні ООС, бойовики так званої "ДНР" затягували переговорний процес. Зрештою всі три тіла українських військових опинилися в окупантів. Вони повернули їх лише за кілька днів.

Чи проводиться розслідування загибелі морпіха

Варто зауважити, що Печерський районний суд Києва зобов'язав Державне бюро розслідувань відкрити провадження про дії президента Зеленського, у результаті яких загиблого у липні під Зайцевим розвідника Ярослава Журавля не вдалося врятувати.

Варто зазначити, що таким чином суд задовольнив позов батька загиблого морпіха.

Так, батько розвідника звинувачує Зеленського у тому, що той "заборонив залучення підрозділів спеціального призначання для проведення рятувально-пошукових заходів". На думку батька, це призвело до того, що поранений сержант загинув.