"Наглі до бєзумія": як нардепи, силовики і академіки наживаються мільйонами на землях НААН України

Хто контролює і використовує "в темну" сотні тисяч гектарів державної землі, якою нібито користується Нацакадемія аграрних наук, та як її виводять у приватну власність.
Важливо
"Наглі до бєзумія": як нардепи, силовики і академіки наживаються мільйонами на землях НААН України
Українська земля (фото: з відкритих джерел)
18 Травня 2024, 09:38
читать на русском

Журналісти видання "Українська правда" опублікували масштабне розслідування щодо зловживань та "чорних" заробітків на державних землях, що належать НААН України. Вони знайшли як мінімум кілька схем, за якими нардепи та силовики отримували мільйонні прибутки від використання державної землі.

Почнемо з короткого екскурсу. У володінні держави досі лишаються сотні тисяч гектарів землі – близько 800 тис. Це, звісно, не 10 млн га, які офіційна статистика до 2020 року "малювала" на балансі держави, коли половину тих земель уже вивели в приватну власність. Однак це все ще величезний ресурс.

Що таке 1 га? Приблизно одне футбольне поле. Тобто держава – номінальний власник 800 тис футбольних полів, а загалом це територія Чернівецької області.

Перебувають ці землі в постійному користуванні різних державних інституцій. Найбільша серед них – Національна академія аграрних наук (НААН). За масштабами це "держава в державі", яка донедавна розпоряджалася майже 500 тис га.

Ці землі регулярно потрапляли в корупційні скандали. Рік тому держава почала вилучати частину земель з відання академіків і тепер передає їх Фонду держмайна (ФДМ). Останньому уряд передав уже понад 210 тис га з Нацакадемії, більше 270 тис га залишаються в НААН. Процес передавання триває.

Однак ці цифри не пояснюють, скільки землі втратила академія за останні роки та хто, насправді, контролює ті футбольні поля. Спойлер: це не держава.

По-перше, частина земель НААН зараз в окупації. До передавання в Фонд держмайна ця цифра сягала 97 тис га, з них у Криму – 25 тис га.

По-друге, із земель академії збирають корупційну ренту депутати, правоохоронці та інші ділки. Доходить до абсурду. У кінці 2022 року в парламенті створили тимчасову слідчу комісію (ТСК), яка мала навести лад із землею НААН. Усе закінчилося затриманням голови цієї ТСК, депутата від "Слуги народу" Анатолія Гунька. Його спіймали на отриманні хабаря в справі, де фігурують землі академії.

По-третє, до 100 тис га, точна цифра невідома, могли бути виведені з державної власності обхідними шляхами.

Під час підготовки матеріалу УП провела до 20 публічних інтерв'ю та розмов off the rec. Частина депутатів аграрного комітету парламенту, у тому числі його голова Олександр Гайду, та Офіс президента проігнорували питання ЕП. Так само на частину запитань редакції не відповів президент НААН Ярослав Гадзало.

Агрохолдинг для академіків. З чого складається НААН

НААН є правонаступницею аналогічної установи, яка народилася сто років тому в нетрях СРСР. Після його розпаду українські дослідники-аграрії почали торувати самостійний шлях та отримали статус самоврядної наукової організації.

Що означає цей статус? Найвищим керівним органом НААН є загальні збори академіків. На них обираються члени президії та президент академії, які керують апаратом та мережею сотень господарств по всій країні.

НААН підпорядковується Кабміну і звітує перед ним. Керівництво академії самостійно визначає свою структуру, вирішує науково-організаційні питання і головне – контролює всі кадрові питання в підпорядкованих господарствах, які мають у постійному користуванні сотні тисяч гектарів землі. Це і є те саме джерело необмежених можливостей, що перетворило НААН на "корупційне болото".

"Звідки пішли ці історії? У Радянському Союзі не хотіли сильно заморочуватися і просто дали землі всім відомствам, які тільки могли бути. Армії, пенітенціарній службі, аграрним університетам. Те саме з НААН. Щоби вона могла себе фінансувати, їй давали землю в комерційне управління. Усі знали, що вона надлишкова", – пояснює народний депутат із "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький.

Якщо максимально спростити, то господарства НААН діляться на два типи: держпідприємства та наукові установи. Перші ведуть господарську діяльність і самі себе забезпечують. Другі переважно отримують фінансування з державного бюджету через академію. Обидві групи мають землю, але більша її частина – у користуванні держпідприємств. У наукових установ – лише десятки тисяч гектарів.

До передавання господарств у Фонд держмайна, яке стартувало у 2023 році, у НААН було близько 270 господарств, у тому числі понад 170 державних підприємств, кожне з яких мало в користуванні від 2 тис до 20 тис га землі.

Довідка: Право постійного користування – це безстрокове право володіння і користування ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності. Користувачі (переважно держпідприємства), сплачують у місцеві бюджети символічний податок: 1% від нормативно-грошової оцінки (НГО) ділянки. Ті, хто орендують землю на ринкових умовах, сплачують в середньому  близько 8% від НГО.

"Неакадемічні" схеми: як і хто використовує державні землі

У 1990-х та на початку 2000-х років, коли аграрний сектор в Україні тільки піднімався з колін і до земель Нацакадемії нікому не було діла, у цих господарствах правили бал переважно їхні директори та керівники НААН.

Одна з перших зухвалих спроб посягання на землі "академіків" сталася за часів президентства Януковича. Тоді компанія доньки бізнесмена та політика Сергія Тарути "Торговий дім "Украгропром" отримала понад 110 тис га землі НААН в довгострокову оренду. Після зміни влади та керівництва академії уряд скасував це рішення. Землю повернули, але загальну картину це не змінило.

З часом землі НААН перетворилися на стабільне джерело корупційної ренти для тих представників влади, які змогли "схилити" академіків до співпраці, отримати над землею контроль та використовувати її "в темну". У НААН непублічно цих контролерів називають "інвесторами", а правоохоронці – "кураторами".

Як це працює? Для доступу до землі потрібен контроль над держпідприємством Нацакадемії, тобто над директором, але його призначає та звільняє керівний апарат НААН. Отже, для отримання контролю "інвестор"-"куратор" має увійти в зговір з керівництвом академії. За словами директора одного з господарств НААН, для цього зазвичай використовується аргумент сили.

"Як "інвестор" входить? Щодо президента НААН порушується кримінальна справа, через яку на нього тиснуть, знімають директора потрібного підприємства і ставлять керівника "інвестора". Він неофіційно залучає туди певні кошти, а при зборі врожаю їх примножує. Потім більшу частину врожаю так само неофіційно забирає і заганяє підприємство в борги. Потім подає на підприємство в суд, щоб далі з ним співпрацювати і його контролювати", – пояснює співрозмовник ЕП.

"Інвестор" може залучити свої кошти або домовитися з певною агрофірмою, яка буде йому платити за користування землями академіків. Ставленик-директор, натомість, буде занижувати врожайність державного підприємства та фіксувати збитки.

Середній "цінник" за можливість обробляти державні землі із системи НААН становить 100-150 дол за га, розповідають джерела ЕП на аграрному ринку.

За оцінками одного з посадовців в уряді, керівництво НААН контролює 30-35% господарств. Інші підприємства мають "кураторів", які використовують землю на свій розсуд і діляться з Нацакадемією корупційною рентою.

"У більшості випадків намагаються влізти народні депутати, нинішні і колишні. Заходять правоохоронці, починаючи з СБУ і закінчуючи Нацполіцією. Часто вони лише "гвинтики" для депутатів. Лізуть усі, хто може якось тиснути на президента НААН, на президію", – наголошує керівник одного з господарств НААН.

Колишній керівник одного з господарств, який близько 15 років працював у структурі Національної академії, каже, що частина директорів НААН, яким уже за 50-60 років, ідуть на співпрацю з новими господарями.

"У мене є кілька друзів, яким дзвонили (від керівництва НААН – ЕП) і питали, чи хочуть вони і надалі "робити" директорами господарств. Якщо хоче, то йому кажуть: "До тебе прийде чоловік, ти йому, "пожалуйста", виділи в обробіточок 1000 га або 1500 га землі і все в нас буде добре", – переповідає він.

"Приходить чоловічок з якоїсь фірми з транспортом, комбайнами, з усім на світі, оформляється договір надання послуг з насінням, посівом, усім. А в кінці сезону ці 1000 га землі "улітають в повітря". Як? Був соняшник по 30 центнерів (урожайність – УП), вони забрали понад половину, по кругу з тих полів лишилося 8 центнерів. Приїхала, наприклад, комісія з НААН, нічого не побачила, значить, усе нормально, ти свій "парень", – додає співрозмовник.

Керівники державних підприємств несуть персональну відповідальність і "підвісити" їх можуть і керівники НААН, і правоохоронці.

Заступник начальника департаменту СБУ Анатолій Лойф цікавиться сівозмінами, які відбувалися на землях НААН. За даними "Слідство.Інфо", Лойф замінив на посаді Артема Шила, ексочільника так званого економічного підрозділу служби. Журналісти виявили, що мати Лойфа, викладачка іноземних мов, придбала елітну нерухомість у Києві та передмісті.

Такі листи НААН отримувала від усуненого голови економічного підрозділу СБУ Артема Шила, якого наразі підозрюють в організації схеми заволодіння майже 100 млн грн на закупівлях в "Укрзалізниці"

Загублені 100 тисяч футбольних полів

Щоб збагачуватися на землях НААН, ними можна не володіти. Однак деяким далекоглядним "інвесторам" цього було замало і вони виводили ділянки в приватну власність. Дві такі публічні справи наразі розслідує НАБУ.

Перша історія стосується виведення майже 1 тис га землі дослідницького господарства НААН "Дмитрівка" на Київщині. У результаті сумнівних операцій ці площі у 2018-2019 роках відійшли агрокомпанії "Світанок" Тетяни Засухи – колишньої депутатки від Партії регіонів. Це не всі землі, які втратило держпідприємство, і цю історію ЕП детально ще опише в окремому матеріалі.

Друга історія – про заволодіння 2,5 тис га на Сумщині, що були в користуванні ДП "ДГ "Іскра" та ДП "ДГ "Надія". Одним з фігурантів справи є колишній аграрний міністр Микола Сольський. За даними НАБУ, в обох випадках використовувалася схема безкоштовної приватизації земель атовцями за сприяння Держгеокадастру.

Ще один кейс – намагання колишніх "приватівців" прибрати до рук 15 тис га землі дніпропетровського ДП "Наукова", яке було передане в управління ФДМ. Утім, ці справи не демонструють справжніх масштабів катастрофи.

"Багато землі, яка обліковується в НААН, і частина тієї, яку "злили" Фонду держмайна, це "пустушки". Академія приховує цю інформацію. Ми (директори господарств – ЕП) не можемо списати цю землю. Вона в нас числиться на балансі, а використовує її інший бізнес з документами на право власності. Держгеокадастр за ці роки багато "попиляв", – наголошує керівник одного з господарств НААН.

За його оцінками, до 100 тис га, що перебувають у користуванні академіків, держава вже втратила. У держорганах та НААН цифри воліють не називати.

"Фактами незаконного вилучення та безпідставного передавання земель підприємств та установ відання НААН займаються правоохоронні органи. Після ухвалення остаточних судових рішень можна буде порахувати точну площу спірних земельних ділянок", – зазначається в письмовій відповіді президента НААН Ярослава Гадзала для ЕП. Він наголосив, що господарства відання НААН є тільки користувачами, а володіє цими землями держава через Держгеокадастр.

Під час одного із засідань згаданої ТСК, яка мала розслідувати діяльність НААН, заступник голови Держгеокадастру Ярослав Штикер повідомив депутатам, що в земельний кадастр не внесені дані щодо 38 тис га земель Нацакадемії.

"Основні причини відсутності (даних – ЕП) – вилучення, припинення права постійного користування і, ймовірно, безпідставне передавання органами місцевого самоврядування та виконавчої влади частини ділянки", – визнав він.

Побічно про наявність багатьох спірних ділянок свідчить і презентація ФДМ, яка містить дані останньої інвентаризації державних земель. Цей документ фонд презентував депутатам аграрного комітету в березні. Він є в розпорядженні ЕП.

В одному із слайдів презентації зазначається, що з усієї державної землі, яка перебуває в управлінні фонду, 98 тис га обтяжені "судами та кримінальними провадженнями". У Фонді державного майна наразі є 386 тис га землі і з них лише 210 тис га – це господарства, які передала НААН.

Народні депутати

"Під столом стояв пакет. Я навіть не знав, що в тому пакеті, мені навіть не цікаво це було. І те, що там гроші, я побачив, коли почав перераховувати їх", – так народний депутат з фракції "Слуга народу" Анатолій Гунько під час обрання йому запобіжного заходу у ВАКС намагався пояснити природу ймовірного хабара, який перебував біля його ніг у момент затримання співробітниками НАБУ та СБУ.

Саме за ініціативи Гунька наприкінці 2022 року у Верховній Раді була створена тимчасова слідча комісія з питань розслідування фактів корупції в НААН. Він же її очолив, але пропрацювала вона недовго. У серпні 2023 року депутата затримали із згаданим пакетом з 85 тис дол, який, як зазначає слідство, він отримав від ТОВ Агро-флор 2019".

"Тобто 100 (імовірно, доларів за гектар – ЕП) на підприємство офіційно і 150 нам із силовиками. Ну, можна 130. Зазвичай, як тільки заходите в обробіток, там 50-30% (імовірно, аванс – ЕП). Можна 30, 50 з гектара (імовірно, доларів – ЕП). А там далі силовикам дам, щоб одразу менше бігали", – так Гунько пояснював представнику фірми, що треба для отримання земель НААН в обробіток. Ці діалоги з матеріалів справи наводяться у виявлених в судових рішеннях та відеоматеріалах НАБУ.

"Розмови з цією людиною були дійсно, це факт, я не заперечую цього. Але те, що ми говорили, ми ще будемо досліджувати... Ніхто не казав, на жодному відео нема про те, що є гроші, які я прошу. Навіть у титрах цього немає", – наголошує в коментарі ЕП сам Гунько.

За версією слідства, народний депутат запропонував компанії взяти в оренду 1 700 гектарів державної землі господарства із системи НААН – ДП "ДГ "Тучинське" у Рівненській області. З матеріалів справи відомо, що він пообіцяв призначити на цьому держпідприємстві свого керівника, а той мав укласти договір з агрофірмою для "легалізації" обробки держземель – договір про надання послуг або про поставку сільгосппродукції.

З матеріалів судової справи виходить, що загальна сума хабара Гуньку становила 221 тис дол – 50 дол за га у вигляді авансу перед обробітком ріллі (85 тис дол за 1 700 га), решта – 80 дол за га – після збору врожаю. Отримані гроші, як пояснював Гунько представнику агрофірми, будуть розділені між ним, президентом НААН, співробітниками Нацполіції та головою Рівненської облдержадміністрації, зазначається в матеріалах слідства.

Співрозмовники видання в НААН та парламенті кажуть, що подібні схеми "слуга" застосовував і на інших державних підприємствах з відання академії. Записи розмов у розпорядженні детективів це підтверджують: депутат та його помічники переконували агрофірми, що можуть надати будь-які ділянки у будь-якому регіоні на вибір і називали розцінки. Вони також хизувалися, що вже отримували такі платежі, і що Гунько з партнером самі займаються обробітком земель державних підприємств у Черкаській, Вінницькій та Чернігівській областях.

"ТСК створювалася саме для того, щоб зібрати більше компромату на президію, а потім підгребти більше підприємств під себе", – каже директор одного з держпідприємств НААН.

"Гунько просто "до бєзумія" наглий. Це просто бульдозер. Він викликав директорів на ТСК і при депутатах, хлопчиках і дівчатах по 28-30 років, закинувши нога на ногу, дорікав: "Чому в тебе такий маленький врожай? Ти країну губиш". А потім виходять за куліси, Гунько каже: "Ось дивись, Вася, якщо ти не будеш це і це робити, втратиш роботу. А хто в 50-60 років цього хоче?" – емоційно розповідає один з колишніх керівників господарства із структури НААН.

Сам Гунько в коментарі ЕП все спростовує. "Сказати, що я міг впливати на директора чи на когось – це речі не дуже реальні… Давати їм якісь команди та таке інше – як мінімум, у мене не було на це повноважень ні як у голови ТСК, ні як у народного депутата… Вони займалися тіньовим обробітком ґрунту… Директори – це свого роду бізнесмени на місці… Силовики з ними працюють, ще хтось там працює. Податків немає, все засівається", – каже депутат.

Він наголосив, що збитки на підприємствах Нацакадемії – це відповідальність її президента. "Саме він призначає директорів, тільки він своїм підписом… Так, керівництво НААН не впливає на саме господарство, але фінансовий звіт за рік отримує президент, він його затверджує. Чому підприємство показує збитки три роки, а його директор продовжує працювати?" – запитує Гунько.

Загалом надання землі академіків у тіньову оренду – популярна на ринку послуга. Вільну землю в Україні, особливо в єдиних масивах, важко знайти, тож завжди є попит від агрофірм, які мають технічний ресурс для її обробки. "Чимало депутатів переживають через передавання землі Фонду держмайна. Вони ж узяли "аванс" у фермерів, а гарантувати, що ті зберуть урожай, не можуть. Треба йти домовлятися у фонд", – пояснює ЕП власник однієї з аграрних компаній.

Список підприємств в управлінні НААН, які керівництво академії не контролює. Земельний банк – 93,5 тис га. Ці господарства уряд поки не передає Фонду держмайна.

Академіки

Реалізувати більшість згаданих схем без відома керівництва НААН навряд чи можливо.

В липні 2023-го року Служба безпеки прийшла з обшуками до чинного президента Академії Ярослава Гадзала. Причина – підозра в передачі 150 тис гектар земель академії в обробіток приватним особам, а це третина зембанку НААН на той момент. За оцінкою СБУ, такі схеми могли приносити її учасникам до 20 млн дол прибутку на рік. Тобто, в середньому "ціна" одного гектара могла становити близько 130 дол, що сходиться з оцінками співрозмовників ЕП.

Проте продовження у вигляді порушених справ ці історія, схоже, не отримала. Принаймні, знайти їх в публічному доступі журналістам не вдалось.

У Єдиному реєстрі судових рішень ЕП знайшла два кримінальних провадження, у яких як підозрюваний та обвинувачений фігурував Гадзало. Обидва стосуються можливого надання неправомірної вигоди на користь чинного президента НААН.

Перше – звинувачення президента в отриманні неправомірної вигоди у вигляді отриманого в користування авто від одного з директорів держпідприємств. Буцімто, за сприяння надання статусу академіка НААН директору.

Друге так само стосувалось надання можливої неправомірної вигоди у вигляді коштів від агропідприємства з Чернігівщини – СТОВ "Батьківщина".

За даними слідчих Нацполіції, у 2016-2020 роках СТОВ "Батьківщина" обробляло землі ДП "ДГ Таврія" в Запорізькій області. Через це компанія, буцімто, мала право першочергового придбання вирощеного врожаю. За даними слідства, контролював СТОВ "Батьківщина" екс-нардеп від Блоку Петра Порошенка Олег Дмитренко, який після обрання до парламенту у 2014 році переписав компанію на батьків.

Відповідно до ухвали суду, в лютому 2020 року Гадзало нібито звернувся до Дмитренка та заявив, що для продовження обробітку земель ДП "ДГ Таврія" компанія повинна надати йому 4 млн грн. Після цього Гадзало нібито "надав телефон та контактну особу для здійснення перерахування коштів на банківський рахунок підконтрольного президенту НААН приватного підприємства".

Цим підконтрольним підприємством виявилась приватна агрофірма "Наукова" зі Львівщини. 20 лютого 2020 року 4 млн грн були перераховані від СТОВ "Батьківщина" на рахунок ПА "Наукова". Цю фірму, дійсно, не можна назвати чужою президентові НААН.

Директором та власником цієї фірми є Богдан Гребенко з міста Городок. У цій же фірмі не один рік працює дружина Ярослава Гадзала Галина – про це вказано в деклараціях президента НААН. А ще у дружини Гадзала є спільна фірма з Гребенком – "Виробничо-торгівельне підприємство "Украгроімпекс". ПА "Наукова" також має в користуванні більше 3,7 тис земельних ділянок у Львівській області.

Проте вина Гадзала так і не була доведена по жодній із справ. Їх об'єднали, а потім закрили через недотримання правоохоронцями строків передачі обвинувальних актів до суду.

ЕП зверталась до президента НААН з проханням прокоментувати вплив депутатів на директорів та діяльність господарств, а також уточнити деталі закритих кримінальних справах, але протягом десяти днів відповіді не отримала.

А що з наукою?

Для чого взагалі НААН? Аграрна наука в країні, де левова частка експорту покладається на сільгосппродукцію, вважається стратегічною галуззю. Основна робота Нацакадемії – це селекція нових сортів рослин, порід тварин, випробування розробок, збереження бібліотеки сортів і порід для майбутніх досліджень.

В приватному секторі це працює так, пояснює ЕП академік НААН, а нині – директор однієї з компаній на насіннєвому ринку: є фундаментальна розробка, яка аналізується для прикладного використання, а потім відбувається саме прикладне дослідження. В результаті з’являється певний продукт, наприклад, насіння, який можна капіталізувати і у такий спосіб повернути кошти на дослідження.

У випадку з НААН капіталізувати продукт, тобто, продати насіння виведеного сорту в необхідних обсягах, неможливо. Потрібні належні потужності для виробництва насіння, а також робота з ринком і споживачами. Але бюджети Академії заледве покривають зарплати працівників, а про обладнання, маркетинг взагалі не йдеться. Тож продають вони здебільшого сорти, а не насіння.

"Тобто, держава витрачає ресурс на наукові дослідження, які є збитковими в будь-якому разі. Ще з 90-го року була закладена ця "міна" – гроші на дослідження не поверталися", – резюмує академік.

Аби дійсно займатися наукою, НААН не вистачає нових фахівців. Через низькі зарплати більшість науковців не вмотивовані. Ті, хто приходить в Академію, отримують необхідний досвід, після чого йдуть в приватні структури. Низку приватних компаній, які займаються селекцією та продажем насіння в Україні, очолюють саме вихідці з НААН.

Як наслідок – зараз в напрямку селекції в Україні переважають іноземні компанії. Для вирощування таких культур як соняшник, наприклад, майже повністю використовують сорти іноземних компаній. Схожа ситуація із соєю, кукурудзою, та особливо – пшеницею. Хоча ця продукція є основою українського експорту, лише третина сортів на українському ринку є продуктом НААН. Йдеться здебільшого про сорти, стійкі в нестабільних та посушливих кліматах передусім на півдні країни.

За словами опитаних ЕП співрозмовників на ринку, цінна частина розробок Академії тримається здебільшого на ентузіазмі десятка науковців в Інститутах НААН.

Будь-які інші державні компанії, які займаються бізнесом, поступово корпоратизуються, у них з’являються наглядові ради та конкурси на топ-посади. Натомість НААН є структурою з невизначеним статусом, яка сама обирає собі керівництво, і яка мала і має у підпорядкуванні сотні тисяч гектар землі, які останні 10-20 років переважно генерували корупційну ренту для обраних.

Наразі достеменно невідомо, скільки землі залишиться в НААН, а що перейде в Фонд держмайна. У Фонді обіцяють уже найближчим часом сформувати перші земельні пули і почати здавати її в оренду бізнесу через аукціони.

Проте є резонні питання: Коли це буде? Чи отримає над цими всіма господарствами Фонд реальний контроль? Чи не буде цей процес затягуватись в інтересах кураторів держпідприємств НААН, і чи не загубиться в процесі передачі частина земель?